Ухвала суду № 62156387, 17.10.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 742/1538/16-ц Провадження № 22-ц/795/1791/2016 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції Гумен В. М. Доповідач - Боброва І. О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3,при секретарі:ОСОБА_4,за участю:позивача ОСОБА_5, представника позивача адвоката ОСОБА_6, представника відповідача адвоката ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_5 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29 липня 2016 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29 липня 2016 року позов задоволено. Стягнуто ОСОБА_5 на користь ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 440507,04 грн, як компенсацію 1/2 частини сплачених ОСОБА_5 коштів на погашення грошових зобовязань за договором кредитної лінії за № 37-14/МК/2007-980 від 31 травня 2007 року та додаткових угод № 2 від 26.06.2007, № 4 від 10.07. 2007, № 9 від 20.12.2007, укладених між ВАТ КБ « Надра» та ОСОБА_5 та витрати повязані зі сплатою судового збору в сумі 4405,07 грн, а всього, провівши підрахунки, стягнуто 444912,11 грн. Повернуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 зайво сплачений судовий збір в сумі 335 грн 06 коп. Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 05.08.2016 виправлено описку щодо особи, якій повертається зайво сплачений судовий збір з ОСОБА_5 на ОСОБА_8.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є незаконним. Так, апелянт вказує на те, що судом не враховано правову позицію, викладену в Постанові Верховного Суду України по справі №163цс12. Судом не надано оцінку тому, що грошові кошти кредитній лінії бралися траншами та не зясовано на які саме потреби витрачався кожен транш грошових коштів. Судом не досліджено справу № 742/803/16-ц та не надано оцінки її показанням у цій справі. Апелянт стверджує, що спірний кредит брався позивачкою для підтримки своїх синів.

В судовому засіданні представник апелянта підтримала доводи апеляційної скарги і просила її задовольнити, надавши усні та письмові пояснення.

Позивач та її представник послалися на безпідставність апеляційної скарги, просили в її задоволенні відмовити, надавши усні та письмові заперечення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали даної цивільної справи та матеріали цивільних справ (щодо поділу спільного майна подружжя) №742/4576/14, №742/4714/14, №742/2570/14, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Розглядаючи справу та задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що було достовірно встановлено, що отримані за кредитом грошові кошти були використані позивачем спільно з відповідачем в інтересах саме їх сім"ї.

З таким висновком погоджується колегія суддів, враховуючи наступні обставини.

Судом по справі встановлено, що сторони ОСОБА_5 та ОСОБА_5 перебували в зареєстрованому шлюбі з 31.12.1994. Шлюб розірвано рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 12.06.2014 (а.с.7).

Під час шлюбних відносин, а саме 31 травня 2007 року між позивачем ОСОБА_5 та ВАТ КБ «Надра» укладено договір кредитної лінії за № 37-14/МК/2007-980, відповідно до якого Банк відкрив позивачу ОСОБА_5 кредитну лінію в сумі 500000 грн терміном 84 місяці з 31.05.2007 по 19.05.2014. Видача кредитів здійснювалася траншами, після підписання окремих додаткових угод в яких визначалася ціль кредитування (а.с.8).

26 червня 2007 року, 10 липня 2007 року та 20 грудня 2007 року між позивачем та ВАТ КБ укладено додаткові угоди №№ 2, 4, 9 до зазначеного кредитного договору, в яких змінювався розмір кредитної лінії та термін повернення. Так, за додатковою угодою №2 розмір кредитної лінії збільшений до 835 000 грн (а.с.10), за додатковою угодою №4 розмір кредитної лінії збільшений до 2 000 000 грн, а термін повернення змінений на 19.05.2017, за додатковою угодою №9 розмір кредитної лінії збільшений до 2 500 000 грн з терміном повернення 19.05.2017.

За додатковою угодою №1 від 31.05.2007 ОСОБА_5 отримала транш в сумі 500000 грн. Ціль отримання траншу споживчі потреби (а.с.13).

За додатковою угодою №3 від 26.06.2007 ОСОБА_5 отримала транш в сумі 835000 грн. Ціль отримання траншу споживчі потреби (а.с.14).

За додатковою угодою №5 від 10.07.2007 ОСОБА_5 отримала транш в сумі 350000 грн. Ціль отримання траншу споживчі потреби (а.с.15).

За додатковою угодою №6 від 14.08.2007 ОСОБА_5 отримала транш в сумі 300000 грн. Ціль отримання траншу споживчі потреби (а.с.16).

За додатковою угодою №7 від 10.10.2007 ОСОБА_5 отримала транш в сумі 240000 грн. Ціль отримання траншу споживчі потреби (а.с.17).

За додатковою угодою №8 від 21.11.2007 ОСОБА_5 отримала транш в сумі 540000 грн. Ціль отримання траншу споживчі потреби (а.с.18).

За додатковою угодою №10 від 21.12.2007 ОСОБА_5 отримала транш в сумі 1040000 грн. Ціль отримання траншу споживчі потреби (а.с.19).

31 травня 2007 року, 26 червня 2007 року, 10 липня 2007 року та 21 грудня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_5 (відповідачем по справі) укладено договори поруки, згідно з якими останній виступив поручителем по зазначеному договору кредитної лінії за № 37-14/МК/2007-980 від 31 травня 2007 року та зазначеним додатковим угодам, укладеними між ВАТ КБ « Надра» і позивачем ОСОБА_5 (а.с.20-24).

Згідно з довідкою №1-10-775 від 21.01.2016 (а.с.114). в період з 31.05.2007 по 01.03.2008 ОСОБА_5 на виконання умов договору кредитної лінії було сплачено 1 575 375,4 грн.

Після розірвання шлюбу позивач продовжувала сплачувати кошти на погашення кредитних зобовязань на користь ПАТ КБ «Надра». Відповідно до платіжних документів позивачем з 17.06.2014 року по 20.07.2016 сплачено 881014,08 грн (а.с.25-113, 154-156).

Відповідно до ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Згідно з ч.4 ст.65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Той факт, що гроші, отримані в якості кредиту були використані на потреби сімї ОСОБА_5 підтверджується матеріалами цивільних справ №742/4576/14, №742/4714/14, №742/2570/14.

Так, в своїй позовній заяві від 06.10.2014 ОСОБА_5 у справі №742/4576/14 вказав майно для розподілу (з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог), більшість з якого було придбано в 2007-2008 роках на суму близько 700 000 грн з врахуванням відсотку зносу. Ціна визначалася позивачем самостійно. В зустрічній позовній заяві ОСОБА_8 вказала майно для розподілу на загальну суму 141500 грн. Під час розгляду цієї справи проводилася оцінка лише трьох спірних предметів, залишкова вартість яких станом на початок 2015 року експертом була визначена в розмірі 425359,87 грн, при цьому експерт визначив з 16 до 48 відсотків їх зносу.

Первинні документи, що містяться в матеріалах цивільної справи №742/4576/14 свідчать про купівлю більшості майна в 2007-2008 роках.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13.03.2015 проведений розподіл спільного майна подружжя (а.с.218 справи №742/4576/14).

З матеріалів цивільної справи №742/2570/14 вбачається, що на імя ОСОБА_5 було зареєстровано 4 автомобілі MAN 8-163, Volkswagen Multivan (2007 року випуску), Volkswagen LT 46 (2004 року випуску) та MAN NL 202 (а.с.6). Відповідно до довідки Регіонального сервісного центру МВС в Чернігівській області від 29.01.2016 (а.с.115 справи №742/1538/16) автомобіль MAN NL 202 був зареєстрований на імя ОСОБА_5 11.03.2008, а автомобіль Volkswagen LT 46 був зареєстрований на цю ж особу 08.11.2007.

З довідки ПАТ «Державний ощадний банк України» від 04.05.2016 №383 (а.с.247) слідує, що 16.07.2007 ОСОБА_5 отримав кредит на придбання автомобіля Volkswagen Multivan. Зобовязання по поверненню кредиту виконано.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19.06.2014 визнано мирову угоду між сторонами ОСОБА_5 та ОСОБА_5 щодо розподілу трьох транспортних засобів (а.с.33 справи №742/2570/14 ). Під час розгляду справи автотоварознавча експертиза не проводилася.

Доводи апелянта щодо придбання автомобіля MAN NL 202 на кредитні кошти отримані за кредитним договором №010/16-32/027-08 від 09.06.2008 спростовується змістом цього договору, за яким даний автомобіль передається в заставу для забезпечення зобовязання за даним кредитним договором. Кредит отриманий 09.06.2008 ОСОБА_5 як фізичною особою підприємцем. Пункт 1.2. договору визначає ціль кредиту поповнення обігових коштів (а.с.243).

15.10.2014 ОСОБА_5 звернувся з позовом до ОСОБА_8 та ТОВ «Червона рута» про поділ спільного майна подружжя, стягнення грошової компенсації за будівництво нерухомого майна та проведення ремонту (а.с.1 справа №742/4714/14). В позовній заяві позивач вказував на те, що в період з 2000 по 2012 рік за власні кошти (його та дружини) було проведено будівництво трьох обєктів нерухомості нежитлової будівлі площею 59,4 кв.м. за адресою м. Прилуки, вул.Вокзальна,2а; нежитлова будівля «Б-2» загальною площею 955 кв.м. по вул.Коптєва,4а в м. Прилуки та магазину промислових товарів з житловим приміщенням «А-2» також по вул. Коптєва, 4а в м. Прилуки. Позивач наголошував на тому, що будівництво проводилося виключно за власні кошти. «З рахунку ТОВ «Червона рута» жодного разу за придбані будівельні матеріали, а також за виконані роботи розрахунки не проводилися» (а.с.2 том 1 справа №742/4714/14). Позовна заява також містить інформацію щодо їх спільних кредитних зобовязань, через які відповідач відмовлялася включити його в члени ТОВ «Червона рута». З витягу про реєстрацію права власності (а.с.18 том 1 справа №742/4714/14) вбачається, що право власності на нежитлову будівлю «Б-2» зареєстровано за ТОВ «Червона рута» 23.06.2008. Відповідно до висновку №С-175 судової будівельно-технічної експертизи від 26.06.2015 (а.с.2 том 2 справа №742/4714/14 ) загальна вартість будівництва даної нежитлової будівлі загальною площею 955 кв.м., проведеного в 2007 році складає 2 215 065,0 грн., вартість використаних матеріалів, виробів та конструкцій становила 1 722 874 грн, вартість робіт з урахуванням всіх витрат становила 492 191,0 грн .

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31.07.2015 затверджено мирову угоду між сторонами ОСОБА_5 та ОСОБА_5 (а.с.116 том 3 справа №742/4714/14 ).

Відповідачем ОСОБА_5 наданий звіт №240/07/015 про оцінку вартості нерухомості - нежитлової будівлі загальною площею 955 кв.м. станом на 30.07.2015 (а.с.248). Вартість цього обєкту становить 15 859 201,0 грн.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтвердили обізнаність та заінтересованість відповідача в отриманні даної кредитної лінії. Доводи апелянта щодо зацікавленості цих свідків є безґрунтовними.

Посилання апелянта на правову позицію ВСУ у справі№ 163цс12 не може бути взято апеляційним судом до уваги, оскільки ця правова позиція стосується інших обставин, зокрема, відсутності письмової згоди другого з подружжя на укладення договору позики.

У справі що розглядається, судом достовірно встановлено, що гроші за договором кредитної лінії № 37-14/МК/2007-980 від 31.05.2007 були отримані з відому та згоди відповідача ОСОБА_5 Крім того, він виступив поручителем у даному зобовязанні. Отримані гроші були використані в інтересах сімї, що підтверджується доказами викладеними вище.

Доводи апелянта щодо використання кредиту на користь синів позивача є безґрунтовними.

З огляду на приписи ст. 60 та 65 СК України колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обставини справи та вимоги закону враховано повністю, у звязку з чим прийнято обґрунтоване та законне рішення про задоволення позовних вимог.

Розглядаючи справу відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, тобто в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі обґрунтованості судових висновків не спростовують, тому підстави для її задоволення відсутні.

Судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 29 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів

Головуючий:Судді: