Рішення № 6215990, 26.03.2009, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 2-718/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2009 року

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Турецької І.О.

при секретарі Скоріній Т.С.

за участю представників сторін:

від позивачів - ОСОБА_3

від відповідача в особі Товариства з обмеженою відповідальністю “Златоград”

Петренко В.С.

від третьої особи на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр Будінвест” Заіканова Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Златоград” про розірвання інвестиційного договору у звязку з порушенням його умов, стягнення пені та збитків, завданих його розірванням та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції відповідача

Представник відповідача пояснив, що дійсно між ТОВ “Златоград” та позивачами 25 серпня 2004 р. був укладений інвестиційний договір за умовами якого, позивачі в особі ОСОБА_1., ОСОБА_2 здійснюють вкладання грошових коштів, а відповідач в особі ТОВ “Златоград” здійснює будівництво житлового комплексу АДРЕСА_1

Представник відповідача в судовому засіданні погодився з тим, що позивачами фактично було внесено інвестицій на суму 318 600 грн., тому Товариство не заперечує проти їх, повернення.

Заперечуючи проти іншої частини позову, представник зазначив, що відповідно до вимог ст. 614 ЦК України, відповідальність за порушення зобовязання несе лише особа, в діях якої є наявність вини. Враховуючи, що відповідач в особі ТОВ “Златоград” вжив усіх можливих заходів, спрямованих на забезпечення виконання належним чином своїх зобовязань і, порушення його умов відбулося не з його вини, представник у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача збитків у сумі 1 200 000 грн., 1 083 615 грн., а також пені за несвоєчасне виконання обовязку, просив - відмовити.

На таких само підставах, представник просив відмовити позивачам і в задоволенні позовних вимог, щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 200 000 грн..

Дані заперечення відповідача ґрунтувалися на тому, що 25 січня 2005 року з метою співпраці по інвестуванню будівництва житлового будинку з торгівельно офісними площами та підземним паркінгом по вул. АДРЕСА_1 був укладений інвестиційний контракт між ТОВ “Златоград” та ТОВ “Центр Будінвест”.

ТОВ “Центр Будінвест” порушило умови даного контракту, розпродавши квартири, що належали ТОВ “Златоград”, на підставі протоколу розподілу квартир - іншим інвесторам.

Справа, що розглядалася у господарському суді з приводу порушення умов інвестиційний контракту ТОВ “Центр Будінвест”, закінчилася поверненням ТОВ “Центр Будінвест”

ТОВ “Златоград” фактично інвестованих коштів у розмірі 10 000 000 грн..

Пояснення третьої особи на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Центр Будінвест”.

Представник даної установи підтвердила у судовому засіданні, що між ТОВ “Златоград” та ТОВ “Центр Будінвест” 25 січня 2005 року був укладений інвестиційний контракт із метою співпраці по інвестуванню будівництва житлового будинку з торгівельно офісними площами та підземним паркінгом по вул. АДРЕСА_1.

З метою забезпечення можливості повернення ТОВ “Златоград” інвестиційних коштів, що були ним залучені на проектування та будівництво вищевказаного будинку, ТОВ “Центр Будінвест” на поточний рахунок даної установи повернуло 10 060 000 грн., тому на думку представника, її підприємство не може нести відповідальності перед позивачами за порушення ТОВ “Златоград” своїх зобовязань.

Пояснення позивачів та їх представника.

Позивачі зазначали, що 25 серпня 2004 р. ними був укладений інвестиційний договір за умовами якого, вони здійснюють вкладання грошових коштів, а відповідач в особі ТОВ “Златоград” здійснює будівництво житлового комплексу по АДРЕСА_1

Після закінчення будівництва, відповідач зобовязався передати їм дві однокімнатні квартири на девятому загальному, сьомому жилому поверху одинадцяти поверхового будинку першої черги, за будівельним №40, загальною площею 62,9 кв. м. та за будівельним №41 загальною площею 58.1 кв. м..

Як стверджують позивачі 25.08.2004 р. вони виплатили відповідачеві повну вартість квартир у розмірі 318 600, 00, про що отримали квитанцію до прибуткового касового ордера.

Строк виконання інвестиційного договору закінчувався у грудні 2006 р.

У звязку з порушенням відповідачем умов договору, щодо передачі їм у власність інвестованих квартир, позивачі просять стягнути з відповідача суму інвестиційного внеску, а також пеню за прострочення зобовязання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення з грудня 2006 р. по грудень 2008 р. в розмірі 152 927, 99 грн..

Крім того, посилаючись на ст. 20 Закону України „Про інвестиційну діяльність” від 18.09.1991 р., ст. 22 ЦК України, позивачі просили стягнути з відповідача збитки, які були ними понесені у звязку з невиконанням договору в розмірі 1 083 615 грн. та 1 200 000 грн.

Як пояснили позивачі, дані збитки, по - перше складаються з вартості квартири в розмірі

1 083 615 грн., загальною площею 96, 7 кв. м., розташованої на АДРЕСА_2 яку вони вимушені були придбати у кредит, якій отримали у АКІБ “УкрСиббанк”.

По друге, вони не отримали доходів у розмірі 1 200 000 грн., що складаються з вартості спірних квартир за інвестиційним договором на момент подачі позову.

Обґрунтовуючи своє право на отримання збитків, позивачі також посилалися на вимоги ст. 623 ЦК України, а також п. 7.2. Інвестиційного договору, відповідно до яких, винна сторона у невиконанні договору, відшкодовує другій стороні збитки у сумі визначеної законодавством України, а саме з урахуванням ринкових цін, що існували на день предявлення позову, при визначенні недодержаних доходів (упущеної вигоди).

Посилаючись на п. 2 ст. 651 ЦК України, позивачі просили розірвати інвестиційний договір, укладений між ними та ТОВ “Златоград”, мотивуючи це тим, що відповідач допустив його істотне порушення.

Обґрунтовуючи свої вимоги, щодо стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 200 000 грн., позивачі зазначали, що діями відповідача з невиконання умов договору, порушився звичайний порядок їх життя, вони постійно перебувають у депресії, змушені переживати моральні незручності у з звязку зі зверненням в різни інстанції за захистом своїх порушених прав.

Також, при постановлені рішення, позивачі просили стягнути з відповідача судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 700 грн. та витрати з інформаційного технічного забезпечення в розмірі 30 грн..

Мотивувальна частина рішення суду.

Зясувавши обставини справи, та перевірив їх доказами, суд вважає, що вимоги позивачів підлягають частковому задоволенню, а саме підлягають задоволенню вимоги, щодо повернення суми інвестиційного внеску в сумі 318 600 грн., пені за несвоєчасне виконання інвестиційного договору в розмірі 152 927, 99 грн. та судових витрат.

Судовим розглядом установлено, що 25 серпня 2004 р. між ТОВ “Златоград” та позивачами був укладений інвестиційний договір №25\08 И за умовами якого, позивачі в особі ОСОБА_1., ОСОБА_2 здійснюють вкладання грошових коштів, а відповідач в особі ТОВ “Златоград” здійснює будівництво житлового комплексу по вул.. АДРЕСА_1.

Предметом цього договору були дві однокімнатні квартири на девятому загальному, сьомому жилому поверху одинадцяти поверхового будинку першої черги, за будівельним №40, загальною площею 62,9 кв. м. та за будівельним №41 загальною площею 58.1 кв. м..

В день укладання договору, тобто 25.08.2004 р., позивачі, відповідно до вимог п. п. 1.1., 1.2.,3.1. договору внесли ТОВ “Златоград” повну вартість вищевказаних квартир у розмірі 318 600 грн., про що отримали квитанцію до прибуткового касового ордера.

Пунктом 8.1. інвестиційного договору був установлений термін його виконання грудень 2006 р.

Відповідач порушив вимоги договору і до сьогоднішнього дня не передав позивачам у власність нерухоме майно, що було визначено договором.

Доказами, які є в матеріалах справи було встановлено, що між ТОВ “Златоград” та ТОВ “Центр Будінвест” 25 січня 2005 року був укладений інвестиційний контракт із метою співпраці по інвестуванню будівництва житлового будинку з торгівельно офісними площами та підземним паркінгом по вул. АДРЕСА_1.

25 січня 2007 р. між указаними сторонами до вказаного інвестиційного контракту була укладена додаткова угода, відповідно до умов якої, сторони дійшли до згоди достроково розірвати інвестиційний контракт і з метою забезпечення можливості повернення ТОВ “Златоград” інвестиційних коштів, що були ним залучені на проектування та будівництво вищевказаного будинку, ТОВ “Центр Будінвест” взяло на себе обовязок на поточний рахунок даної установи перерахувати - 10 060 000 грн..

З ухвали господарського суду Одеської області від 15.01.2008 р. убачається, що провадження у справі за позовом ТОВ “Златоград” до ТОВ “Центр Будінвест” про спонукання виконати договірні зобовязання припинено у звязку з відмовою відповідача від позову.

Документи, надані представником третьої особи, свідчать про отримання відповідачем коштів, зазначених в додаткової угоді й передачі спірних квартир ТОВ “Центр Будінвест”.

Суд, вважає, що правовідносини, які виникли по даній справі, регулюються Законом України „Про інвестиційну діяльність” від 18.09.1991 р. (далі Закон), Цивільним Кодексом України,

Аналіз Закону свідчить про те, що на момент укладення інвестиційного договору, ст. 4 даного нормативного акту, дозволяла субєктам інвестиційної діяльності залучати кошти у фізичних осіб для будівництва житла,

Тільки після 15.12.2005 р. статтю 4 було доповнено частиною третьою згідно з якої, об'єктами інвестиційної діяльності не можуть бути об'єкти житлового будівництва, фінансування спорудження яких здійснюється з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління.

Зі статті 9 Закону слідує, що основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є - договір (угода).

Положення вказаних статей Закону свідчить про те, що сторонами правомірно був укладений інвестиційний договір і тому позивач, згідно із статтею 20 Закону, має право при недодержанні відповідачем договірних зобовязань вимагати відшкодування збитків, штрафу і неустойки, які передбачені законодавством України й укладеним договором.

Суд, на підставі аналізу інвестиційного договору, Закону, вимог ст.ст. 22, 623, 651, 653 ЦК України вважає, що правомірними є наступні вимоги позивачів.

Так, інвестиційний договір між позивачем та відповідачем підлягає розірванню у звязку з істотним порушенням його вимог ТОВ “Златоград”, стосовно передачі квартир у власність ОСОБА_1. та ОСОБА_2.

За несвоєчасну передачу квартири інвесторам із вини відповідача, він повинен виплатити їм пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми договору за кожний день прострочення.

Розмір облікової ставки НБУ на 30.04.3008 р. складав 12%. Розрахунок прострочення робився позивачами з грудня 2006 р. по грудень 2008 р. тобто за 730 днів.

Суд, погоджується з розрахунком пені, зробленим позивачами.

Розрахунок виконується за наступною схемою: сума договору 318 600 грн. х на кількість прострочених днів 730 х на 12% х на 2 х 365 = 152 927,99 грн..

Таким чином, сума пені за порушення умов договору складає - 152 927,99 грн..

Суд, не погоджується з позицією позивачів про стягнення з відповідача збитків, які вони понесли у звязку з придбанням ними іншої квартири, а також про стягнення не отриманих доходів у вигляді вартості квартир, які були ними інвестовані.

Так, із договору про надання споживчого кредиту не вбачається, що він був отриманий з метою придбати трикімнатну квартиру, розташовану на АДРЕСА_2

Дійсно в договорі про надання споживчого кредиту зазначено, що дана квартира є предметом застави і на день укладання договору кредиту вже була власністю позивача ОСОБА_1

В підтвердження обставин, що у звязку з невиконанням інвестиційного договору, вони вимушені були нести витрати на придбання житла, і його вартості, сторони доказів не надалі.

Неможливо визнати правомірними і вимоги позивачів, щодо стягнення з відповідача упущеної вигоди у розмірі 1 200 000 грн., так як доказів, що підтверджують таку вартість нерухомого майна, яке б позивачі отримали у власність за інвестиційним договором, суд не отримав.

Аналіз законодавства, що регулює відшкодування моральної шкоди, свідчить про те, що на договори про інвестування житла, стягнення моральної шкоди не розповсюджується.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. “Про судову практику про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” спори про відшкодування заподіяної фізичній та юридичній особі моральної шкоди розглядаються:

- коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень;

- випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди;

- при порушенні зобовязань, які підпадають під дію Закону “Про захист прав споживачів” чи інших законів, що регулюють такі зобовязання і передбачають відшкодування моральної шкоди.

Жодна з вищезазначених підстав не підпадає під правовідносини, які розглядаються по даному спору.

На підставі викладеного, відповідно до вимог ст. ст. 10, 11, 208, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК| України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Златоград” про розірвання інвестиційного договору у звязку з порушенням його умов, стягнення пені та збитків, завданих його розірванням та моральної шкоди задовольнити частково.

Розірвати інвестиційний договір №25\08 И від 25.08. 2004 р. укладений між ОСОБА_1 ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю “Златоград”.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Златоград” ( с. Фонтанка, Одеської області, Комінтернівського району, вул. Урожайна, 10. Р\р 2600331112901 у ФАБ “Південний”, МФО 328964, код ОКПО 32272022) на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 інвестиційний внесок за інвестиційним договором №25\08 И в розмірі 318 600 (триста вісімнадцять тисяч шестисот) грн..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Златоград” (с. Фонтанка, Одеської області, Комінтернівського району, вул. Урожайна, 10. Р\р 2600331112901 у ФАБ “Південний”, МФО 328964, код ОКПО 32272022) на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 пеню за несвоєчасне виконання зобовязань за інвестиційним договором №25\08 И від 25.08. 2004 р. у розмірі 152 927, 99 ( сто пятдесят дві тисячі девятисот двадцять сім) грн..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Златоград” (с. Фонтанка, Одеської області, Комінтернівського району, вул. Урожайна, 10. Р\р 2600331112901 у ФАБ “Південний”, МФО 328964, код ОКПО 32272022) на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 судовий збір в сумі 1700 ( одна тисяча сімсот) грн., та витрати із інформаційно технічного забезпечення в розмірі 30 ( тридцять) грн...

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Златоград” збитків у розмірі 1 083 615 (один мільйон вісімдесят три тисячі шістсот пятнадцять) грн. та 1 200 000 (один мільйон двісті тисяч) грн. відмовити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Златоград” про стягнення моральної шкоди в розмірі 200 000 (двісті тисяч) грн. відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду, може бути подана протягом 10 днів після його проголошення, а апеляційна скарга протягом 20 днів після подання зави про апеляційне оскарження до апеляційного суду Одеської області через Приморський райсуд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10 денного строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Якщо, було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в 20 денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя