Постанова № 62152871, 21.10.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/2229/16-п Провадження №33/773/361/16 Суддя в 1 інстанції: Гайдук А. Л. Категорія: ст. 472 МК УкраїниДоповідач: Денісов В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2016 року місто Луцьк

Суддя Апеляційного суду Волинської області Денісов В.П., за участю представника митниці ОСОБА_1, а також особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Любомльського районного суду Волинської області від 01 вересня 2016 року щодо нього,

В С Т А Н О В И В:

Даною постановою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, непрацюючий,

притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.472 МК України з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 9914 (девять тисяч девятсот чотирнадцять) гривень 10 копійок з конфіскацією в дохід держави 400 доларів США, вилучених згідно протоколу та опису затриманих предметів №1625/20502/2016 від 27.07.2016 року та прийнятих на балансовий рахунок ВОД ВАТ «ОСОБА_3 Аваль».

Стягнуто з ОСОБА_2 в користь держави 275 грн. 60 коп. судового збору.

ОСОБА_2 визнаний винним у тому, що він, 27.07.2016 приблизно о 16 год. 40 хв., слідуючи з України в ОСОБА_4 через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС автобусною смугою руху, в якості пасажира рейсового автобуса марки «Неоплан», р.н.з.56392КТ, сполученням «Київ-Варшава», намагався незаконно, шляхом недекларування, тобто незаявлення за встановленою формою в митній декларації, перемістити через митний кордон України валюту, яка склала понад дозволену до вивезення норму готівки, в розмірі 400 доларів США, що по курсу НБ України станом на 27.07.2016 року становило 9914,10 грн., чим порушив вимоги п.2 розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 148 від 27.05.2008 року «Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України».

У поданій 19.09.2016 апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить поновити строк апеляційного оскарження постанови. Також просить скасувати постанову та закрити провадження у справі на підставі ч.1 ст.247 КУпАП у звязку з відсутністю в його діях складу інкримінованого правопорушення.

Посилається на те, що він пропустив установлений законом строк апеляційного оскарження постанови, оскільки з 11.09 по 14.09.2016 року перебував за кордоном і копію постанови отримала його дружина 12.09.2016 року.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 який підтримував своє клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови, пояснення представника митниці, який заперечував проти поновлення строку на апеляційне оскарження і зазначив, що він пропущений без поважних причин, перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, доходжу висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді до задоволення не підлягає.

Відповідно до ч.5 ст.529 МК України постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Згідно ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Як убачається із протоколу судового засідання та постанови судді від 01.09.2016, ОСОБА_2 брав участь у розгляді справи про порушення митних правил, в судовому засіданні був ознайомлений із змістом постанови, а також із строком та порядком її оскарження до Апеляційного суду Волинської області.

Незважаючи на це, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу поштою лише 19.09.2016, що не заперечується самим апелянтом, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження, який закінчився 11.09.2016.

За період з 01.09.2016 по 19.09.2016 ОСОБА_2 згідно з відбитків штампів копії його закордонного паспорта лише три дні перебував за кордоном, починаючи з 12.09.2016 по 14.09.2016.

Між тим, дані поїздки апелянта за кордон відбувалися вже поза встановленими законом строками апеляційного оскарження постанови.

Інших достатніх даних, які б свідчили про неможливість ОСОБА_2 подання апеляційної скарги в період з 01.09.2016 по 11.09.2016 не надано.

Таким чином, подавши апеляційну скаргу на девятнадцятий день після винесення постанови, ОСОБА_2 пропустив установлений законом строк на її апеляційне оскарження.

Поважних причин пропуску цього строку ОСОБА_2 не навів, а тому його апеляційна скарга не підлягає розгляду і її слід повернути апелянту.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити ОСОБА_2 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Любомльського районного суду Волинської області від 01 вересня 2016 року щодо нього.

Повернути апеляційну скаргу ОСОБА_2.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Волинської області ОСОБА_5