Постанова № 62156210, 18.10.2016, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/7468/16-а

Провадження № 2-а/750/626/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2016 року м.Чернігова

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого судді Логвіної Т.В.,

при секретарі Примак Т.В.,

за участю позивача, представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Чернігівського обєднаного Управління Пенсійного фонду України про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду та просить визнати неправомірними дії Чернігівського обєднаного управління Пенсійного фонду України щодо розрахунку позивачу пенсії за віком у 2016 році з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік та зобовязати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком з 01.07.2016 року в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2013-2015), що передують року звернення за призначенням пенсії з урахуванням раніше здійснених виплат.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, представник відповідача в судове засідання не зявився, надіславши письмові заперечення проти позову.

Заслухавши пояснення та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що з 07.05.2001 року позивач отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

08.06.2016 року листом від 07.06.2016 за № 952/03 з управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян ОСОБА_3 управління ПФУ в Чернігівської області до Чернігівського об'єднаного управління ПФУ надійшов атестат про зняття ОСОБА_2 з обліку як пенсіонера МВС з 01.07.2016 в зв'язку з переходом на пенсію за іншим законом.

З 01.07.2016 року позивача переведено на пенсію за віком по списку № 1, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 № 327 "Про підвищення рівня соціального захисту населення" пенсії, призначені (перераховані) до 2008 року із застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2005-2006 роки відповідно до Законів України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей) та із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих з галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2003 2006 роки відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", перераховуються із застосуванням показників відповідно середньо заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2007 рік та середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за 2007 рік.

Згідно матеріалів пенсійної справи позивача коефіцієнт стажу, який застосовується для обчислення розміру пенсії визначається за встановленою формулою, відповідно до ст. 25 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35 (к.ст.) та становить 0,63900.

Для обчислення пенсії позивача був вибраний найбільш оптимальний варіант заробітної плати за періоди роботи з 01.07.2000 по 30.04.2016 р. згідно даних системи персоніфікованого обліку, середньомісячна заробітна плата обчислена відповідно до ст. 40 Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та складає 3 075,411 грн. (1 197,91 грн. - показник середньої заробітної плати працівники зайнятих у галузі економіки України за 2007 рік * 2,25731 - індивідуальни коефіцієнт заробітної плати).

За змістом ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. З ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для окремих категорій громадян законами України можуть встановлюватися умови, норми і порядок їх пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і недержавного пенсійного забезпечення.

Таким законом є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення військослужбовців, осіб начальницького та рядового складу, органів внутрішніх справ» № 2263-ХІІ від 09.04.92, яким встановлюються умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ та деяких інших осіб.

Відповідно до цього закону особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Статтею 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу, органів внутрішніх справ», передбачено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про пенсійне забезпечення військо службовців, осіб начальницького та рядового складу, органів внутрішніх справ», визначено, що особам, звільненим з військової служби, іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей може призначатися (за їх бажанням) пенсія на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому для обчислення пенсій враховуються всі види грошового забезпечення, що отримували зазначені особи, які мають право на пенсію за цим Законом, перед звільненням зі служби.

З аналізу положень ст.ст. 2, 9, 10, 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та положень ст.ст. 5, 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення військо службовців, осіб начальницького та рядового складу, органів внутрішніх справ» вбачається, що видами пенсій у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, один з яких може бути призначено особі, яка має одночасно право на різні види пенсії за її вибором, є пенсія за віком, по інвалідності та у зв'язку з втратою годувальника.

Натомість, обрання особою пенсії за віком замість пенсії за вислугу років, як визначено ч.І ст.5 Закону України «Про пенсійне забезпечення військо службовців, осіб начальницького та рядового складу, органів внутрішніх справ», є призначенням пенсії, а не переведенням з одного виду пенсії на інший (ч.З ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІУ від 09.07.2003р.).

З огляду на це, до даних правовідносин не підлягає застосуванню норма, визначена ч.З ст.45 Закону, відповідно до якої, при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.І ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Таким чином, відповідач здійснив неправомірні дії щодо нарахування розміру пенсії позивача, порушив порядок та норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Отже, за таких обставин та, приймаючи до уваги вказані вище норми діючого законодавства, орган пенсійного фонду мав призначити позивачу пенсію відповідно до положень ст.ст. 25, 27, 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не містить посилання на показник «середня заробітна плата у галузях економіки України».

Частиною 3 ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Отже, позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" позивач звернувся в 2016 році вперше.

Таким чином, при призначенні позивачу пенсії за віком застосуванню підлягає ч.2 ст. 40 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно якої для обчислення пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки що передують року звернення за призначенням пенсії, у звязку з чим позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

керуючись ст. ст. 158-163, 186 КАС України,

п о с т а н о в и в :

адміністративний позов задовольнити.

Визнати неправомірними дії Чернігівського обєднаного управління Пенсійного фонду України щодо розрахунку ОСОБА_2 пенсії за віком у 2016 році з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік.

Зобовязати Чернігівське обєднане управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії за віком з 01.07.2016 року в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки (2013-2015), що передують року звернення за призначенням пенсії з урахуванням раніше здійснених виплат .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського обєднаного управління Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення в порядку ч. 1 та 2 статті 186 КАС України.

Суддя: