Ухвала суду № 62152199, 18.10.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 335/13421/15 головуючий у 1 інстанції Соболєва І.П.

провадження № 22-ц /778/4182/16 суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Осоцького І.І.,

суддів Кухаря С.В, ОСОБА_2.,

за участю секретаря судового засідання Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 26 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», ОСОБА_4, про відшкодування доходу, втраченого внаслідок ушкодження здоровя у результаті дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «УПСК», ОСОБА_4 М,А. про відшкодування доходу, втраченого внаслідок ушкодження здоровя у результаті дорожньо-транспортної пригоди,зазначивши, що 8 березня 2014 року у м. Запоріжжя на перехресті проспекту Леніна та вулиці Лермонтова відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Ніссан» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 та транспортного засобу ВАЗ-2107 реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4, який при цьому перебував у стані алкогольного спяніння. Постановою Василівського районного суду Запорізької області від 25 червня 2014 року був встановлений факт вчинення ОСОБА_4 адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 124, 130 КУпАП та провадження по адміністративній справі було закрито у звязку із закінченням строку накладення на особу адміністративного стягнення, передбаченого ст. 38 КУпАП.

Внаслідок ДТП був пошкоджений транспортний засіб «Ніссан» реєстраційний номер НОМЕР_3, а позивач отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований швидкою медичною допомогою м. Запоріжжя до міської клінічної лікарні в той же день.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_4 застрахована згідно полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортного засобу № АС/1026223 страховик ПрАТ «УПСК».

Відповідно до вищезазначеного полісу ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю і здоровю становить 100 000 гривень.

9 квітня 2014 року позивач надав до Дніпропетровської обласної дирекції «УПСК» письмове повідомлення про настання страхового випадку, повний пакет відповідних документів, та заяву на виплату страхового відшкодування, які були прийняті співробітником відділу врегулювання збитків, який повідомив позивача, що з метою зясування розміру доходів позивача, компанія направить відповідні запити до податкової служби, медичних закладів щоб отримати обєктивну інформацію про розмір доходів, періоду лікування.

Порядок та умови виплати страхового відшкодовування врегульовані Законом «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за ст. 25 якого у зв'язку з тимчасовою втратою працездатноcті потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я час втрати працездатності. Доходи потерпілого для особи, яка забезпечує себе роботою самостійно обчислюються, як різниця між доходом за попередній (до ДТП) календарний рік та доходом, отриманим у тому календарному році, коли особа була тимчасово непрацездатною.

Якщо особа була в зазначеному статусі менше вказаних розрахункових термінів, то до уваги береться середньомісячний дохід з розрахунку суми сукупного доходу такої особи за попередній до настання страхового випадку календарний рік та доход протягом фактичного терміну (повні місяці) перебування особи в зазначеному статусі.

Однак, відповідач-1 не виконав зазначені вимоги закону та не здійснив страхове відшкодування в строк, передбачений Законом.

За період часу з 09.04.2014р. по 08.07.2015р. жодних листів чи запитів, щодо надання додаткових документів, відомостей, інформації тощо, необхідних для здійснень виплати страхового відшкодування позивач не отримував.

Також позивач не створював жодних перешкод відповідачу-1, повязаних з розслідуванням обставин страхового випадку, тому останній повинен сплатити позивачу страхову суму за шкоду заподіяну життю і здоровю, яка складається з наступного.

Відповідно до податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця за 2013 рік сума доходу позивача склала 672000 грн.. Також згідно листа від 10.06.2014 ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська відповідно до поданих податкових декларацій позивача за період з 01.03.2014 по 31.03.2014 дохід становить 0,0 грн., та за період з 01.04.2014 по 30.04.2014 року становить також 0,0 грн. (нуль гривень).

У звязку з перебуванням позивача на лікарняному внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в період з 08.03.2014 по 01.04.2014 він був позбавлений можливості займатися своєю підприємницькою діяльністю, внаслідок чого не був отриманий відповідний дохід, який позивач вважає втрачений, а саме: 672000,00 гривень (дохід за 2013 рік) : 12 місяців х 2 місяця (не отриманого доходу) = 112 000 гривень.

Враховуючи, що ліміт відповідальності становить 100 000 грн., а з урахуванням вже сплаченої суми у розмірі 1 053,05 грн., сума втраченого доходу складає 98 946,95 грн., яку позивач просив стягнути з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія».

Також позивачу неправомірними діями відповідача-2 ОСОБА_4 заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, скоїв ДТП, в якій постраждав позивач, який був госпіталізований до медичного закладу, позивачем був перенесений стрес, хвилювання за своє здоровя, змінився звичайний спосіб життя, був пошкоджений його автомобіль. Розмір душевних страждань позивач оцінює в 10000 грн., які просить стягнути з відповідача ОСОБА_4

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 26 липня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_3 І,А. страхове відшкодування у розмірі 98 946 грн..

Стягнуто з ОСОБА_4на користь ОСОБА_3 моральну шкоду, завдану внаслідок ДТП у розмірі 5 000 (пять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнуто солідарно з ПрАТ «УПСК», ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1089,47 грн..

ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» вапеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм законодавства, просить змінити рішення суду першої інстанції в частині вимог до ПрАТ «УПСК», задовольнити позов частково в розмірі - 38688,89 грн..

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в частині його скарження та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задоволяючи позовні вимоги ОСОБА_3 в частині стягнення на його користь з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» страхового відшкодування у розмірі 98946, 95 грн., суд обгрунтовно виходив із їх доведеності матеріалами справи.

Постановою Василівського районного суду Запорізької області від 25 червня 2014 року встановлено факт вчинення ОСОБА_4 адміністративних правопорушень, передбачених ст., ст. 124, 130 КУпАП, а саме: що ОСОБА_4 08 березня 2014 року о 03.30 годин у місті Запоріжжі на вул. Лермонтова, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, керуючи автомобілем ВАЗ-2107, держномер 0058 НЕ, виїхав на перехрестя з пр. Леніна на заборонений сигнал світлофору та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_3, який рухався у напрямку площі Маяковського / а.с.15 /.

Внаслідок ДТП автомобілі пошкоджено. Водій ОСОБА_4 порушив вимоги п.8.7.3. та п.2.9 а). Правил дорожнього рухуУкраїни, затвердженихпостановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року.

Згідно ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у адміністративній справі, що набрала законної сили, не доказуються при розглядв інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Внаслідок ДТП був пошкоджений транспортний засіб «Ніссан» реєстраційний номер НОМЕР_3, а позивач отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований швидкою медичною допомогою м. Запоріжжя до міської клінічної лікарні в той же день.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_4 застрахована згідно полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортного засобу № АС/1026223, страховик - Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» / а.с.104 /.

Відповідно до ч. 1 ст., ст. 15, 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу. При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, страхова компанія (страховик), надаючи послуги зі страхування, у разі настання страхового випадку відшкодовує оцінену шкоду, яка булазаподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

ОСОБА_3 є потерпілим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 08.03.2014 і призвела до тимчасової втрати ним працездатності, що підтверджено випискою за № 1424 Комунального закладу «Дніпропетровської обласної клінічної лікарні ім. Мечникова» про знаходження його на обстежені та лікуванні у відділені церебральної нейрохірургії в період з 11.03.2014 року по 20.03.2014 року з діагнозом струсу головного мозку, забита рана голови / а.с. 18-20 /.

Після чого відповідно виписки із історії хвороби за № 838/276 позивач знаходився на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділені клініки ДМА з 21.03.2014 по 01.04.2014 з діагнозом гостра відкрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку з вираженим астенічним станом, помірним ликвородинамическим синдромом.

Позивач є особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, тобто є фізичною особою-підприємцем і внаслідок ушкодження здоровя в результаті ДТП був позбавлений можливості отримати дохів від підприємницької діяльності.

Нормамист. 25 Закону України Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я час втрати працездатності.

Доходи потерпілого оцінюються в таких розмірах:

- для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотримана середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю;

- для особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, - неотримані доходи, які обчислюються як різниця між доходом за попередній (до дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік та доходом, отриманим у тому календарному році, коли особа була тимчасово непрацездатною;

- для непрацюючої повнолітньої особи - допомога у розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством.

Якщо особа була в зазначеному статусі менше вказаних розрахункових термінів, то до уваги береться середньомісячний доход з розрахунку суми сукупного доходу такої особи за попередній до настання страхового випадку календарний рік та доход протягом фактичного терміну (повні місяці) перебування особи в зазначеному статусі.

Відповідно до норм чинного податкового законодавства, оподаткуванню підлягають суми доходів, одержаних особою, за вирахуванням документально підтверджених витрат.

Пунктом 177.2 ст. 177 Податкового кодексу Українизазначено, що за загальним правилом, об'єктом оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем впровадження господарської діяльності, є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи підприємця.

У звязку із тим, що станом на 2014 календарний рік позивач перебував на спрощеній системі оподаткування, ним сплачувався єдиний податок, отже, для потреб оподаткування суттєвим був лиш загальний дохід (валовий) без урахування витрат.

За Інструкцією про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю «Оподаткуванню підлягають доходи, одержані за звітний податковий період фізичною особою-суб'єктом підприємницької діяльності від продажу нею товарів у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи. Якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності отримує інші доходи, ніж визначені у частині першій цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими законом з питань оподаткування доходів фізичних осіб для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності. Загальним оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.

Позивачем до суду надані податкові декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця за 2013 2014 роки / а.с. 36-46 /.

Відповідно до податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи підприємця за 2013 рік сума доходу позивача склала 672000 грн..

Також згідно листа від 10.06.2014 року Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська відповідно до поданих податкових декларацій позивача за період з 01.03.2014 року по 31.03.2014 року дохід становить 0,0 грн. та за період з 01.04.2014 року по 30.04.2014 року дохід становить 0,0 грн..

У звязку з перебуванням позивача на лікарняному внаслідок ДТП в період з 08.03.2014 року по 01.04.2014 року він був позбавлений можливості займатися своєю підприємницькою діяльністю, внаслідок чого ним не був отриманий відповідний дохід, а саме: 672000 грн. (дохід за 2013 рік) : 12 місяців х 2 місяця (не отриманого доходу) =112 000 грн..

Враховуючи, що ліміт відповідальності становить 100 000 грн., а також з урахуванням вже сплаченою сумою у розмірі 1053,05 грн. / а.с. 29 /, судом правильно визначено суму втраченого доходу у розмірі 98 946,95 грн..

За таких обставин справи, рішення суду про задоволення позовних вимог ОСОБА_3 в частині стягнення на його користь з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» страхового відшкодування у розмірі 98946,95 грн. є законним та обгрунтованим, підстав для його зміни колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційної скарги про необхідність вирахування страхового відшкодування за періодом тимчасової непрацездатності позивача, виходячи із 22 днів і тим самим знизити суму страхового відшкодування, суперечать нормамист. 25 Закону України Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за якими розрахунковим періодом тимчасової непрацездатності фізичної особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, є тільки повні місяці.

В іншій частині рішення суду у цій справі в апеляційному порядку не оскаржено.

Керуючись ст. , ст. 307, 308, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 26 липня 2016 року у цій справі в частині його оскарження залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути в частині апеляційного оскарження оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: