Ухвала суду № 62150339, 20.10.2016, Василівський районний суд Запорізької області

311/2874/16-к

20.10.2016 Номер справи 311/2874/16-к

Номер провадження 1-кс/311/420/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2016 року м. Василівка

Слідчий суддя Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В., при секретарі Осінцевій Л.А., за участю прокурора Сваткова О.В., захисника адвоката ОСОБА_1, слідчого СВ Василівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_2, розглянувши клопотання, погоджене з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, не працюючого, зі слів зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 «А», зі слів фактично мешкає за адресою: Черкаська область м.Ватутіно вул..Прибережна буд.2, раніше судимого: 1) 19 лютого 2001 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.140, ч.1 ст.229-6 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі Закону України «Про амністію» звільнений 03.08.2001 року (судимість в установленому законом порядку знята та погашена); 2) 18 червня 2002 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.296, ч.2 ст.185, ст. 70, ст. 72 КК України до 2 років позбавлення волі. Звільнений 26 лютого 2004 року у звязку з відбуттям строку покарання (судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена); 3) 12 жовтня 2004 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ст.296 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки (судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена); 4) 19 травня 2005 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.1 ст.309, ч.3 ст.185, ч. 4 ст.70, ст.71 КК України до 3 років позбавлення волі. Частково приєднано покарання за вироком Василівського РС Запорізької області від 12 жовтня 2004 року за ч.3 ст.296 КК України та остаточно призначено покарання 4 роки 2 місяці позбавлення волі. Звільнений 26 лютого 2009 року у звязку з відбуттям строку покарання (судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена); 5) 28 вересня 2005 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.2 ст.309, ч.4 ст.70 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі (судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена); 6) 18 червня 2009 року Василівським районним судом Запорізької області за ч.1 ст.162 КК України до 1 року обмеження волі. На підстав ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік (судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена); 7) 01 вересня 2009 року Василівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст.186, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі; 8) 19 лютого 2013 року Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України частково приєднано вирок Василівського районного суду Запорізької області від 01 вересня 2009 року та остаточно призначено покарання 4 роки 2 місяці позбавлення волі. 01 серпня 2013 року звільнився з Оріхівської ВК № 88 по відбуттю строку покарання (судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена).

за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12016080190001418 від 29 червня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

10.10.2016 року до слідчого судді Василівського районного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого СВ Василівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_2, погоджене з прокурором Василівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4

У поданому клопотанні слідчий зазначає, що ним здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016080190001418 від 29 червня 2016 року за підозрою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та в ході досудового розслідування по даному кримінальному провадженню встановлено, що 28.06. 2016 року, близько о 12 годин 30 хвилин, знаходячись в приміщенні магазину «Господарчі товари», за адресою: Запорізька область, Василівський район, с. Камянське, вул. Центральна, 29, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, діючи повторно, з корисливих мотивів, у ході раптово виниклого прямого умислу та з метою незаконного заволодіння чужим майном, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу з поверхні столу таємно викрав мобільний телефон марки «Samsung» SM-G 350E Galaxy Star Advance, в корпусі чорного кольору, вартістю 1272 гривні 21 копійка, який належить ОСОБА_5, чим спричинив останньому майнову шкоду на суму 1272 гривні 21 копійка.

Крім того, 29 червня 2016 року, близько 13 години 40 хвилин, знаходячись в приміщенні Василівського РВК, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, вул. Соборна, 20, ОСОБА_4, через незачинені двері пройшов до кабінету № 4, де діючи повторно, з корисливих мотивів, у ході раптово виниклого прямого умислу та з метою незаконного заволодіння чужим майном, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу з поверхні столу таємно викрав мобільний телефон марки «Lenovo S580» Gold, в корпусі золотистого кольору, який належить ОСОБА_6 та вартістю 1366 гривень 67 копійок, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 1366 гривень 67 копійок.

Крім того 17 серпня 2016 року, близько 15 години, знаходячись в приміщенні Василівської церкви святих першоверховних Петра і Павла, що розташована за адресою: Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, вул. Соборна, 14, ОСОБА_4, діючи повторно, з корисливих мотивів, у ході раптово виниклого прямого умислу та з метою незаконного заволодіння чужим майном, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з кліраси таємно викрав український інструмент Львівської фабрики музичних інструментів «Бандура» на 56 струн, який належить ОСОБА_7 та вартістю 2999 гривень 75 копійок, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 майнову шкоду на суму 2999 гривень 75 копійок.

Крім того, 28 серпня 2016 року, близько 12 години 50 хвилин, знаходячись в хірургічному відділенні Василівської ЦРБ, що розташована за адресою: Запорізька область, Василівський район, м. Василівка, пров. Лікарняний, 5, ОСОБА_4 через незачинені двері пройшов до палати № 6, де діючи повторно, з корисливих мотивів, у ході раптово виниклого прямого умислу та з метою незаконного заволодіння чужим майном, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу з поверхні ліжка таємно викрав мобільний телефон марки «Nokia 1616-2», в корпусі чорного кольору, який належить ОСОБА_8 та вартістю 230 гривень 80 копійок, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду на суму 230 гривень 80 копійок.

28 вересня 2016 року члену родини ОСОБА_4- вітчиму ОСОБА_9 вручено повідомлення про підозру у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст.185 КК України.

Як зазначено в клопотання слідчим, в ході досудового розслідування ОСОБА_4 неодноразово викликався до Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області, також надавалися доручення про проведення слідчих розшукових дій встановлення місцезнаходження ОСОБА_4

Постановою слідчого Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області від 10.10.2016 року підозрюваного ОСОБА_4 було оголошено в розшук, оскільки встановити місце знаходження ОСОБА_4 не виявлялося за можливе, останній переховувався від органів досудового розслідування.

Ухвалою слідчого судді Василівського районного суду Запорізькій області від 10.10.2016 року надано дозвіл слідчому Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою його приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_4 затриманий о 00 годин 30 хвилин 19 жовтня 2016 року на підставі ухвали слідчого судді Василівського районного суду Запорізькій області Сидоренко Ю.В. від 10.10.2016 року, згідно протоколу про затримання особи від 19.10.2016 року.

Наявність обґрунтованої підозри в вчиненні ОСОБА_4В кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 31.08.2016 року; протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 31.08.2016 року, за участю свідка ОСОБА_10; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 22.08.2016 року; протоколом огляду від 22.08.2016 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 22.06.2016 року; протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 22.08.2016 року, за участю свідка ОСОБА_12; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 24.08.2016 року; протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 24.08.2016 року, за участю свідка ОСОБА_13; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 24.08.2016 року; протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 24.08.2016 року, за участю ОСОБА_14; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 02.09.2016 року; протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 02.09.2016 року, за участю ОСОБА_15; протокол огляду від 02.09.2016 року.

Слідчий у поданому клопотанні зазначає, що ОСОБА_4, будучи раніше судимим за вчинення злочинів проти власності, на шлях виправлення не став та ,перебуваючи на іспитовому терміні, вчинив новий злочин проти власності, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до пяти років.

З урахуванням тяжкості злочину, особи підозрюваного ОСОБА_4, який вчинив злочин середньої тяжкості, на теперішній час ніде не працює, регулярного доходу та постійного джерела прибутку немає, утриманців немає, слідчий вважає, що існують ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

З метою уникнення вказаних ризиків і забезпечення виконання процесуальних рішень у відношенні підозрюваного ОСОБА_4, слідчий вважає неможливим застосування щодо нього більш мякого запобіжного заходу, а тому слідчий просить суд застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України слідчий вважає, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177КПК України, а саме: підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні слідчий підтримав заявлене клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за підставами, викладеними у ньому та просить клопотання задовольнити у повному обсязі.

Прокурор в судовому засіданні підтримав заявлене слідчим клопотання за підставами, викладеними у ньому та просить клопотання слідчого задовольнити та застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 зазначив, що від органів досудового розслідування не переховувався, від слідства не скривався, добровільно оформлював явки з повинною, тривалий час мешкав на території м.Василівка та Василівського району Запорізької області, на теперішній час мешкає за адресою: Черкаська область м.Ватутіно вул..Прибережна буд.2, де проживає із співмешканкою та неофіційно працює по найму. Просить не обирати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, у задоволенні клопотання слідчого просить відмовити та обрати йому запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання. Зобовязується зявлятися до органів поліції, прокурора та суду за першим же викликом.

В судовому засіданні захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_1 проти клопотання слідчого заперечує, вважає, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, який наведений слідчим у заявленому клопотанні, є необґрунтованим, надуманим та носить характер припущень, жодними доказами не підтверджений. Просить зважити на всі докази та характеризуючи особу підозрюваного дані та враховуючи обставини подій, відсутність будь-яких обґрунтованих підтверджень щодо можливості в подальшому переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та відповідно, наявності ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, просить в задоволенні клопотання слідчого відмовити та обрати підозрюваному ОСОБА_4 більш мякий запобіжний захід, не повязаний з триманням під вартою, у вигляді особистого зобовязання. Проти наявності ризику, передбаченого п.5 ч1 ст.177 КПК України, не заперечує.

Вислухавши пояснення слідчого та думку прокурора, які підтримали заявлене клопотання та просять клопотання задовольнити за підставами, викладеними у ньому, думку підозрюваного ОСОБА_4, його захисника ОСОБА_1, які просять відмовити у задоволенні клопотання слідчого, та дослідивши додані до клопотання матеріали та проаналізувавши докази на обґрунтування клопотання у їх сукупності, приходжу до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого, виходячи з наступних підстав.

Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ст.ст.177,178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що: 1) підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1); підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (частина 2).

Відповідно до норм ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до положень п.п.1,2,3 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно наданих суду матеріалів клопотання слідчого та ОСОБА_9 з реєстру досудових розслідування, складеного станом на день розгляду клопотання, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, які кваліфікуються як: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення підозрюваного, слідчого, думку прокурора, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з вимогами ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Тримання під вартою, за нормами ч.1 ст.183 КПК України, є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3,4,5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно із якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

У справі Мамедова проти Росії 7064/05 від 01 червня 2006 року щодо недостатності посилання на тяжкість злочину та ймовірне покарання Європейський Суд зазначив, що суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявниця переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.

Згідно вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме :

- підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Вказаний ризик підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 на теперішній час постійного та визначеного місця проживання (перебування) не має, вчинив рід корисливих злочинів, які відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до пяти років, та з метою уникнення від покарання, буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

- підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказаний ризик підтверджується тим, що ОСОБА_4, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення злочинів, повязаних з незаконним обігом наркотичних засобів, проти громадського порядку та вчинення корисливих злочинів, судимість за які на теперішній час не знята та не погашена у встановленому законом порядку, відбував покарання в місцях позбавлення волі, та після звільнення на шлях виправлення не став та знову вчинив ряд злочинів проти власності, які відносяться до категорії злочинів середньої тяжкості та за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до пяти років. На теперішній час ОСОБА_4 ніде не працює, суспільно-корисною працею не займається, регулярного доходу та постійного джерела прибутку немає, в центрі зайнятості на обліку не перебуває, утриманців немає, зважаючи на низький рівень соціальних звязків, суд вважає, що злочинна діяльність для ОСОБА_4 стала єдиним джерелом для існування та вбачається, що перебуваючи на свободі з більш мяким запобіжним заходом, аніж тримання під вартою, підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення корисливого характеру з метою покращення свого майнового становища.

З урахуванням тяжкості злочину, особи підозрюваного ОСОБА_4, який вчинив ряд корисливих злочинів середньої тяжкості, на теперішній час ніде не працює, чітко визначеного місця проживання немає, регулярного доходу та постійного джерела прибутку немає, утриманців немає, суд вважає, що на теперішній час існують ризики, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зазначені вище факти свідчать про неможливість запобігання вказаних ризиків і застосування більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 у звязку з чим, слідчий просить суд застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 строком на 60 днів.

Враховуючи вищевикладене, суд на підставі ст.ст.177, 178, 179, 194 КПК України, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінальних правопорушень (4 епізоди), передбачених ч.2 ст.185 КК України, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винним, вік, дані про його особу, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені пунктами 1,5 частини 1 статті 177КПК України, а також те, що для запобігання вказаних ризиків, застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім, тому суд приходить до висновку, що обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою сприятиме запобіганню спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за скоєний злочин та запобіганню вчинення ним інших кримінальних правопорушень. Крім того, як вбачається з доданих до клопотання про обрання запобіжного заходу матеріалів, підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним вказаних кримінальних правопорушень за ч.2 ст.185 КК України, тому суд вважає необхідним клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді утримання під вартою строком на 60 днів.

Будь-яких документів про наявність медичних протипоказань утримання на даний час підозрюваного ОСОБА_4 в умовах ізоляції, в ході розгляду клопотання суду не надано та стороною захисту в судовому засіданні не доведено.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи тяжкість скоєного злочину та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом; слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у розмірі 20 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.3 або ч.4 ст.183 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, встановленому в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: 1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; 4) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілим; 5) не відвідувати місце вчинення злочину.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває підозрюваний, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі вищевикладеного та керуючись вимогами ст. ст. 40, 131, 132, 176 178, 183, 184, 194, 492 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 відраховувати з часу фактичного затримання, тобто з 00 годин 30 хвилин 19 жовтня 2016 року.

Термін дії ухвали закінчується о 00 годині 30 хвилин 17 грудня 2016 року.

Розмір застави визначити в межах 20 (двадцяти) мінімальних заробітних плат в сумі 29 000 (двадцять девять тисяч) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області (отримувач платежу: ТУ ДСАУ в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700, розрахунковий рахунок № 37311050000607 ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 813015, призначення платежу - обов'язково зазначати інформацію про ухвалу судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:

1) прибувати до визначеної службової особи - слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілими у даному провадженні;

5) не відвідувати місце вчинення злочинів.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Василівського районного суду Запорізької області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Василівського районного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Виконання ухвали доручити слідчому Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_2.

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора.

Строк дії ухвали становить шістдесят днів.

Термін дії ухвали закінчується о 00 годин 30 хвилин 17 грудня 2016 року.

Про прийняте рішення повідомити учасників судового розгляду та копію ухвали слідчого судді невідкладно вручити підозрюваному ОСОБА_4, учасникам провадження та направити до Вільнянського слідчого ізолятора Запорізької області для відома.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області протягом пяти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя

Василівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_16