Постанова № 62157988, 19.10.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2016 року Справа № 904/1898/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Пархоменко Н.В. (доповідач)

суддів: Верхогляд Т.А., Коваль Л.А.,

при секретарі судового засідання Крицькій Я.Б.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 12.04.2016 року, представник;

від відповідача-1: не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином;

від відповідача-2: не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбудком" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2016 року у справі №904/1898/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЛ-Групп" в особі Запорізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЛ-Групп", м. Запоріжжя

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбудком", м. Київ

до відповідача-2: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Дніпро

про стягнення 146 142,08 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТЛ-Групп" в особі Запорізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЛ-Групп" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просило стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбудком" та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 146 142,08 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2016 року у справі №904/1898/16 (суддя Мілєва І.В.) позов задоволений повністю:

- стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбудком" та з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЛ-Групп" в особі Запорізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЛ-Групп" 146 142,08 грн.;

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбудком" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЛ-Групп" в особі Запорізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЛ-Групп" витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 192,13 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що неналежне виконання відповідачем-1 умов договору експедирування вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та внутрішньому сполученні №0309/36-1 від 03.09.2014 року щодо доставки товару згідно заявки від 02.12.2014 року спричинило неналежне виконання позивачем своїх зобовязань перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова-торгівельна компанія "Шабо" за договором №555 транспортного експедирування від 03.01.2014 року та, як наслідок, стягнення збитків у сумі 143 276,54 грн. згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/2874/15. Місцевий господарський суд, зокрема, зазначив, що в силу приписів пунктів 4.2.1, 4.2.3 договору №0309/36-1 перевізник зобов'язаний направити в розпорядження експедитора автомобілі в належному технічному стані, що відповідає вимогам, зазначеним в заявці експедитора; подати автомобілі під завантаження вантажу, доставити і здати вантаж вантажоодержувачу за адресою і в терміни, передбачені заявкою. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2015 року у справі 904/2874/15 встановлено факт неприбуття транспортного засобу автомобіля ОСОБА_3, державний номер НОМЕР_1, з товаром на адресу вантажоодержувача - ТОВ "АТБ-Маркет", у звязку з чим з ТОВ "ІТЛ-Групп" були стягнуті збитки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова-торгівельна компанія "Шабо" у розмірі 143 276,54 грн. та судовий збір у сумі 2 865,54 грн., які сплачені позивачем та заявлені як збитки до відповідача-1 як особи, яка винна у їх спричиненні та до відповідача-2 як поручителя.

Місцевий господарський суд дійшов до правомірності позовних вимог про стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 солідарно на користь позивача 146 142,08 грн.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансбудком" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2016 року у справі №904/1898/16 та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що розмір відповідальності Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбудком" має бути обмежений умовами договору експедирування вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та внутрішньому сполученні №0309/36-1 від 03.09.2014 року, що і було здійснено шляхом зменшення вартості послуг. Апелянт зазначає, що укладаючи договір №0309/36-1 не був обізнаний про умови договору №555, який укладено між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислова-торгівельна компанія "Шабо". Запізнення доставки товару на добу відбулося внаслідок поломки, про що позивач був повідомлений, однак прибувши до пункту вивантаження товару, відповідач-1 отримав відмову в отриманні товару вантажоодержувачем (ТОВ "АТБ-Маркет"), про що також був повідомлений позивач, у звязку з чим апелянт посилається на неналежне виконання позивачем пункту 3.2.3 договору №0309/36-1 в частині забезпечення процедури вивантаження доставленого вантажоодержувачу товару. Оскільки відповідач-1 здійснив всі дії щодо збереження цілісності товару та його доставку вантажоодержувачу, а після відмови вантажоодержувачем прийняти товар його доставку відправнику, апелянт вважає безпідставним стягнення з нього збитків, які стягнуті з позивача на підставі договору №555, оскільки саме позивач не забезпечив прийняття товару вантажоодержувачем.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.08.2016 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбудком" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2016 року у справі №904/1898/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Білецька Л.М., Верхогляд Т.А., розгляд скарги призначений у судове засіданні на 31.08.2016 року.

Згідно розпорядження керівника апарату суду у звязку із перебуванням судді Білецької Л.М. у відпустці призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі №904/1898/16.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни колегії суддів для розгляду справи №904/1898/16 визначено колегію суддів у складі головуючий суддя: Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Верхогляд Т.А., Коваль Л.А.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 31.08.2016 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбудком" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2016 року у справі №904/1898/16 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя: Пархоменко Н.В. (доповідач), судді: Верхогляд Т.А., Коваль Л.А.

Розгляд скарги був відкладений з 31.08.2016 року на 26.09.2016 року, з 26.09.2016 року на 19.10.2016 року.

У судові засідання, які відбулися 31.08.2016 року, 26.09.2016 року та 19.10.2016 року, представник апелянта не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Так, направлена на юридичну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбудком" поштова кореспонденція повернута органом поштового зв'язку із відміткою: "за закінченням терміну зберігання", а поштова кореспонденція направлена на адресу представника апелянта (ОСОБА_3В.) отримана завчасно, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТЛ-Групп" проти задоволення апеляційної скарги заперечувало та просило залишити рішення місцевого господарського суду без змін. Позивач зазначає, що дії відповідача-1 щодо невиконання зобовязань з доставки вантажу спричинили понесення позивачем реальних збитків, розмір яких встановлений рішенням господарського суду у справі №904/2874/15.

Представник Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. В матеріалах справи міститься клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розгляд справи без його участі (а.с. 112, том 2).

У судовому засіданні 19.10.2016 року оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2015 року, яке постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2015 року залишено без змін, у справі 904/2874/15 встановлені такі обставини.

01.01.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислово-торгівельна компанія "Шабо" (постачальник) було укладено договір поставки №37777 (надалі договір №37777), за умовами якого постачальник зобов'язується у порядку та строки, встановлені договором, передати товар у власність покупцю, у визначеній кількості, відповідної якості та за узгодженою ціною, а останній прийняти товар та сплатити за нього на умовах, визначених цим договором.

У випадку прострочки поставки товару на 1 (один) день постачальник зобов'язаний сплатити покупцю штрафну санкцію у розмірі 5 (п'ять) % від вартості поставленого товару, а у випадку непоставки, недопоставки або прострочки поставки товару більше 1 (одного) дня, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю штрафну санкцію у розмірі 20 (двадцять) % від загальної суми непоставленого, недопоставленого або несвоєчасно поставленого товару (пункт 7.1 договору №37777).

03.01.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислово-торгівельна компанія "Шабо" (клієнт) та Запорізькою філією Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЛ-ГРУПП" (експедитор) був укладений договір транспортного експедирування №555 (далі - договір №555), за умовами якого клієнт доручає, а експедитор бере на себе зобов'язання за плату і за рахунок клієнта надати клієнту транспортно-експедиційне обслуговування, а також інші послуги, пов'язані з перевезенням вантажів автомобільним транспортом по території України відповідно до узгоджених сторонами заявок.

Заявки, узгоджені сторонами, регулюють взаємини сторін щодо кожного окремого доручення клієнта. В заявках можуть відображатися також інші істотні умови договору транспортного експедирування, що не були обумовлені сторонами в момент підписання цього договору. Заявки є невід'ємною частиною даного договору (розділ 2 договору №555).

03.09.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансбудком" (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІТЛ-Групп" в особі Запорізької філії Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЛ-Групп" (експедитор) був укладений договір транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та внутрішньому сполученні №0309/36-1 (далі договір №0309/36-1), відповідно до пункту 1.1 якого експедитор доручає, а перевізник зобов'язується виконати транспортні перевезення в міжнародному або внутрішньому сполученні за заявками експедитора, а експедитор зобов'язується оплатити перевізнику за надані транспортні послуги грошові кошти в розмірі і в строки, передбачені цим договором та заявкою, яка є невід'ємною частиною даного договору і оформляється для кожного конкретного перевезення.

Перевізник здійснює перевезення вантажу власним автотранспортом або залучає третіх осіб з письмової згоди експедитора (пункт 1.2.1 договору №0309/36-1).

Перевізник виконує умови даного договору щодо доставки вантажу, у вказане у заявці місце (пункт 1.2.3 договору №0309/36-1).

Конкретні умови кожного замовлення визначаються в заявці експедитора і узгоджуються з перевізником (пункт 1.3 договору №0309/36-1).

Перевізник здійснює перевезення вантажів на підставі письмових заявок експедитора, які є невід'ємною частиною договору (пункт 2.1 договору №0309/36-1).

Перевізник зобов'язаний: направити в розпорядження експедитора автомобілі в належному технічному стані, що відповідає вимогам, зазначеним в заявці експедитора; подати автомобілі під завантаження вантажу, доставити і здати вантаж вантажоодержувачу за адресою і в терміни, передбачені заявкою (пункт 4.2.1 та пункт 4.2.3 договору №0309/36-1).

У разі невиконання або неналежного виконання умов цього договору сторони несуть матеріальну відповідальність відповідно до чинного законодавства України (пункт 6.1 договору №0309/36-1).

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і є дійсним до 31.12.2015 року (пункт 11.1 договору №0309/36-1).

02.12.2014 року сторонами договору №555 узгоджено заявку клієнта на перевезення вантажу вантажоотримувачу - Дніпропетровськ (АТБ), датою вивантаження встановлено 03.12.2014 року, водій - ОСОБА_4 автомобіль ОСОБА_3, державний номер НОМЕР_1. Дана заявка підписана представниками сторін та скріплена печатками підприємств.

Для перевезення товару 02.12.2014 року сторонами договору №0309/36-1 підписано заявку на перевезення вантажу №П-00001956136-1, відповідно до якої: адреса вантажоодержувача - Дніпропетровськ (АТБ), дата вивантаження 03.12.2014 року, водій - ОСОБА_4, автомобіль Volvo, державний номер НОМЕР_1/16043КХ.

02.12.2014 року водієм ОСОБА_4 було отримано для перевезення товар на загальну суму 716 382,72 грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною на переміщення алкогольних напоїв №1-Ш-011242 від 02.12.2014 року, підписаною ТОВ "Промислово-торгівельна компанія "Шабо" та водієм ОСОБА_4 (а.с. 24-25).

Як зазначено в заявці на перевезення вантажу №П-00001956136-1 адреса вивантаження товару: Україна, Дніпропетровська область, по ТТН (АТБ). В графі пункт розвантаження товарно-транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв від 02.12.2014 року: м. Дніпропетровськ, територія Ювілейної селищної ради, комплекс будівель та споруд, №8 РЦ7.

Під час розгляду справи №904/2874/15 встановлено, що 03.12.2014 року товар за місцем призначення доставлений не був.

05.12.2014 року транспортний засіб (автомобіль ОСОБА_3 д.н. НОМЕР_1) разом з товаром був доставлений до ПП "Техносервісінформ" (авторизований дилер VOLVO, м. Дніпропетровськ), про що свідчить надана сервісним центром довідка, відповідно до якої автомобіль ОСОБА_3 д.н. НОМЕР_1 (водій ОСОБА_4О.) знаходився на ремонті паливної системи з 05.12.2014 року.

10.12.2014 року товар був повернутий назад на склад клієнта транспортом експедитора, про що свідчить ТТН №1-Ш-011242 та акт прийому-передання товару.

10.02.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" звернулось до постачальника (Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-торгівельна компанія "Шабо") з вимогою про сплату штрафу у розмірі 143 276,54 грн. відповідно до пункту 7.1 договору поставки № 37777 від 01.01.2014 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислово-торгівельна компанія "Шабо" сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю "АТБ-Маркет" штраф у розмірі 143 276,54 грн. згідно платіжного доручення №440 від 20.02.2015 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2015 року у справі 904/2874/15 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЛ-Групп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-торговельна компанія Шабо" штраф у розмірі 143 276,54 грн. та 2 865,54 грн. витрат по сплаті судового збору.

Залишаючи рішення місцевого господарського суду без змін, Дніпропетровський апеляційний господарський суд у постанові від 18.08.2015 року зазначив, що за приписами пункту 3.1.5 договору №555 експедитор зобов'язався організувати подачу технічно справних транспортних засобів, що відповідають вимогам заявки і перевезення вантажів, а також таких, що мають усі необхідні для здійснення перевезень документи встановленої форми, тому не можна вважати поломку автомобіля ОСОБА_3, держаний номер НОМЕР_1 випадком в розумінні статті 617 Цивільного кодексу України, тому місцевим господарським судом правомірно стягнуті збитки у сумі 143 276,54 грн.

Факт недоставлення автомобілем ОСОБА_3, державний номер НОМЕР_1, товару ТОВ "Промислово-торгівельна компанія "Шабо" на суму 716 382,72 грн. на адресу ТОВ "АТБ-Маркет" встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/2874/15.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2015 року по справі 904/2874/15 позивач сплатив Товариству з обмеженою відповідальністю "Промислово-торгівельна компанія "Шабо" грошові кошти у розмірі 146 142,08 грн., згідно платіжних доручень: №10355 від 08.09.2015 року на суму 48 714,03 грн., №10447 від 16.09.2015 року на суму 48 714,03 грн., №11676 від 14.01.2016 року на суму 48 714,02 грн. (а.с. 21, 22, 23, том 1).

Позивачем заявлені до стягнення збитки, завдані неналежним виконанням відповідачем-1 умов договору транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та внутрішньому сполученні № 0309/36-1 від 03.09.2014 року у сумі 146 142,08 грн. (143 276,54 грн. + 2 865,54 грн.) проти чого заперечує відповідач-1, що і є причиною виникнення спору.

Відповідно до статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами (частина 3 статті 929 Цивільного кодексу України).

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобовязання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

За порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу (стаття 934 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки (частина 1 статті 623 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 Господарського кодексу України).

За змістом статті 623 Цивільного кодексу України відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає (постанова Верховного Суду України від 22 січня 2013 у справі №3-72гс12).

Важливим елементом доказування наявності упущеної вигоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Принагідно довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки, тому кредитор має довести не лише розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, але самий факт порушення боржником його обов'язку та причинний зв'язок між цим порушенням і шкодою. Вжиті кредитором заходи з метою отримання доходів є критерієм визначення розміру збитків у вигляді упущеної вигоди.

Дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, апеляційний господарський суд встановив наявність усіх елементів цивільного правопорушення, а саме: наявність протиправної поведінки відповідача-1, яка полягає в порушенні зобовязань за договором №0309/36-1 від 03.09.2014 року щодо виконання заявки на перевезення №П-00001956136-1 від 02.12.2014 року; збитків, втрати позивача у вигляді сплаченої суми у розмірі 146 142,08 грн. за рішенням господарського суду у справі №904/2874/15; існування безпосереднього причинного звязку між протиправною поведінкою відповідача-1 та завданими позивачеві збитками, оскільки збитки виступають обєктивним наслідком поведінки відповідача-1. Водночас, під час розгляду спору встановлено, що відповідачем-1 не доведено відсутності його вини у неналежному виконанні своїх зобов'язань (поломка, яка сталася під час перевезення спричинила несвоєчасну доставку вантажу, однак відповідачем-1 взагалі не здійснено доставки вантажу. При цьому, в матеріалах справи міститься лист відповідача-1 (вих. №4/12 від 04.12.2014 року) щодо вжиття всіх необхідних засобів для усунення причини поломки та доставки вантажу.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення збитків у сумі 146 142,08 грн. місцевий господарський суд дійшов до висновку, що понесення вказаних збитків позивачем відбулося внаслідок неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансбудком" умов договору експедирування вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та внутрішньому сполученні №0309/36-1 від 03.09.2014 року в частині доставки товару згідно заявки від 02.12.2014 року.

При цьому місцевим господарським судом зазначено, що факт недоставлення автомобілем ОСОБА_3, державний номер НОМЕР_1, товару ТОВ "Промислово-торгівельна компанія "Шабо" на суму 716 382,72 грн. на адресу ТОВ "АТБ-Маркет" встановлено рішенням господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/2874/15.

Відповідно до листа ПП "Техносервісінформ" № 07-09 від 24.07.2015р. (а.с. 34) автомобіль VOLVO (№ шасі А279595, держ. номер НОМЕР_2), що належить ТОВ "Трансбудком", з 05 грудня 2014 року по 09 грудня 2014 року перебував на сервісній станції ПП "Техносервісінформ" у зв'язку із ремонтом паливної апаратури. Усне звернення на сервісну станцію в телефонному режимі було здійснено 03.12.2014 року.

У подорожньому листі вантажного автомобіля №11242 від 02.12.2014 року (а.с. 32) в графі "результати роботи автомобіля і причепів" міститься запис: "Через несправність паливного обладнання перебував на СТВ (м. Дніпропетровськ, вул. Гомельська, 59) з 05.12.2014 року по 09.12.2014 року".

У листі за вих. №4/12 від 04.12.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансбудком" повідомляє Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТЛ-Групп", що а/м Volvo держ. номер AI7996ВМ/16043КХ в даний час знаходиться в м. Дніпропетровськ на майданчику авторизованого дилера VOLVO TRUCKS. Здійснювати перевезення автомобіль не може. Вживаються всі можливі заходи для усунення причини поломки. В даний час не може здійснити заміну транспортом свого автопарку. З огляду на необхідність якнайшвидшої доставки вантажу, товариство займається пошуком найманого транспорту для доставки продукції в пункт призначення в м Дніпропетровську (а.с. 33, том 1).

Апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що жодних доказів звернень 04.12.2014 року так і в подальшому як до позивача, так і до ТОВ "АТБ-Маркет" щодо прийняття вантажу та здійснення його вивантаження апелянтом не надано.

Апелянт посилається на те, що прибув за місцем доставки вантажу, однак в прийняття товару йому було відмовлено. Між тим, жодних доказів на підтвердження своїх доводів до справи не надано.

За даними радіо-програми GPS MAPON, які додані відповідачем-1 до відзиву на позов, місце перебування автомобіля "VOLVO" 04.12.2014 року о 22:00 год. (останній запис зроблений програмою 04.12.2014 року) - ТО 410 Дніпропетровська область, Україна.

Надана відповідачем-1 деталізація по локальним і роумінговим дзвінкам не є належним доказом звернення щодо прийняття доставленого товару.

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про те, що доставка (вручення) товару не відбулася внаслідок невиконання позивачем пункту 3.2.3 договору №0309/36-1 в частині забезпечення процедури вивантаження доставленого вантажоодержувачу товару, оскільки матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що доставка товару вчасно не відбулася, а доказів звернення до позивача щодо забезпечення прийняття доставленого товару з простроченням матеріали справи не містять.

Відповідно до пункту 5 замовлення на перевезення №П-0001956136-1 від 02.12.2014 року всі переговори між вантажовідправником/вантажоодержувачем та перевізником/водієм без узгодження з експедитором вважаються недійсними.

За викладеного місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку про порушення відповідачем-1 умов договору №0309/36-1 в частині доставлення товару вантажоодержувачу.

Відповідно до статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (стаття 554 Цивільного кодексу України).

Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобовязання. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки (частини 1, 4 статті 559 Цивільного кодексу України).

04.09.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІТЛ-Групп" (кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (поручитель) був укладений договір поруки (далі договір поруки), відповідно до пункту 1.1 якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за належне, своєчасне та у повному обсязі виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансбудком" (боржник) зобов'язань з перевезення вантажу, які виникли перед Товариством з обмеженою відповідальністю "ІТЛ-Групп" та випливають з договору №0309/36-1 транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполученні від 03.09.2014 року.

Поручитель у повному обсязі несе солідарну відповідальність з боржником перед кредитором за виконання боржником усіх своїх зобов'язань згідно основного договору (пункт 1.2 договору поруки).

Кредитор має право у разі невиконання боржником своїх зобов'язань за основним договором пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя. Ці вимоги є обов'язковими для виконання протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту направлення кредитором поручителю письмової заяви про невиконання боржником зобов'язань по основному договору (пункт 2.1.1 договору поруки).

Поручитель відповідає за зобов'язаннями згідно з основним договором у обсязі, що встановлений договором поруки (пункт 3.1 договору поруки).

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами (п. 4.1. договору поруки).

Сторони, керуючись умовами частини четвертої ст. 559 Цивільного кодексу України встановили, що строком припинення поруки, встановленої цим договором, є повне виконання боржником або поручителем своїх зобов'язань (пункт 4.2 договору поруки).

18.01.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТЛ-Групп" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбудком" із претензією №18/01 про сплату грошових коштів, в якій вимагало перерахувати грошові кошти у сумі 146 142,08 грн., які стягнуті за рішенням господарського суду №904/2874/15 (а.с. 28-29, том 1).

18.02.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТЛ-Групп" звернулося до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 як до поручителя із вимогою про сплату збитків у сумі 146 142,08 грн., які спричинені Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансбудком" внаслідок не виконання умов договору №0309/36-1 транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполученні від 03.09.2014 року (а.с. 30, том 1).

Апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта про те, що у разі обізнаності із умовами договору №555 відповідач-1 не погодився на перевезення товару на підставі договору №0309/36-1 з таких підстав.

Як зазначено у постанові Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.08.2015 року у справі №904/2874/15 предметом позову є відшкодування збитків, а не стягнення штрафу за договором №555.

Предметом спору у справі №904/1898/16 є стягнення збитків, які спричинені відповідачем-1 невиконанням умов договору №0309/36-1, які полягають у відшкодуванні позивачем збитків в розмірі, що стягнутий за рішенням господарського суду у справі №904/2874/15.

Таким чином, рішенням господарського суду у справі №904/2874/15 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТЛ-Групп" збитки завдані неналежним виконанням умов договору №555, розмір яких не встановлений умовами договору №555.

Крім того, матеріали справи не містять доказів вжиття відповідачем-1 заходів щодо належного виконання умов договору №0309/36-1 транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом у міжнародному та внутрішньому сполученні від 03.09.2014 року, а саме звернення до позивача (експедитора) із проханням забезпечити прийняття вантажоодержувачем товару доставленого із запізненням.

Не знайшли свого підтвердження і доводи апелянта про сплату штрафу шляхом зменшення вартості наданих послуг на 2 250 грн. та шляхом зменшення вартості послуг при поверненні товару власнику на 1 500,00 грн. Так, апеляційним господарським судом були витребувані у позивача та відповідача-1 докази сплати відповідачем-1 штрафу у розмірі 3 750 грн. відповідно до пункту 3.2.4 договору. На вимогу апеляційного господарського суду позивачем надано копію платіжного доручення №7529 від 26.12.2014 року про оплату наданих відповідачем-1 послуг у загальній сумі 12 250,00 грн. (згідно рахунків №102 та №103 від 10.12.2014 року). Відповідачем-1 доказів сплати штрафу відповідно до пункту 3.2.4 договору до суду не надано, в матеріалах справи відповідні докази відсутні.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача-1 на користь позивача в розмірі 2 192,13 грн., оскільки спір виник з його вини.

Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє решту доводів відповідача-1, наведених в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд не вбачає підстав, передбачених статтею 104 Господарського процесуального кодексу України, для зміни або скасування рішення суду першої інстанції та, відповідно, підстав для задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта (відповідача-1).

Керуючись статтями 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансбудком" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.06.2016 року у справі №904/1898/16 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області 06.06.2016 року у справі №904/1898/16 залишити без змін.

Повна постанова складена 20.10.2016 року.

Головуючий суддя Н.В. Пархоменко

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Л.А. Коваль