Вирок № 6215979, 28.05.2009, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 1-80/09

В И Р О К

ім’ям України

смт. Кегичівка 28 травня 2009 року

Кегичівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Криворотова С.В., при секретареві Колотюк Ю.В., з участю прокурора Новікова Ю.І., підсудного ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу, за якою

ОСОБА_1, який народився 17 липня 1961 р. в смт. Чапаєве Кегичівського району Харківської області, українець, громадянин України, державних нагород не має, військовозобов’язаний, ІНФОРМАЦІЯ_1, неодружений, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, утриманців не має, не працює, інвалідності немає, проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, не засуджений, обвинувачується за ч.1 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

13 березня 2009 року, біля 18 год., ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, в своєму домоволодінні, розташованому за адресою АДРЕСА_1, в ході сварки, умисно, кухонним ножем вдарив ОСОБА_3, спричинив тяжкі тілесні ушкодження: колото-різану проникаючу рану грудної клітки.

Прокурором заявлено позов про стягнення з ОСОБА_1 збитків, заподіяних злочином у вигляді затрат на стаціонарне лікування потерпілого в сумі 1324,86 грн. та судових витрат в сумі 81 грн.

У пред’явленому обвинуваченні за ч.1 ст. 121 КК України судовому засіданні підсудний винним себе, а також пред’явлений позов прокурора, визнав повністю, дати пояснення погодився і пояснив:

13 березня 2009 року, біля 18 год., повернувся до дому, його співмешканка була вдома, між ними виникла сварка, потім він схопив ніж, що лежав на кухонному столі, і вдарив її в область спини. При цьому перебував у стані сп’яніння. Коли побачив кров, дуже злякався і побіг покликати сестру потерпілої. Коли вона прийшла, допомогли одягтись ОСОБА_3 і повели в Чапаєвську лікарню. Через деякий час потерпіла повернулась і він заспокоївся. Але наступного дня ОСОБА_3 відвезли в хірургічне відділення і пізніше від працівників міліції він дізнався, що у неї проникаюча рана грудної клітки. Вбивати не збирався, щиро розкаюється і завдані збитки згоден відшкодувати.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 показала, що того дня, у неї з підсудним дійсно виникла сварка і він її вдарив ножем в спину. Але зараз вибачила його, претензій до нього не має і на застосуванні покарання не наполягає, вилучений ніж просить повернути.

У судовому засіданні досліджені також наступні докази:

- протокол огляду місця події, яким визнана домоволодіння підсудного, де виявлено ніж, яким ОСОБА_1 вдарив потерпілу (а.с.5-6);

- протокол допиту потерпілої ОСОБА_3, з підтвердження викладених вище обставин (а.с.20);

- довідка, відповідно до якої підсудний раніше засуджений не був (а.с.33);

- довідки, відповідно до яких підсудний проживає разом із співмешканкою, не працює, зловживає спиртними напоями, схильний до правопорушень (а.с.34,35);

- копія паспорта ОСОБА_1, з підтвердженням його анкетних даних (а.с.36);

• довідки про те, що підсудний на наркологічному та психіатричному обліках не перебуває (а.с.38,38);

- висновок експертизи від 30.05.2009 р. № 6, про те, що ніж, який вилучено у домоволодінні підсудного, холодною зброєю не являється, вартість експертизи 200,61 грн. (а.с.42-45);

- постанова про визнання ножа речовим доказом та талон-квитанція про здачу його до Кегичівського РВ (а.с.47,48);

- висновки експерта від 08.04.2009 року №197-КР/09 та №220-КР/09, з підтвердженням того, що ОСОБА_3 завдано тяжкі тілесні ушкодження (а.с.57-60);

- позовна заява прокурора Кегичівського району про стягнення з підсудного збитків заподіяних злочином в сумі 1324,86 грн. та судових витрат в сумі 81 грн. з розрахунками (а.с.72,73).

Суд визнає, що зазначені докази по справі зібрані у порядку і відповідно до вимог закону, є належними, допустимими та достатніми для постановлення вироку.

Відповідно до ст. 299 КПК України, суд, за ініціативою прокурора та згодою усіх учасників процесу, вважає недоцільним дослідження решти доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки вони відповідають показанням підсудного і ніким не оспорюються. При цьому з”ясовано, що підсудний та інші учасники розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, тому у суду немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також у розумінні того, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Заслухавши пояснення підсудного, показання потерпілого та дослідивши докази у справі, суд вважає, що пред’явлене обвинувачення у судовому засіданні доведене повністю.

Суд вважає доведеним, що підсудний умисно завдав потерпілій тяжкі тілесні ушкодження. Отже, його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України.

Призначаючи підсудному покарання, суд, відповідно до класифікації, встановленої ст. 12 КК України, визнає, що вчинений злочин є тяжким. Суд враховує особу підсудного, те, що він злочин вчинив уперше, раніше засуджений не був, щиро розкаявся, вину свою повністю усвідомив, обіцяє вжити заходів до повного відшкодування завданої шкоди, але характеризується негативно.

Обставиною, що пом’якшує покарання, відповідно до п. 1 ч.1 ст. 66 КК України, визнано щире каяття. Обставиною, що обтяжує покарання, згідно п.13 ч.1 ст. 67 КК, встановлено, вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння.

При вирішенні питання про призначення покарання та визначенні умов його відбування, суд враховує обставини злочину, потерпіла претензій не має і просить не карати, він згоден відшкодувати завдані збитки за позовом прокурора. Крім того, взято до уваги особу підсудного, який раніше засудженим не був, його ставлення до вчиненого, що знайшло свій вираз у щирому каятті та бажанні добровільно відшкодувати завданої шкоди за позовом, суд вважає обґрунтованим висновок про наявність підстав для застосування ст.75 КК України, звільнивши підсудного від покарання з випробуванням та встановивши іспитовий строк, при умові, що протягом нього він не вчинить нового злочину. Заборони для застосування положень зазначеної статті Кодекс не встановлює. Таке покарання суд визнає достатнім для виправлення та перевиховання підсудного, а також попередження нових злочинів. Водночас, з метою посилення впливу призначеного покарання, визнано доцільним покласти на нього обов’язки, які обмежують права на зміну місця проживання або роботи, згідно з п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.

Під час прийняття позову прокурора суд виходить з того, що згідно зі ст. 33 Закону України „Про прокуратуру”, метою захисту інтересів держави, а також громадян, які за станом здоров'я та з інших поважних причин не можуть захистити свої права, прокурор або його заступник подає чи підтримує поданий потерпілим цивільний позов про відшкодування збитків, заподіяних злочином. Кегичівська районна лікарня фінансується з районного бюджету і забезпечується безпосередньо органом виконавчої влади, а саме, фінансовим управлінням районної державної адміністрації.

При вирішенні позову прокурора, суд керується ч.1 ст. 328 КПК України і вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі у зв’язку із їх визнанням, на підставі ч.4 ст. 174 ЦПК України.

Речовий доказ по справі – ніж, що перебуває на зберіганні в Кегичівському РВ УМВСУ, як такий, що не вилучений з обігу, та за проханням потерпілої, підлягає поверненню на підставі п.3 ч.1 ст. 81 КПК України.

Судові витрати – вартість експертизи по справі в сумі 200,61 грн., відповідно до ч.1 ст.93 КПК України, підлягають покладенню на підсудного.

Підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд суд не знаходить.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд

П Р И С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, і призначити йому покарання – п’ять років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити його від відбування цього покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю в два роки. Згідно з п. 2,3 ч.1 ст. 76 КК України, покласти на засудженого обов’язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти їх про зміну свого місця проживання або роботи.

Позов прокурора Кегичівського району задовольнити повністю, стягнути з ОСОБА_1 витрати на лікування в сумі 1324,86 грн. на користь держави у особі фінансового управління Кегичівської районної державної адміністрації Харківської області, а також судові витрати на користь держави: державне мито в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 30 грн.

Речовий доказ по справі – ніж, що перебуває на зберіганні в Кегичівському РВ УМВСУ, повернути ОСОБА_3 (АДРЕСА_2).

Покласти на засудженого судові витрати по справі – вартість експертизи – стягнувши з нього 200,61 грн. на одержувача – НДЕКЦ при УМВС України в Харківській області код по ОКПО 25574728, розрахунковий рахунок № 35229002000143 в УДК в Харківській області МФО 851011 з позначкою “за експертні послуги”.

Міру запобіжного заходу стосовно засудженого, до набрання вироком чинності, залишити попередню – у вигляді підписки про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Харківської області, через Кегичівський районний суд, протягом 15 діб: засудженим – з моменту отримання копії вироку, іншими учасниками – із часу його проголошення.

Вирок віддруковано в нарадчій кімнаті.

Головуючий: ________ С.В.Криворотов