Постанова № 62160247, 18.10.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

18 жовтня 2016 року Справа № 814/1858/16

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т.О., за участю секретаря судового засідання Ополинського О.В., пр. позивача ОСОБА_1, пр. відповідача ОСОБА_2, пр. третьої особи ОСОБА_3 розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_4, вул. Адміральська, 33/А, кв. 17, м. Миколаїв, 54001

доДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ ДФС у Миколаївській області, вул. Потьомкінська, 24/2, м. Миколаїв, 54030

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаОСОБА_5 управління Державної казначейської служби у Миколаївській області, пр. Леніна (Центральний), 141-в, м. Миколаїв, 54055 провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.06.2015р. № 794-17,ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_4, звернувся до суду з позовом до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 управління Державної казначейської служби у Миколаївській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.06.2015 року № 794-17.

Позов обґрунтовано тим, що Миколаївською міською радою прийнято Положення про податок на майно, затверджене рішенням від 18.03.2015, а відтак транспортний податок повинен нараховуватись з 2016 року, тому податкове повідомлення-рішення від 19.06.2015 року є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що автомобіль позивача є об'єктом оподаткування, визначений Податковим кодексом України, тому рішення місцевої ради не може вплинути на визначення платників податку, об'єкта та бази оподаткування, ставки податку, порядок обчислення податку, податкового періоду, строку та порядку сплати податку, оскільки зазначене чітко визначено Податковим кодексом України.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача надала пояснення на позов.

Суд заслухав пояснення сторін, дослідив матеріали і обставини справи та встановив наступне.

17.09.2014 року за позивачем зареєстровано автомобіль марки TOYOTA HIGHLANDER 2014 року, номерний знак НОМЕР_1, обєм двигуна 3456 куб. см.

В липні 2015 року позивач отримав податкове повідомлення-рішення № 794-17 від 19.06.2015 року, яким визначено суму податкового зобовязання з транспортного податку у розмірі 25000 грн.

З 01 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28 грудня 2014 року №71-VIII. Згідно вказаного нормативно-правового акту статтею 267 Податкового кодексу України запроваджено транспортний податок.

Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1 статті, платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами.

Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. (підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК). Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (пункт 267.4 статті 267 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 265.1 статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" органам місцевого самоврядування у місячний термін з дня опублікування цього Закону рекомендовано переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, а також установлено, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Відтак, органам місцевого самоврядування (сільським, селищним, міським радам) необхідно в місячний термін, тобто до 01 лютого 2015 року, прийняти рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відповідно до підпункту 12.3.4. пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Неприйняття Верховною Радою України закону про Державний бюджет України до 1 січня відповідного року не є підставою для встановлення іншого бюджетного періоду (ч. 1 статті 3 Бюджетного кодексу України).

Матеріалами справи встановлено, що Миколаївською міською радою прийнято Положення про податок на майно, затверджене рішенням від 18.03.2015 року № 46/24.

Зазначена норма узгоджується з принципом стабільності, на якому ґрунтується податкове законодавство, що закріплений у підпункті 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України. Відповідно до цього принципу зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

З аналізу викладеного випливає, що для застосування рішення про встановлення місцевих податків у 2015 році, таке рішення мало бути прийнято до 15 липня 2014 року.

Відтак, оскільки рішення Миколаївської міської ради щодо встановлення податку на транспорт на 2015 рік прийняте 18 березня 2015 року, тобто після 15 липня 2014 року, то застосування контролюючим органом його положень з метою оподаткування, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року.

Посилання відповідача на п. 12.3.5 Податкового кодексу України не приймається судом до уваги, оскільки цією нормою передбачено випадок застосування мінімальних ставок податку у разі неприйняття міською радою рішення про встановлення податків, а Миколаївська міська рада прийняла рішення 18.03.2015 року.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судові витрати розподіляються відповідно до статі 94 КАС України

Керуючись статтями 11, 71, 128, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити .

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.06.2015 року № 794-17.

3. Присудити на користь ОСОБА_4 судовий збір у сумі 551,20 грн. (пятсот пятдесят одна гривня 20 коп.), сплачений квитанцією № 0.0.621144052.1 від 20.09.2016 року за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Т.О Гордієнко

Повний текст постанови складено відповідно до частини 3 статті 160 КАС України та підписано суддею 24.10.2016р.