Ухвала суду № 62156895, 04.10.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/735/16

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Димерлія О.О., Коваля М.П.,

за участю секретаря судового засідання Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру України у Миколаївській області про визнання протиправною бездіяльність щодо розгляду клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, про зобовязання розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року, в якій просить суд скасувати оскаржену постанову в частині, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог та в цій частині ухвалити нову, якою ці вимоги задовольнити.

Постановою від 12 травня 2016 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Миколаївський окружний адміністративний суд частково задовольнив адміністративний позов:

- визнав протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області щодо не розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться в межах території Краснопільської сільської (селищної) ради Врадіївського району Миколаївської області у встановленому порядку відповідно до вимог чинного законодавства;

- відмовив у задоволенні вимог про зобовязання відповідача розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться в межах території Краснопільської сільської (селищної) ради Врадіївського району Миколаївської області (за межами населеного пункту) у встановленому порядку відповідно до вимог чинного законодавства.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що твердження відповідача про наявність заборони вчиняти будь-які дії спрямовані на передачу в оренду або у власність земельних ділянок орієнтовною площею 2,00 га. В межах території Краснопільської сільської (селищної) ради Врадіївського району Миколаївської області, не відповідає дійсності, оскільки зазначена заборона скасована ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.02.2016 р. по справі № 814/4659/15.

За таких обставин апелянт вважає, що у відповідача станом на 06.04.2016 р. відсутні підстави для повернення листом за вих. № 19-14-0.22-5211/2-16 наданих позивачем матеріалів.

Не погоджується апелянт і з тим, що відповідь відповідача від 06.04.2016 р. вих. № 19-14-0.22-5211/2-16 є рішенням, прийнятим за наслідком розгляду її заяви, оскільки така відповідь суперечить приписам ч. 7 ст. 118, ст.. 122 ЗК України, а закріплена законом «мовчазна згода» не позбавляє відповідача від обовязку розглянути подання та надати дозвіл.

Головне управління Держгеокадастру України у Миколаївській області надало письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких з посиланням на відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, просить залишити без задоволення апеляційну скаргу. При цьому Головне управління Держгеокадастру України у Миколаївській області посилається на те, що на час розгляду заяви про надання дозволу управління було не обізнано про наявність судового рішення про скасування заходів забезпечення позову.

Ухвалюючи постанову про часткове задоволення адміністративного позову суд першої інстанції встановив, що у лютому 2015 року ОСОБА_1 разом з іншими особами звернулась до Головного управління Держземагенства у Миколаївській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га в межах території Краснопільскої сільської ради Врадіївського району Миколаївської області. В березні 2015 року Головним управлінням Держземагенства у Миколаївській області відмовлено ОСОБА_1 та іншим у наданні такого дозволу.

02 липня 2015 року постановою Миколаївського окружного адміністративного суду визнано відмову Головного управління Держземагенства у Миколаївській області протиправною та зобовязано відповідача повторно розглянути клопотання ОСОБА_1

02 листопада 2015 року ОСОБА_1 знову звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га в межах території Краснопільскої сільської ради Врадіївського району Миколаївської області.

06 квітня 2016 року Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області повернуло надані позивачем заяви без розгляду.

З посиланням на приписи ч.ч. 6, 7 ст.118, ч.4 ст.122 ЗК України, оскільки з моменту подання позивачем клопотання та до моменту його розгляду пройшло майже шість місяців, замість передбаченого ст.118 ЗК України - одного, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправну бездіяльність з боку Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області під час розгляду клопотання позивача, яка полягає у порушенні часу розгляду поданого позивачем клопотання.

Проте відмовляючи у задоволенні вимог про зобовязання розглянути клопотання, яке було подано позивачем 02.11.2015 р., суд першої інстанції встановив, що клопотання хоч і з порушенням строку але було розглянуто відповідачем.

При цьому суд першої інстанції наголосив на тому, що у цьому випадку, права позивача захищені на законодавчому рівні, оскільки абз.3 ч.7 ст.118 Земельного кодексу України передбачений принцип «мовчазної згоди», відповідно до якого у разі, якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання, зокрема, відповідний орган виконавчої влади, який передає земельні ділянки державної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади, додаючи до цього повідомлення договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що з 02.12.15 ОСОБА_1 набула право на самостійне замовлення розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га в межах території Краснопільської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області за правилами, передбаченими абз. 3 ч. 7 ст. 118 ЗК України.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника апелянта, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправної бездіяльності Головного управління Держгеокадастру України у Миколаївській області в частині дотримання строків розгляду клопотання, встановленого ч. 4 ст. 118 ЗК України, що підтверджено і матеріалами справи (а.с. 6, 28).

Проте апеляційний суд відхиляє доводи апелянта щодо відсутності у відповідача правових підстав для посилання у листі «Про розгляд заяви» від 06.04.2016 р. за вих. № 19-14-0.22-5211/2-16, на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 23.12.2015 р. по справі № 814/4659/15.

Відповідно до матеріалів справи, ухвалою від 23.12.2015 р. по справі № 814/4659/15 (ЄДРСР № 54881721), Миколаївський окружний адміністративний суд заборонив Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області вчиняти дії, спрямовані на передачу в оренду або у власність земельні ділянки розміром 2, 00 га, що знаходиться в межах земель Краснопільської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області.

Ухвалою від 24.02.2016 р. по справі № 814/4659/15 (ЄДРСР 57067635), Миколаївський окружний адміністративний суд скасував заходи забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Миколаївській області вчиняти дії, спрямовані на передачу в оренду або у власність земельні ділянки розміром 2, 00 га, що знаходиться в межах земель Краснопільської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області.

До письмових заперечень на апеляційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області надало копію листа Миколаївського окружного адміністративного суду від 07.04.2016 р. за вих. № 814/4359/15/3624, про направлення копії ухвали від 24.02.2016 р. по справі № 814/4659/15 (ЄДРСР 57067635), який зареєстрований відповідачем 13.04.2016 р.

Таким чином, на час розгляду клопотання апелянта, у відповідача була відсутня будь-яка належна інформація про скасування заходів забезпечення позову по справі № 814/4359/15.

Також апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про те, що відповідь відповідача від 06.04.2016 р. вих. № 19-14-0.22-5211/2-16 не є рішенням, прийнятим за наслідком розгляду її клопотання, оскільки така відповідь суперечить приписам ч. 7 ст. 118, ст. 122 ЗК України, а закріплена законом «мовчазна згода» не позбавляє відповідача від обовязку розглянути клопотання.

При цьому апеляційний суд зазначає, що подане апелянтом клопотання від 02.11.2015 р. (а.с. 6), розглянуто по суті про що надана відповідь від 06.04.2016 р. (а.с. 28). Розгляд клопотання та надання відповіді відбулись безсумнівно з порушенням строків, але клопотання розглянуто по суті порушеного питання з такими наслідками як повернення наданих апелянтом матеріалів, що не є відмовою.

Одночасно апеляційний суд зазначає, що на законодавчому рівні для територіальних органів Держгеокадастру не встановлено певної форми відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Оскільки апелянт з 02 грудня 2015 року набула право на самостійне замовлення розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га в межах території Краснопільської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області за правилами, передбаченими абз. 3 ч. 7 ст. 118 ЗК України, а повернення документів з підстав наявності судового рішення про вжиття заходів забезпечення позову, які на час звернення до суду скасовані, та не позбавляють апелянта права на повторну їх подачу, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для зобовязання відповідача розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка знаходиться в межах території Краснопільської сільської (селищної) ради Врадіївського району Миколаївської області (за межами населеного пункту) у встановленому порядку відповідно до вимог чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у звязку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69-71, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складений 06.10.2016 р.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя О.О.Димерлій

суддя М.П.Коваль