Постанова № 62158246, 12.10.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/894/16

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Федусик А.Г.,

суддів Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті ОСОБА_1 апеляційні скарги Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 липня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, треті особи - Атестаційна комісія №5 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та Апеляційна атестаційна комісія Південного регіону №3, про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні та стягнення,-

В С Т А Н О В И Л А :

В квітні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі ГУНП), треті особи - Атестаційна комісія №5 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області (далі ОСОБА_3) та Апеляційна атестаційна комісія Південного регіону №3, про визнання протиправним та скасування наказу ГУНП від 25 березня 2016 року № 56 о/с в частині його звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 липня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду, ГУНП подало апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з частковим порушенням норм матеріального права в частині розміру стягнутого судом першої інстанції на користь позивача грошового утримання за час вимушеного прогулу, а тому підлягає зміні.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 2003 року.

Наказом ГУНП №6 о/с від 07 листопада 2015 року "По особовому складу" відповідно до п. п.9, 12 розділу ХІ Закону України "Про Національну поліцію" призначено тих, що прибули з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатестування з 07 листопада 2015 року по Ізолятору тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб: позивача, який мав спеціальне звання прапорщик міліції, поліцейським ізолятору тимчасового тримання затриманих і взятих під варту осіб, присвоївши йому спеціальне звання старший сержант поліції.

На виконання доручення Національної поліції України від 28 січня 2016 року ГУНП було видано наказ №52 від 01 лютого 2016 року "Про проведення атестування особового складу ГУНП України в Миколаївській області" на підставі ст.57 Закону України "Про Національну поліцію" та Інструкції "Про порядок проведення атестування поліцейських" (далі Інструкція"), затвердженої наказом МВС від 17 листопада 2015 року № 1465.

На виконання Інструкції та доручення Національної поліції України відповідачем були створені атестаційні комісії, до повноважень яких належить проведення атестування поліцейських відповідних органів поліції.

05 березня 2016 року позивач проходив атестацію, за результатами якої ОСОБА_3 прийняла рішення, що позивач не відповідає займаній посаді, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Наказом ГУНП № 56 о/с від 25 березня 2016 року відповідно до п.5 ч.1 ст.77 (через службову невідповідність) Закону України "Про Національну поліцію" позивача було звільнено зі служби в поліції.

Винесення ГУНП відповідного наказу та звільнення за ним позивача і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Вирішуючи справу та задовольняючи вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 не вказано, з яких підстав вона дійшла висновку про те, що позивач не зможе виконувати належним чином свої функціональні обов'язки, не знає законів, не зможе гідно нести звання поліцейського. Також, було зазначено, що доказів того, що позивач не відповідає займаній посаді в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби матеріали справи не містять, тому суд дійшов висновку про незаконність наказу про звільнення та необхідність його скасування, як протиправного.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх помилковими з огляду на наступне.

Відповідно до ст.57 Закону України "Про Національну поліцію" (далі Закон) атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової карєри.

Атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Пунктом 1 Інструкції передбачено, що ця Інструкція, розроблена відповідно до Закону, визначає порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України (далі органи поліції) з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової карєри.

Атестування поліцейських проводиться: при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність (п.3 Інструкції).

Отже, враховуючи, що проведення атестації прямо передбачено як положеннями Закону (ст.57), так і Інструкцією, та приймаючи до уваги добровільність проходження атестації позивачем, колегія суддів вважає, що проведення атестації з метою визначення подальшого проходження служби в поліції, в тому числі стосовно позивача, є обґрунтованим та таким, що узгоджується з положеннями Закону.

Висновки суду першої інстанції з приводу того, що ні п.9-12 Розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону, ні статтею 57 Закону не передбачено проведення атестації усіх без виключень працівників поліції, які призначені до поліції за переводом з органів внутрішніх справ, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не узгоджуються зі змістом ст.57 Закону, зокрема, з її ч.2, в якій визначено мету проведення атестування поліцейських.

Окрім іншого, колегія суддів зазначає, що Законом встановлено, що Національна поліція України - центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно п.9 розділу ХІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону позивача прийнято на службу до поліції.

Відповідно до ч.4 ст.57 Закону рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Інструкцією визначено порядок створення атестаційних комісій, організацію та порядок проведення атестування поліцейських.

Згідно розділу ІІ Інструкції створення атестаційних комісій, їх компетенція та повноваження визначаються цією Інструкцією.

Згідно п.14 розділу V Інструкції кожен поліцейський проходить тестування на знання законодавчої бази (професійний тест) та тестування на загальні здібності та навички протягом одного дня.

Відповідно до п.10 розділу ІV Інструкції з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

Згідно п.16 розділу ІV Інструкції атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов`язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Відповідно до вимог п.15 розділу ІV Інструкції атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Згідно п.20 розділу ІV Інструкції усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.

Так, відносно позивача був складений атестаційний лист, в розділі ІІІ "Результати тестування", якого зазначено результат тестування загальних навичок - 24/60 балів, професійне тестування - 24/60 балів.

Членами комісії під час проведення атестації було досліджено атестаційний лист, декларація про доходи, послужний список, інформаційна довідка, висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України Про очищення влади, інформація з відкритих джерел.

Також, в протоколі зазначено, що «членами атестаційної комісії були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації особи щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше.

За результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди ОСОБА_3 прийняла рішення (одноголосно): 4-займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність».

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що при проведенні атестації відносно позивача ОСОБА_3 враховувала усі зазначені показники його службової діяльності, набрані бали при тестуванні (які були нижчими ніж мінімальні), і за результатами оцінки вказаних складових реалізувала надані їй дискреційні повноваження, прийнявши у встановлений законодавством спосіб відповідне рішення.

Колегія суддів зазначає, що прийняття відповідного рішення, зокрема, про те, що особа займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність, тощо, належить, перш за все, до сфери повноважень ОСОБА_3 як органу, який безпосередньо дає оцінку працівнику поліції.

При цьому в ході розгляду справи колегією суддів не було встановлено неповноти розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на позивача, чи порушення порядку прийняття ОСОБА_3 спірного рішення.

Також, в ході розгляду справи судом не було встановлено обставин, які б свідчили про необґрунтованість врахування ОСОБА_3 результатів тестування, а саме набрання позивачем нижчих ніж встановлений мінімальний рівень балів, для формування висновку про невідповідність позивача вимогам до поліцейського.

Отже, враховуючи все вищезазначене у сукупності колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування наказу ГУНП від 25 березня 2016 року №56о/с в частині звільнення позивача, поновлення його на посаді, стягнення середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухвалені постанови припустився порушень норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, натомість скарга ГУНП повинна бути задоволена, а судове рішення скасоване з постановленням по справі нової постанови про відмову в задоволені позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 липня 2016 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, треті особи - Атестаційна комісія № 5 Головного управління Національної поліції в Миколаївській області та Апеляційна атестаційна комісія Південного регіону № 3 про визнання незаконним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні та стягнення залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає чинності згідно законодавства та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому КАС України.

Головуючий: ОСОБА_4 Суддя: Суддя: ОСОБА_5 ОСОБА_1