Ухвала суду № 62156567, 22.10.2016, Миронівський районний суд Київської області

22.10.2016 Єдиний унікальний № 371/1256/16-к Провадження № 1-кс/371/149/16

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

22 жовтня 2016 року м. Миронівка

20 год.

Слідчий суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О.,

за участю:

прокурора Москаленка В.І.,

слідчого Колісника Ю.В.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

з секретарем Січкаренко Я.О.,

розглянувши клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному у кримінальному провадженні № 12016110220000625, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ст.ст. 15 ч. 3, 185 ч. 4 КК України, ОСОБА_1,

У С Т А Н О В И В :

Клопотання подано до суду 22 жовтня 2016 року о 13 год. 00 хв.

Підозрюваний доставлений до суду в супроводі працівників поліції. Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 21 жовтня 2016 року ОСОБА_1 затриманий за підозрою у вчиненні злочину в порядку ст. 208 КПК України 21 жовтня 2016 року о 05 год. 10 хв.

Слідчий суддя перевірив зміст клопотання та додані до нього матеріали, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання.

Клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

Клопотання обґрунтовано тими обставинами, що ОСОБА_1 здійснив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна у великих розмірах (крадіжка), поєднане з проникненням у приміщення, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

За встановленими досудовим розслідуванням обставинами 21 жовтня 2016 року у нічний час доби ОСОБА_1 та інші невстановлені особи на автомобілі чорного кольору прибули в місто Миронівка Київської області з метою збагачення за рахунок викрадення чужого майна у великих розмірах з відділу продажу ювелірних виробів з приміщення магазину, розташованого по вулиці Соборності, 65 міста Миронівка Київської області. Реалізовуючи злочинний намір, о 04 годині 12 хвилин вказані особи шляхом віджиму пластикових дверей та злому замикального пристрою (навісного металевого замка), який був на металевій решітці, проникли до приміщення. Автомобіль, яким приїхали до місця вчинення злочину, дані особи залишили біля приміщення магазину, прикріпивши до фаркопа автомобіля металевий трос. Будучи одягненими в балаклави, куртки з капюшонами, з ввімкненими ліхтарями, які були прикріплені на головних уборах за допомогою резинок, ОСОБА_1 та інші відшукали у приміщенні металевий сейф, в якому зберігалися ювелірні золоті прикраси на загальну суму 458744 гривні, належні фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4, металевим тросом, кінець якого був приєднаний до автомобіля, обмотали сейф та почали витягати його з приміщення. ОСОБА_1 перебував за сейфом та спостерігав, щоб він рухався в напрямку вхідних дверей. В результаті таких дій металевий сейф заблокував решітку вхідних дверей і, як наслідок, залишився у приміщенні. ОСОБА_1 не зміг залишити приміщення, проник до сусідньої кімнати приміщення та сховався за металевим сейфом, де по прибуттю працівників поліції був виявлений та затриманий. Вказаними протиправними діями ОСОБА_1 спільно з невстановленими досудовим розслідуванням особами мав намір завдати ОСОБА_4 майнову шкоду на суму 458744 гривні, проте не довів умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Від отримання копій клопотання та доданих до нього документів підозрюваний відмовився у присутності захисника о 12 годині 10 хвилин 22 жовтня 2016 року, про що міститься відмітка у змісті клопотання. Дані обставини підозрюваний підтвердив в ході розгляду клопотання. Підтвердженням вручення вказаних письмових документів захиснику підозрюваного ОСОБА_2 о 12 годині 10 хвилин 22 жовтня 2016 року є його розписка про їх отримання у клопотанні.

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання, посилаючись на викладені в ньому доводи, обґрунтував наявні ризики.

Прокурор підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому.

Підозрюваний не заперечив встановленого досудовим розслідуванням факту проникнення до приміщення за попередньою змовою з іншими особами з метою викрадення чужого майна, вказав, що намір на викрадення майна був невизначений, просив застосувати більш мякий запобіжний захід, зобовязався перебувати за місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1, де проживають його батьки та інші члени сімї, та належно виконувати процесуальні обовязки.

Захисник підозрюваного ОСОБА_3 вказав на необґрунтованість підозри за ст. 185 ч. 4 КК України з огляду на невстановлені досудовим розслідуванням обставини щодо розміру та вартості майна, замах на викрадення якого був вчинений. Вказав, що за умов замаху на вчинення злочину з невизначеним умислом відповідальність настає залежно від фактично заподіяних наслідків. До клопотання не додано належних доказів, які підтверджують факт встановлення розміру і вартості майна, що зберігалось у сейфі, який мали намір викрасти підозрюваний та інші особи. Тому вважає, що фактичний розмір і вартість майна, що зберігалось у сейфі, досудовим розслідуванням не встановлений, кваліфікація дій підозрюваного за ст. 185 ч. 4 КК України, за якою настає відповідальність за викрадення майна у великих розмірах, за таких умов є невірною.

Захисник підозрюваного ОСОБА_2 вважає достатнім застосування запобіжного заходу у виді особистого зобовязання з огляду на особу підозрюваного та його роль при вчиненні злочину.

Оцінка наданих матеріалів та доводи сторін кримінального провадження вказують на наявність підстав для задоволення клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При обранні запобіжного заходу слідчий суддя зобовязаний перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження, враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, зважати, що тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК.

Встановлено, що 21 жовтня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110220000625 внесено відомості про кримінальне провадження за фактом незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна у великих розмірах, поєднане з проникненням у приміщення, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Дана обставина підтверджена Витягом з кримінального провадження, доданим до клопотання.

За даним фактом ведеться досудове розслідування за ст.ст. 15 ч. 3, 185 ч. 4 КК України.

21 жовтня 2016 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч. 3, 185 ч. 4 КК України, за дії, які були вчинені ним 21 жовтня 2016 року.

Слідчий та прокурор довели наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч. 3, 185 ч. 4 КК України.

Такого висновку слідчий суддя дійшов з наступних підстав.

У кримінальному судочинстві під «підозрою» розуміється ймовірне судження, припущення, попередній висновок про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчинені правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які б могли переконати обєктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин». І такі факти мають бути досить переконливими, щоб суддя на підставі їх розумної оцінки міг визнати причетність особи до вчинення злочину вірогідною.

Обґрунтованою є підозра за наявності наступних принципових обставин: врученого письмового повідомлення про підозру, з обовязковим посиланням на докази вчинення особою кримінального правопорушення; наявності у матеріалах кримінального провадження доказів, що підтверджують вчинення особою кримінального правопорушення; доведення перед судом вагомості та достатності наявних доказів про вчинення особою кримінального правопорушення; оцінення судом доказів вчинення особою кримінального правопорушення.

Одним із завдань слідчого судді під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу є попередня правова оцінка зібраних на момент подання такого клопотання доказів сторони обвинувачення.

Висновок про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 зроблено на підставі того, що він затриманий на місці вчинення кримінального правопорушення безпосередньо після замаху на його вчинення (п. 1 ч. 1 ст. 276 КПК України).

Зібрані в ході досудового розслідування матеріали кримінального провадження містять дані, що вказують на ймовірне вчинення ОСОБА_1 протиправних дій, які полягають у замаху на таємне викрадення чужого майна у великих розмірах, скоєному за попередньою змовою групою осіб та з проникненням у приміщення.

Такі дані містяться в протоколі огляду місця події від 21.10.2016, протоколі допиту потерпілих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від 21.10.2016, протоколах допиту свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 від 21.10.2016, протоколі допиту підозрюваного від 21.10.2016.

За змістом протоколу огляду місця події дверцята сейфу, який мали намір викрасти, відкривались при огляді місця події, вміст сейфу оглядався, слідчим зафіксовано, що фактична кількість ювелірних виробів, що зберігалися у сейфі, співпадає з кількістю виробів, що зазначена в наданих потерпілою письмових документах. Такі письмові документи з переліком ювелірних виробів, засвідчені підписом потерпілої, із посиланням на факт проведення нею ревізії, додані до матеріалів клопотання. З вказаних письмових документів, які названі як «вартість матеріалів на складах» вбачається, що вартість ювелірних виробів, які зберігала потерпіла ОСОБА_4, становить 458744 гривні.

В ході досудового розслідування встановлені переконливі факти, на підставі розумної оцінки яких можливо визнати причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину вірогідною. Такі факти, крім вартості майна, на викрадення якого вчинено замах, не заперечує підозрюваний.

Попередня правова оцінка зібраних на момент подання клопотання про обрання запобіжного заходу доказів сторони обвинувачення вказує на ті обставини, що підозра за ст.ст. 15 ч. 3, 185 ч. 4 КК України є обґрунтованою, в розпорядженні слідчого є здобуті у визначеному законом порядку достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. За вказаний злочин передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Клопотання обґрунтовано наявністю ризиків незаконного впливу на потерпілого, свідків та інших осіб, за змовою з якими вчинено протиправні дії, перешкоджання кримінальному провадженню іншим шляхом.

Ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків та інших осіб, за змовою з якими вчинено протиправні дії, не доведений стороною обвинуваченн6я та не підтверджений доказами.

Існують достатні підстави вважати, що має місце ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим шляхом. Про його наявність свідчать наступні обставини.

Про можливість перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування свідчить поведінка підозрюваного після затримання на місці вчинення злочину. Підозрюваний переховувався у приміщенні, куди проник з метою вчинення злочину, після затримання не надав інформацію щодо себе, повідомив неправдиві анкетні дані, вказав невірну адресу місця проживання, в ході досудового розслідування відомостей про осіб, з якими мав попередню змову про вчинення злочину та вчиняв протиправні дії, не повідомив, відмовляється отримувати складені слідчим процесуальні документи.

Підозрюваний не має постійного місця проживання, офіційно не працевлаштований, спілкується з антигромадським елементом.

Встановлені фактичні дані дозволять на основі закону та внутрішнього переконання зробити висновок про необхідність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Характер вчинених підозрюваним дій, наявний ризик та недобросовісна поведінка підозрюваного обґрунтовують доцільність та правомірність обмеження прав підозрюваного у кримінальному провадженні та виправдовують застосування запобіжного заходу такого виду, оскільки існує ймовірність порушення важливого суспільного інтересу у вигляді протидії правосуддю шляхом перешкоджання кримінальному провадженню.

Метою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання існуючому ризику.

Слідчим та прокурором обґрунтовані обставини, що перешкоджають органу досудового розслідування уникнути існуючому ризику без застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, та обставини, які свідчать про недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання існуючому ризику.

При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий та прокурор довели обставини, передбачені пунктами 1, 2, 3 частини першої статті 194 КПК України.

Слідчим суддею оцінено в сукупності такі обставини: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його вини, наявність повідомлення про підозру у вчиненні злочину.

Встановлено, що застосування більш мякого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не буде запобігати ризику перешкоджання кримінальному провадженню.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Підозрюваний є особою, яка раніше не судима, та підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобовязаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених ч. 4 цієї статті. При застосуванні запобіжного заходу у виді застави підозрюваному, обвинуваченому розяснюються його обовязки і наслідки їх невиконання.

За ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно п. 3 ч. 5 статті 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, заставу необхідно визначити у розмірі 60 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі є помірним для підозрюваного та може гарантувати виконання ним покладених обовязків.

За ч. 7 ст. 183 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою цієї статті, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Застосовуючи до підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, доцільним є покласти на нього обовязки, визначені п. п. 1,3,4 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця увязнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-179, 182-184, 193-194, 196, 198, 202, 205, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого задовольнити.

Обрати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який народився в місті Малин Житомирської області, зареєстроване місце проживання зі слів підозрюваного: АДРЕСА_1, точне місце перебування не встановлене, офіційно не працевлаштований, підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 15 ч. 3, 185 ч. 4 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою рахувати з 21 жовтня 2016 року.

Строк дії ухвали - до 24.00 години 19 грудня 2016 року.

Визначити заставу у розмірі 60 мінімальних заробітних плат в сумі 87000 (вісімдесят сім тисяч) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Миронівського районного суду Київської області 37311002892310, банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02892310.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обовязки: прибувати на виклики до слідчого Миронівського відділу поліції ГУ НП в Київській області ОСОБА_8 не рідше одного разу на тиждень, повідомляти слідчого про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування з потерпілими ОСОБА_4 та ОСОБА_5, свідками ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти підозрюваний зобовязаний виконувати покладені на нього обовязки, повязані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Термін дії обовязків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до 24.00 години 19 грудня 2016 року.

Розяснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій особі Київського слідчого ізолятора Державної пенітенціарної служби України в місті Києві та Київській області.

З моменту звільнення з-під варти у звязку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Розяснити підозрюваному, що у разі, якщо він, будучи належним чином повідомлений, не зявився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала підлягає нег айному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Київської області протягом пяти днів з дня її оголошення.

Час оголошення повного тексту ухвали - 15 година 23 жовтня 2016 року.

Слідчий суддя підпис ОСОБА_9

Згідно з оригіналом

Слідчий суддя Л.О.Капшук