1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/10909/16-ц 2/335/2248/2016
про повернення позовної заяви
21 жовтня 2016 р. суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Шалагінова А.В., ознайомившись із позовною уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
3 жовтня 2016 р. до суду надійшла позовна заява уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 5 жовтня 2016 р. вказана позовна заява була залишена без руху із наданням позивачеві строку для усунення недоліків позовної заяви 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Згідно з ухвалою від 5 жовтня 2016 р. позивачеві необхідно було усунути недоліки позовної заяви шляхом доплати судового збору у розмірі 58399,93 гривень до бюджету із наданням суду відповідного документа про сплату судового збору.
Копія ухвали від 5 жовтня 2016 р. була отримана представником позивача 10 жовтня 2016 р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
В порядку усунення недоліків представником позивача надано заяву, за змістом якої вважає, що за даною позовною заявою судовий збір становить 1378,00 грн., оскільки позивач раніше звертався до суду з позовом про стягнення основного зобовязання, на підтвердження чого надав копію рішення суду про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 суми заборгованості за кредитним договором.
Разом із цим, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху судом було зазначено, що посилання у позовній заяві на пункт 6 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 30.03.2012 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» позивачем викладено не у повному обсязі (виключено ціле речення). Відповідно до абз. 2 вказаного пункту судам розяснено, що вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави оплачується судовим збором як вимога немайнового характеру, якщо така вимога пред'явлена після вирішення вимоги про виконання основного зобов'язання (стягнення заборгованості тощо). Вимога заставодержателя про звернення стягнення на предмет застави, пред'явлена до звернення до суду з вимогою про виконання основного зобов'язання, оплачується судовими збором як вимога майнового характеру. При цьому ціна позову визначається розміром виконання, на яке претендує заставодержатель за рахунок заставленого майна.
У позовній заяві та заяві в порядку усунення недоліків позивач зазначає, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 травня 2012 року було солідарно стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 893651,38 гривень. В цей же час, ціна даного позову визначена позивачем у значно більшому розмірі 3985195,94 гривень. З позовної заяви слідує, що позивачем було розраховано цей розмір заборгованості відповідача за кредитним договором станом на даний момент. При цьому, вимоги про виконання цього зобовязання (тобто, 3985195 грн., за виключенням вже стягнутої суми зобовязання за рішенням суду) позивач до суду не предявляв, і відповідне рішення про стягнення суд не приймав. Тому, при поданні цієї позовної заяви позивач з урахуванням вищенаведених розяснень Пленуму ВССУ мав сплатити судовий збір за ставками для позовних заяв майнового характеру.
Слід також зауважити, що розяснення Пленуму ВССУ носять рекомендаційний характер, і у даному випадку пріоритет має віддаватися положенням Закону України «Про судовий збір» у взаємозвязку із положеннями ЦПК України, якими, зокрема, передбачено, що ціна позову у даному випадку має визначатися з вартості нерухомого майна. Позивач самостійно визначив ціну позову у розмірі 3985195,94 гривень, яка, на переконання суду відповідає вартості спірного нерухомого майна, та не є заниженою.
Таким чином, оскільки позивач не виконав вимоги ухвали від 5 жовтня 2016 р. про залишення позовної заяви без руху, тому на підставі частини другої статті 121 Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява вважається неподаною та повертається особі, яка її подала.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Відповідно до розяснень, які містяться у пункті 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 р. № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» статтею 7 Закону № 3674-VI врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, визначених цією статтею, і перелік яких є вичерпним. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору (статті 214, 215 ЦПК). Про таке повернення зазначається: в ухвалі, якою заява повертається або відмовляється у відкритті провадження у справі, за подання якої сплачується судовий збір; у резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом № 3674-VI); в ухвалі про повернення сум судового збору, постановленій як окремий процесуальний документ. При цьому поданий заявником платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору, повертається заявнику, а до матеріалів справи приєднується належним чином посвідчена копія цього документа. Про заміну зазначеного документа копією здійснюється відповідна відмітка в описі справи.
Оскільки позовна заява повертається позивачеві, сума судового збору у розмірі 1378,00 гривень, сплачена позивачем, також підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст. 121, 210 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
Позовну заяву уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором повернути позивачеві.
Повернути уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_1» судовий збір у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок, сплачений відповідно до платіжного доручення № 282035 від 26.09.2016.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя А.В. Шалагінова
Судове рішення № 62151660, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 21.10.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 335/10909/16-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: