Ухвала суду № 62159786, 18.08.2016, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

18.08.2016 року Провадження №2/425/582/16

Справа №425/2175/16-ц

Рубіжанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Мирошникової О.Ш.,

за участю секретаря: Кулішової О.С.,

без виклику сторін, розглянувши в судовому засіданні в місті Рубіжне Луганської області заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Автолайн Компані», Товариства з додатковою відповідальністю «СТ «Домінанта» про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

встановив:

15 липня 2016 року суддею Рубіжанського міського суду Луганської області було відкрито провадження у зазначеній цивільній справі.

18 серпня 2016 року через канцелярію Рубіжанського міського суду Луганської області позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно ПП «Автолайн Компані» в межах суми позову у 58279,50 гривень та ТзДВ «СТ «Домінанта» в межах 38279,50 гривень, яка обґрунтована тим, що відповідачами протягом року не врегульовано питання щодо відшкодування грошей позивачу з моменту дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, дійшов висновку, що зазначена заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до абзацу другого п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», питання про забезпечення позову вирішує суддя одноособово або суд у судовому засіданні (залежно від стадії розгляду справи) у день надходження.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1, ч. 3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, а також шляхом заборони вчиняти певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконанняможливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

В позові позивач просить стягнути з ПП «Автолайн Компані» та ТзДВ «СТ «Домінанта» солідарно 76559,84 гривень в рахунок відшкодування майнової шкоди та з ПП «Автолайн Компані» 20000,00 гривень моральної шкоди.

Разом з тим, позивачем ані до позовної заяви, ані до клопотання про забезпечення позову не надано жодних доказів, які підтверджують звернення до відповідачів щодо сплати шкоди та/або відмову відповідачів в такій сплаті, також не надано доказів, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до неможливості виконання судового рішення.

Також, межі накладення арешту на майно відповідачів не співпадають з ціною позову.

Отже, суд дійшов висновку, що заявлене ОСОБА_1 клопотання про забезпечення позову є безпідставним та задоволенню не підлягає.

Суд вважає за необхідно зазначити про таке.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Також, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Разом з тим, на виконання вимог, передбачених ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд розяснює позивачу, що відповідно до положень ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Також, судом розяснюється положення ч. 1 ст. 168 ЦПК України, згідно з якими ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню з інших підстав.

Керуючись ст. ст. 151-153, 209, 210 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Автолайн Компані», Товариства з додатковою відповідальністю «СТ «Домінанта» про стягнення майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Рубіжанський міський суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної силипіслязакінченнястрокудля поданняапеляційної скарги, якщоапеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Мирошникова О.Ш.