Справа № 461/3624/16-к
В И Р О К
Іменем України
21.10.2016 р. м. Львів
Галицький районний суд міста Львова
в складі:
головуючого судді Радченка В.Є.,
при секретарі Мисько С.М., Домашовець М.Ф.,
з участю:
прокурора Грицишина В.С.,
потерпілого ОСОБА_1,
обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3,
захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12016140050001996 за обвинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, який раніше не судимий, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України;
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, українця, який раніше не судимий, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
07.05.2016 року, приблизно о 23 год. 50 хв., ОСОБА_3 та ОСОБА_2, перебуваючи біля будинку № 81 по вул. Городоцькій у м. Львові, усвідомлюючи, що знаходяться в громадському місці в нічний час, будучи в стані алкогольного спяніння, діючи групою осіб, з хуліганських мотивів та мотивів явної неповаги до установлених норм поведінки, нехтуючи елементарними правилами моральності та добропристойності, грубо порушуючи громадський порядок, що супроводжувалось особливою зухвалістю, під надуманим, дрібязковим приводом вчинили конфлікт з ОСОБА_6 Під час якого ОСОБА_3 наніс тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_6, вдаривши його головою в обличчя та рукою по голові, а ОСОБА_2 наніс потерпілому ОСОБА_6 удари по голові спеціально пристосованим та заздалегідь заготовленим предметом для нанесення тілесних ушкоджень деревяною биткою, використання якої не охоплювалось умислом ОСОБА_3, спричинивши своїми умисними діями потерпілому ОСОБА_6 забійну рану тімяної ділянки справа, крововилив і садно на кінчику язика справа, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Обвинувачений ОСОБА_2 суду пояснив, що вину в інкримінованому йому правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 296 КК України, не визнає. Показав, що 07.05.2016 року він вирішив прогулятися та випити пива з ОСОБА_3 та ОСОБА_7 біля торгівельного центру «Скриня» в м. Львові. Пізніше вони разом пішли по вул. Городоцькій в бік центру міста Львова. В районі кафе «Андра» на вул. Городоцькій у ОСОБА_3 виник конфлікт з потерпілими ОСОБА_1, початок якого він не бачив, та бійка. З метою розняти бійку ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_3 та ОСОБА_1, однак розняти їх не вдалося. Після чого він дістав биту та наніс два удари по голові потерпілому. В цей час підійшов ОСОБА_7 та вони втрьох пішли. Через короткий час їх затримав патруль поліції. Свої дії хуліганськими не вважає, оскільки хотів лише припинити конфлікт, про нанесені потерпілому удари битою шкодує.
Обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого правопорушення за ч. 2 ст. 296 КК України не визнав, суду надав наступні показання. 07.05.2016 року він, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 гуляли містом. Випили пива біля торгівельного центру «Скриня» на вул. Городоцькій у м. Львові. Після цього по цій же вулиці попрямували в бік цирку. Він йшов попереду, а ОСОБА_2 та ОСОБА_7 позаду. Назустріч йому йшов потерпілий з дівчиною. Не памятає точно, чи він потерпілого, чи потерпілий його штовхнув в плече. Від потерпілого ОСОБА_3 почув нецензурну лайку та подумав, що ОСОБА_1 хотів його вдарити. Після словесної перепалки, він вдарив ОСОБА_1 головою в ніс та вони «зціпилися». ОСОБА_8 та ОСОБА_7 хотіли їх розборонити та ОСОБА_8 вдарив потерпілого по голові битою. Свої дії хуліганськими не вважає. Про нанесені удари потерпілому шкодує.
Не дивлячись на невизнання обвинуваченими вини у інкримінованих їм злочинах, винуватість ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у визначеному судом у цьому вироку обсязі повністю підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів. Зокрема:
- показами допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_1, який суду показав, що 07.05.2016 року о 23 год. 50 хв. він разом із своєю дівчиною, ОСОБА_9, прогулювався в центрі міста Львова. В районі кафе «Андра» на вул. Городоцькій до них наблизилося троє людей обвинувачені та ОСОБА_7 ОСОБА_3, проходячи повз них, спеціально штовхнув його в ліве плече та руку з такою силою, що з кишені потерпілого випала зубочистка. При цьому на тротуарі було достатньо місця для того, щоб всім розійтись, не штовхаючись. ОСОБА_1 зробив зауваження ОСОБА_3 коли інші двоє з них проходили повз нього. ОСОБА_7 запитав суть зауваження та він останньому пояснив. Через 3-4 секунди ОСОБА_3 розвернувся та підійшов з претензією з приводу висловленого зауваження. ОСОБА_9 попросила потерпілого, щоб вони пішли звідти, однак, ОСОБА_3 тримав його за куртку, а ОСОБА_2 за плече. ОСОБА_3 наніс удар ОСОБА_1 головою по обличчю, від чого з носа у потерпілого потекла кров та він прикусив язика. У зв'язку з тим, що потерпілий не мав наміру битися, він відштовхнув ОСОБА_3 від себе. Після цього ОСОБА_3 вдарив його рукою в скроню, обвинувачені притиснули його до стіни і ОСОБА_2 наніс декілька ударів битою по голові. Побачивши патруль поліції, потерпілий зупинив його та повідомив про те, що сталося. Патрульні по опису затримали обвинувачених в районі Церкви ОСОБА_10, і він впізнав їх. Просив призначити обвинуваченим покарання, повязане з позбавленням волі;
- показаннями свідка ОСОБА_7, який суду пояснив, що у вказаний в обвинуваченні день він та обвинувачені пішли прогулятися по вул. Городоцькій в сторону центра міста Львова. До цього всі троє вживали алкоголь. В районі цирку по тротуару йшов потерпілий з дівчиною. ОСОБА_3 зачепив потерпілого плечем, на що останній почав нецензурно висловлюватися в бік ОСОБА_3, який вдарив його головою в ніс. Після цього ОСОБА_2 пішов рознімати потерпілого та ОСОБА_3, але при цьому один чи два рази вдарив потерпілого битою по голові. Свідок забрав обвинувачених і вони пішли;
- показаннями свідка ОСОБА_9, яка показала, що 07.05.2016 року вона та потерпілий поверталися з центру м. Львова по вул. Городоцькій. Поблизу кафе «Андра» їм на зустріч йшли обвинувачені та свідок ОСОБА_7 ОСОБА_3, проходячи повз них, сильно штовхнув ОСОБА_1 в плече. На зауваження потерпілого ОСОБА_3 почав агресивно висловлюватись: «ти хто такий?», «чому робиш зауваження?». ОСОБА_3 наніс потерпілому удар головою та кулаком по обличчю. Свідок намагалася розняти їх, однак її відштовхнули та продовжували бити потерпілого. Потерпілий нікого не бив, а лише захищався від ударів. ОСОБА_2 звідкись взяв биту та ударив нею ОСОБА_1 два рази по голові. Вона подзвонила в поліцію, яка невдовзі підїхала та за описом обвинувачених затримала їх;
- заявою ОСОБА_1 до органа поліції про вчинення щодо нього злочинних дій двома невідомими 07.05.2016 року на вул. Городоцькій у м. Львові;
- рапортом інспектора Управління патрульної поліції ОСОБА_11 від 08.05.2016 року, в якому зазначено, що при патрулюванні міста ним та інспектором Лисовичем М.М. була отримала інформація про бійку на вул. Городоцькій. Після прибуття на місце потерпілий повідомив про прикмети зловмисників та те, що його вдарили битою. Неподалеку на цій же вулиці патрульними були виявлені особи, які підходили під прикмети. Один з них, як стало відомо пізніше ОСОБА_2, ніс в руках биту. Вказані особи були доставлені до Галицького відділу поліції;
- даними, що містяться у протоколі огляду від 08.05.2016 року, в якому зафіксований огляд деревяної бити;
- даними виписки з медичної карти хворого № 6048, де зафіксовано тілесні ушкодження у ОСОБА_1 забійна рана темяної ділянки голови праворуч;
- висновком судово-медичної експертизи № 875 від 11.05.2016 року, в якому зазначено, що у потерпілого ОСОБА_1 виявлено забійну рану темяної ділянки голови праворуч, крововилив і садно на кінчику язика. Вказані тілесні ушкодження могли бути спричинені дією тупого предмету, та виникнути від ударів битою по волосяній частині голови та головою в ділянку обличчя 07.05.2016 року. Такі тілесні ушкодження відностяться до легких.
Проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними, допустимими та достовірними. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять винуватість ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень.
Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_9 пояснили, що обвинувачені дійсно вчиняли протиправні хуліганські дії по відношенню до потерпілого ОСОБА_1 Обвинувачені надали показання, в яких фактично визнали вчинення ними спільно та окремо кожний дій, що їм інкримінуються. Невизнання обвинуваченими вини у вчиненні саме хуліганських дій суд вважає таким, що направлені на уникнення кримінальної відповідальності за вчинення злочинів.
Показання свідка ОСОБА_9 є послідовними, логічними, узгоджуються з показами інших свідків, письмовими доказами, з показаннями потерпілого в тій частині, що ОСОБА_3, проходячи повз потерпілого з дівчиною, спеціально штовхнув його в ліве плече та руку з такою силою, що з кишені потерпілого випала зубочистка. При цьому на тротуарі було достатньо місця для того, щоб всім розійтись, не штовхаючись.
З таких обставин, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 кримінальних правопорушень (злочинів), в яких вони обвинувачуються.
Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинувачених, суд вважає, що органами досудового розслідування правильно кваліфіковані їх дії, оскільки:
- ОСОБА_2 вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжуються особливою зухвалістю, із застосуванням спеціально пристосованого та заздалегідь заготовленого предмету, групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України;
- ОСОБА_3 вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжуються особливою зухвалістю, групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 296 КК України.
При призначенні покарань обвинуваченим суд виходить із загальних принципів призначення покарання, що передбачені ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винних, наявність чи відсутність обставин, що помякшують чи обтяжують покарання.
Суд враховує, що скоєне ОСОБА_2 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України, є тяжким злочином.
ОСОБА_2 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставин, які помякшують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено. Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного спяніння, що підтверджено висновком № 001082 від 08.05.2016 року ОКЗ ЛОР «Львівський обласний державний наркологічний диспансер».
Виходячи з вищевикладеного, приймаючи до уваги вищезазначені обставини, перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного спяніння, позиції потерпілого, який наполягав на призначенні покарання, повязаного з позбавленням волі, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 296 КК України, що буде достатнім для його виправлення та запобігання вчинення ним нових злочинів.
Суд враховує, що скоєне ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 296 КК України, є злочином середньої тяжкості.
ОСОБА_3 раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Обставин, які помякшують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено. Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного спяніння, що підтверджено висновком № 001081 від 08.05.2016 року ОКЗ ЛОР «Львівський обласний державний наркологічний диспансер».
Виходячи з вищевикладеного, приймаючи до уваги вищезазначені обставини, перебування ОСОБА_3 у стані алкогольного спяніння, позиції потерпілого, який наполягав на призначенні покарання, повязаного з позбавленням волі, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі межах санкції ч. 2 ст. 296 КК України з випробуванням, що буде достатнім для його виправлення та запобігання вчинення ним нових злочинів.
Цивільний позов у провадженні заявлений не був, процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів необхідно вирішити згідно з вимогами п. 4 ч. 6 ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368- 371, 374 КПК України, суд
З А С У Д И В:
Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 4 ст. 296 КК України у виді трьох років позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили обрати щодо обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою у Львівській установі виконання покарань УДПтС України у Львівській області (№ 19), взявши його під варту в залі суду.
Строк покарання ОСОБА_2 рахувати з дня його затримання, тобто з 21.10.2016 року.
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 296 КК України у виді двох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання, якщо він протягом дворічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п. п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України, а саме:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчій інспекції про зміну місця проживання;
- періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирати.
Після набрання вироком законної сили речовий доказ: деревяну биту - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.
Головуючий суддя В.Є. Радченко
Судове рішення № 62152454, Галицький районний суд м. Львова було прийнято 21.10.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 461/3624/16-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: