Постанова № 62151705, 21.10.2016, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа № 324/1283/16-п

Провадження № 3/324/402/2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2016 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кацаренко І.О.,

при секретарі Божко В.О.,

за участю:

правопорушника ОСОБА_1,

адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Пологи матеріали, що надійшли з ВДАІ по обслуговуванню Пологівського району ГУ НП в Запорізькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, розлученого, неповнолітніх дітей не має, тимчасово не працює, мешкає і зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_2 (Чапаєвка), вул.Одеська,7, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1,

у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

Водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України тим, що він 21 липня 2016 року о 10 год. 50 хвилин в с.Чапаєвка Пологівського району Запорізької області керував транспортним засобом марки ЗИЛ ММЗ державний реєстраційний номер НОМЕР_2 в стані алкогольного спяніння. Тест на стан алкогольного спяніння проводився за допомогою засобу «Драгер» №0060, від медичного огляду відмовився в присутності двох свідків. Тобто, зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення серії АП2 №316955, водій ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 ч.1КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 суду пояснив, що 21 липня 2016 року до обіду він керував вантажним автомобілем НОМЕР_3, коли в центрі с.Чапаєвка Пологівського району був зупинений трьома працівниками ДАІ, бо, як пояснили йому працівники державтоінспекції, їм не сподобався його вигляд. Він запропонував працівникам ДАІ разом з ним поїхати до медичного закладу, де він може пройти медичне обстеження на предмет перебування в алкогольному чи іншому виді спяніння, але йому працівники ДАІ відповіли, що ними вже складений відповідний протокол про адмінправопорушення, і тому нема потреби кудись їхати. Він дихав у алкотестер, але категорично не згоден з тим, що проба була позитивна 0,52%. Він відмовився від підпису протоколу, бо зрозумів, що в ньому буде відтворено не те, що було насправді. При складанні протоколу нікого зі свідків не було. Вже пізніше підвели свідка ОСОБА_3, який підписав протокол. Іншого свідка в цивільному не було, а був іншим свідком працівник ДАІ, прізвище якого йому, ОСОБА_1, не було відомо. Просив суд визнати його не винуватим у скоєнні адмінправопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП, бо він не вживав алкоголь перед керуванням транспортним засобом і під час керування ним, а також не відмовлявся в присутності двох свідків від проходження медобстеження на предмет перерубування в стані алкогольного чи іншого виду спяніння в умовах медичного закладу.

Адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні просив закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП у звязку з відсутністю в його діях складу адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а також у звязку з закінченням строку притягнення його до відповідальності, оскільки судове засідання відбувається 21 жовтня 2016 року вже після 11.05 год., тобто поза межами строку притягнення до адмінвідповідальності правопорушника відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення. При цьому адвокат ОСОБА_2 зазначив, що працівник ДАІ, який склав протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП, порушив ряд вимог законодавчих актів України, а саме уявна відмова від проходження медобстеження відбувалася в присутності лише одного свідка ОСОБА_3, присутність іншого свідка сфабрикована працівником ДАІ. З пояснень в судовому засіданні ОСОБА_1 видно, що йому не були розяснені права і обовязки як того вимагають Конституція України і Кодекс України про адміністративні правопорушення. Йому не була вручена копія протоколу про адмінправопорушення. Свідок ОСОБА_3 не був ознайомлений з результатами «Драгера».

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що він має водійського стажу приблизно 10 років. 20 чи 21 липня 2016 року до обіду він керував транспортним засобом в центрі с.Чапаєвка Пологівського району і був зупинений працівником ДАІ, який запросив його бути свідком. Вони підійшли до автомобілю, біля якого були ще двоє працівників ДАІ і мешканець с.Чапаєвка ОСОБА_1. Йому, ОСОБА_3, хтось із працівників ДАІ сказав, що ОСОБА_1 випивший, тому будуть складати протокол. На вид йому здалося, що ОСОБА_1 не випивший. ОСОБА_1 запропонував працівникам ДАІ поїхати на медобстеження до лікарні у м.Пологи, але вони йому сказали, що протокол вже написаний і там зазначено, що він випивший, а тому вони нікуди вже не поїдуть. Йому, ОСОБА_3, запропонували підписати протокол. Він в протоколі поставив один чи два своїх підписи, він вже не памятає. Ніяких інших документів він не писав і не підписував. Протокол складався в його присутності. Іншого свідка він не бачив, коли підписував протокол. Він, ОСОБА_3, не памятає, чи відмовлявся ОСОБА_1 в його присутності від підпису протоколу, також він не памятає, чи зачитував йому протокол працівник ДАІ. Також він не памятає, чи бачив він показники на Драгері. Але він памятає, що у «Драгер» ОСОБА_1 дмухав у його, свідка, присутності, до того йому, свідку, працівники ДАІ показували цей пристрій, але він в цьому пристрої не розбирається. Він не памятає, чи заперечував у його присутності ОСОБА_1 результати проби на «Драгері», чи ні. Йому здається, що ОСОБА_1 спочатку пропонував поїхати працівникам ДАІ не медобстеження, потім у нього брали тест на «Драгері», потім складався протокол.

Після ознайомлення з протоколом про адмінправопорушення і з поясненнями на а.с.4 свідок пояснив, що підписи в протоколі його. Якщо він підписався під значенням 0,52% в протоколі, значить, йому про це казали, але він вже не памятає точно. Крім того, під поясненнями напис «С моих слов записано верно, мною прочитано. 21.07.2016 г.» вчинений ним, ОСОБА_4, підпис і розшифровка підпису теж його. Після ознайомлення з протоколом і поясненнями свідок зазначив, що він пригадав, що він вчиняв на поясненні напис і підпис, але він їх не читав, чому, він не може пояснити суду. Він, ОСОБА_3, ніяких зауважень усно або письмово щодо дій працівників ДАІ відносно ОСОБА_1 щодо складання протоколу про адмінправопорушення і проходження тесту на стан алкогольного спяніння не викладав.

Суд, вислухав пояснення правопорушника в судовому засіданні, свідка ОСОБА_3, дослідивши письмові докази адміністративного матеріалу, дав оцінку добутим у судовому засіданні доказам в їх сукупності, вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.

Так, з протоколу про адмінправопорушення серії АП2 №316955 судом встановлено, що ОСОБА_1 керував у с.Чапаєвка Пологівського району 21 липня 2016 року о 10.50 годині транспортним засобом «у стані алкогольного спяніння, тест на стан алкоголю проводився за допомогою тех. засобу Драгер №0060, від мед. огляду відмовився в присутності свідків, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.130 КУпАП» (а.с.3).

При цьому ч.1 ст.130 КУпАП в редакції станом на день складання протоколу про адміністративне правопорушення передбачала адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого спяніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Встановлення вини особи правопорушника на припущеннях неможливе згідно вимог ст.62 Конституції України, яка передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень частин 2 і 3 статті 266 КУпАП, огляд водія на стан спяніння, який керує транспортним засобом, провадиться за допомогою спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків, а у разі незгоди водія такого огляду за допомогою технічних засобів або незгоди з результатами, отриманих за допомогою спеціальних технічних засобів, то такий огляд провадиться в закладах охорони здоровя лікарем.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до положень ст.ст.245,280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне, обєктивне і всебічне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи зобовязані зясувати, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи, а саме протоколу про адміністративне правопорушення щодо правопорушника ОСОБА_1 вбачається, що він керував транспортним засобом 21 липня 2016 року о 10.50 годині в стані алкогольного спяніння, пройшов тест на стан алкогольного спяніння, від медичного обстеження на стан перебування в алкогольному спянінні в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, що підтверджено підписами двох свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_5 (а.с.3).

Згідно відомостей в протоколі про адміністративне правопорушення щодо огляду на стан спяніння, огляд проведений у звязку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння скляр очей, і проводився за допомогою тех. засобу Драгер 0060. Результати огляду на стан спяніння: 0,52%. Результати огляду скріплені підписами свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_5

Згідно письмових пояснень ОСОБА_3 на а.с.4 і ОСОБА_5 на а.с.5 судом встановлено, що 21.07.2016 року вони були запрошені співробітниками поліції в якості свідків у с.Чапаєвка Пологівського району, вул.Леніна, де в їх присутності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, пройшов на місці тест на алкоголь на приладі «Драгер», результат тесту позитивний 0,52% промилі, а також відмовився від медичного обстеження в мед. установі. ОСОБА_1 відмовився проставити підписи і давати будь-які пояснення в адмінпротоколі, який був на нього складений.

За змістом пунктів 2.1-2.5 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17 грудня 2008 року, у разі наявності ознак, передбачених у п.1.3 Інструкції, уповноважена особа Державтоінспекції проводить огляд на стан спяніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держстандартом України, огляд водія транспортного засобу здійснюється уповноваженою особою Державтоінспекції, які мають спеціальні звання та пройшли відповідну підготовку, з використанням спеціальних технічних засобів, які мають державну реєстрацію та свідоцтво про повірку, перед проведенням огляду уповноважена особа Державтоінспекції інформує особу, яка підлягає огляду та на її вимогу надає свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво про повірку технічного засобу.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо правопорушника ОСОБА_1, вище зазначені дані в ній містяться на а.7,8,9.

Проаналізував добуті в судовому засіданні усні і письмові докази, суд приходить до висновку, що порушення вимог п.2.9а Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 допущені, в його діях міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

До такого висновку суд дійшов, виходячи з відомостей, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 21 липня 2016 року, в письмових поясненнях двох свідків від 21 липня 2016 року, наявності свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки на а.с7, сертифіката затвердження типу засобів вимірювальної техніки на а.с.8.

Твердження ОСОБА_1, його адвоката і свідка ОСОБА_3 щодо відсутності другого свідка при складанні протоколу і тестуванні ОСОБА_1 спростовуються протоколом про адміністративне стягнення і поясненнями свідків, а також відсутністю в матеріалах справи даних про те, що ОСОБА_1 будь-яким чином скористався своїм правом щодо проходження медобстеження на стан спяніння самостійно в медустанові або будь-яким чином застережив протиправні дії стосовно нього працівниками ДАІ 21 липня 2016 року. Щодо неправомірності дій працівників ДАІ будь-яким чином не відреагував і свідок ОСОБА_3, про що свідчать його свідчення в судовому засіданні і матеріали справи.

Суд не вбачає підстав для закриття провадження у справі і у звязку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, оскільки правопорушення вчинене 21 липня 2016 року, справа завершується розглядом 21 жовтня 2016 року, тобто в передбачений ч.2 ст.38 КУпАП строк, згідно якої якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення.

Оскільки правопорушення ОСОБА_1 вчинене 21 липня 2016 року, суд при визначенні міри адміністративного стягнення застосовує редакцію ч.1 ст.130 КУпАП станом на день вчинення адмінправопорушення.

Враховуючи, що ОСОБА_1 не працює, на біржі праці не перебуває, інших видів доходів, крім виконання разових робіт у приватних осіб, не має, що не інвалідом, хронічних захворювань не має, суд приходить до висновку про накладення на нього адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту.

Керуючись ст.ст.38,130 ч.1,245,251-252,256,266,268,287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді 7 (семи) діб адміністративного арешту.

Строк відбуття адміністративного арешту ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання після набрання законної сили постановою суду.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 275 (двісті сімдесят пять) грн. 60 коп., які перерахувати: УДКСУ у Пологівському районі, 22030101, код ЄДРПОУ 37964024, рахунок одержувача 31218206700236, МФО 813015, код класифікації доходів бюджету 22030101, пункт 5.

Постанова може бути оскаржена прокурором, особою, щодо якої винесено постанову, до апеляційного суду Запорізької області через Пологівський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: