Ухвала суду № 62155154, 18.10.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 648/3311/15-ц Головуючий в І інстанції Сокирко Л.М.

Номер провадження 22-ц/791/2136/16 Доповідач Орловська Н.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого Орловської Н.В.

Суддів: Кутурланової О.В.

ОСОБА_1

секретар Мирненко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, діючої від імені ОСОБА_3, на рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 29 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа орган опіки і піклування виконкому Корабельної районної в м. Херсоні ради про визначення місця проживання малолітньої дитини та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа орган опіки і піклування виконкому Суворовської районної в м. Херсоні ради про визначення місця проживання малолітньої дитини

В С Т А Н О В И Л А:

8 вересня 2015р. ОСОБА_4 звернулась із позовом до ОСОБА_3, третя особа орган опіки і піклування виконкому Корабельної районної в м.Херсоні ради про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої є відповідач.

Позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що відповідач перебуває у іншому шлюбі. За усною домовленістю із ОСОБА_3 спільна із ним малолітня дочка проживає із батьком в с. Камишани м.Херсона чотири дня на тиждень, решту днів мала б проживати із нею.

Проте, відповідач порушує домовленість щодо погодженого порядку спілкування і виховання дитини, без її згоди вивозить дочку за кордон, перешкоджає у їх спілкуванні, категорично заперечує проти відвідування дитиною дитячого садочка. Оскільки відповідач за характером роботи часто буває у відрядженні, дочку доглядає стороння людина, тоді як вона позбавлена можливості виховувати власну дитину.

ОСОБА_3 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_4, третя особа орган опіки і піклування виконкому Суворовської районної в м. Херсоні ради про визначення місця проживання малолітньої дитини, вказуючи, що відповідачка після нетривалого спільного проживання в житловому будинку в с. Камишани м.Херсона проживає окремо. Їх малолітня дитина, ОСОБА_5, залишилась проживати із ним, тоді як мати у її вихованні участі не приймає, дитину не відвідує, безвідповідально ставиться до батьківських обовязків, тому просив визначити постійне проживання дочки разом із ним.

Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 29 серпня 2016 р. визначено місце постійного проживання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, із матірю ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, діюча від імені ОСОБА_3, просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, посилаючись на неналежну оцінку доказів та не врахування судом висновку органу опіки і піклування відносно визначення місця постійного проживання дитини разом із батьком, де умови його проживання є кращими для виховання дочки.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Батьки дитини проживають окремо, домовленість щодо місця проживання дитини між ними відсутня, а тому спір підлягає розгляду за правилами ст. 161 СК України в судовому порядку.

Суд першої інстанції встановив, що кожний із батьків дитини відповідально виконують свої батьківські обовязки, позитивно характеризуються, мають постійне місце роботи та проживання, створили належні умови за місцем свого проживання для виховання і розвитку дитини.

Суд також визнав встановленим, що на час розгляду справи дитина постійно проживає із батьком, ОСОБА_3, який обмежив можливість ОСОБА_4 приймати участь у вихованні дитини і спілкування із нею.

За принципом шостим Декларації прав дитини, яка прийнята Генеральною Асамблеєю ООН від 20.11.1959р., малолітня дитина не може, крім випадків, що мають виключні обставини, бути розлучена із своєю матірю.

В ході розгляду даної справи будь-яких виключних обставин, за яких можна було б дійти висновку про необхідність визначення проживання малолітньої дівчинки не з матірю, а її батьком не встановлено.

Крім того, враховуючи зміст висновку уповноваженого органу опіки і піклування за місцем постійного проживання дитини, вбачається, що перевага на користь батька зроблена виключно з підстав облаштування найбільш комфортних умов у житловому будинку № 36 «б» по вул. Кооперативна в с. Комишани м. Херсона, право власності на який у рівних частках зареєстровано за ОСОБА_4 згідно свідоцтва про право власності від 18.08.2013р. та за малолітньою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, на підставі договору дарування від 18.12.2014р. (а.с.182).

Однак, як вбачається із актів обстеження за місцем проживання матері, належні умови для виховання та розвитку дитини наявні і у квартирі № 23 будинку № 3а у пров. Портовому в м. Херсоні, де постійно проживає ОСОБА_4 (а.с.57).

Враховуючи наведене, суд першої інстанції у відповідності до положень ст. 19 СК України, правомірно не погодився із висновком органу опіки і піклування через відсутність достатнього обґрунтування наявності виключних обставин для визначення місця проживання малолітньої дитини із її батьком.

Слід окремо зазначити, що житловий будинок, де фактично зареєстрований ОСОБА_3, є власністю малолітньої ОСОБА_5 та її матері ОСОБА_4, тоді як реєстрація у цьому будинку ОСОБА_3 визнана незаконною згідно постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 26.05.2016р., яке набуло чинності після апеляційного перегляду згідно ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 30.08.2016р.

В апеляційному суді сторони визнали той факт, що малолітня ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає у житловому будинку № 36 «б» по вул. Кооперативна в с. Комишани м. Херсона разом із ОСОБА_4 та батьками останньої, які є членами її сімї.

В суді апеляційної інстанції представники ОСОБА_3 пояснили, що з вересня 2016 року останній постійно проживає у житловому будинку за адресою: м. Херсон, провулок 1-й Арктичний, буд.№4, який належить йому на праві власності.(а.с.106)

За наявними в матеріалах справи копіями паспорта ОСОБА_3 вбачається, що він із 07.09.1974 року перебуває у шлюбі із ОСОБА_7, тоді як відомості щодо його розірвання та ставлення дружини до факту проживання у цій сімї малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, відсутні. (а.с.6-7) .

З врахуванням наведених обставин, суд у відповідності до положень ст.ст. 19, 160, 161 СК України, дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для визначення місця проживання малолітньої дитини із батьком та правомірно визначив місце проживання дитини із матірю.

Доводи апеляційної скарги щодо наявності у ОСОБА_3 кращих побутових умов не спростовують висновку суду.

Оскільки справу розглянуто з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків в суду не спростовують, підстави для її задоволення відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, діючої від імені ОСОБА_3, відхилити.

Рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 29 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий ___ Н.В.Орловська

Судді: ___ О.В.Кутурланова

___ ОСОБА_1