Постанова № 62149776, 12.10.2016, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1109/16-а

Провадження № 2-а/304/41/2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2016 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Перечинського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій неправомірними та зобовязання здійснити перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Перечинського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови здійснити перерахунок його пенсії на підставі довідки прокуратури Закарпатської області про заробітну плату від 16 серпня 2016 року згідно заяви, поданої ним 26 серпня 2016 року, та зобовязати останнього здійснити такий перерахунок, виходячи із розрахунку 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку, і провести йому доплату різницю між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії з 01 грудня 2015 року та на вказаних умовах здійснювати її подальшу виплату. Свої позовні вимоги мотивує тим, що з липня 1981 року працював на різних посадах в органах прокуратури Закарпатської області, однак наказом прокурора Закарпатської області № 506 від 04 вересня 2002 року його було звільнено з органів прокуратури, а у жовтні 2002 року призначено пенсію за вислугу років у відповідності до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року (у редакції, чинній на час призначення пенсії), виходячи з максимального розміру 90 % від чинної на той час заробітної плати старшого слідчого прокуратури Закарпатської області. Реалізовуючи своє право на перерахунок пенсії, 26 серпня 2016 року він звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку та виплати призначеної йому пенсії на підставі Закону України «Про прокуратуру», виходячи з місячного заробітку за відповідною посадою, з якої вийшов на пенсію, станом на час звернення за перерахунком пенсії, та надав довідку прокуратури Закарпатської області від 16 серпня 2016 року посилаючись на те, що пенсія йому була призначена та виплачувалася ще до внесення змін до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року, а саме у редакції чинній на час призначення пенсії, а заробітна плата працівників органів прокуратури підвищилася згідно постанов Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників прокуратури» № 505 від 31 травня 2012 року та «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» № 1013 від 09 грудня 2015 року. Однак, відповідач своїм рішенням № 7 від 02 вересня 2016 року відмовив йому у задоволенні вказаної заяви, мотивуючи його тим, що постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09 грудня 2015 року виключено п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 31 травня 2000 року щодо порядку перерахунку пенсії згідно з Законом України «Про державну службу» у разі підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям. Оскільки вказані зміни істотно звужують зміст та обсяг досягнутих ним соціальних гарантій, що є неприпустимим, а також те, що при перерахунку пенсії працівникам органів прокуратури має застосовуватися норма права, що визначає розмір пенсії у відсотках від місячного заробітку, яка діяла на момент призначення пенсії, тому просить позов задовольнити.

У судове засідання позивач не з'явився, однак подав заяву, у якій просить розглянути справу у його відсутності в порядку письмового провадження, позов підтримує у повному обсязі та просить такий задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання також не зявився, однак подав заяву, в якій просить розгляд справи провести без його участі в порядку письмового провадження, та письмові заперечення, у яких у задоволенні позову просить відмовити у повному обсязі, оскільки у позивача право на проведення перерахунку пенсії у звязку із збільшенням розміру заробітної плати працівників прокуратури відсутнє. Свою позицію мотивує тим, що на підставі п. 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02 березня 2015 року (далі Закон №213-VIII) та ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14 жовтня 2014 року (далі Закон № 1697-VII), органи Пенсійного фонду України, починаючи з 01 червня 2015 року, не призначають та не перераховують пенсії призначені відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Крім цього, посилається на те, що постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» № 1013 від 09 грудня 2015 року виключено п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 31 травня 2000 року щодо порядку обчислення заробітної плати при проведенні перерахунку пенсій державним службовцям у разі підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України. Оскільки норма щодо перерахунку пенсій скасована, нові умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України не визначені, тому його рішення про відмову у перерахунку пенсії є таким, що не призвело до зменшення розміру пенсії позивача, яку той отримував до цього, а значить не є звуженням вже набутих ним прав на соціальний захист чи позбавлення таких. Також зазначає, що враховуючи дату звернення позивача із заявою до Перечинського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, а саме 26 серпня 2016 року, перерахунок пенсії (у разі наявності у ОСОБА_1 такого права) міг би бути здійснений відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» з першого числа наступного місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, а не з 01 грудня 2015 року як вказано у позовній заяві.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Встановлено, що з 02 вересня 2002 року ОСОБА_1 пожиттєво призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII від 05 листопада 1991 року (в редакції, що діяла на час призначення пенсії) (а. с. 10).

Так, умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих визначено ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1789-ХII) (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Відповідно до ч. 12 ст. 50-1 вказаного Закону обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з ч. 17 ст. 50-1 вказаного Закону призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Відповідно до п. п. 3 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» № 1013 від 09 грудня 2015 року (далі Постанова № 1013) у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців (крім військовослужбовців (за винятком військовослужбовців військових прокуратур), осіб рядового і начальницького складу та поліцейських).

Згідно довідки прокуратури Закарпатської області № 233 від 16 серпня 2016 року ОСОБА_1 працював у даній установі на посаді старшого слідчого прокуратури області і його заробітна плата станом на 01 грудня 2015 року становила б 6 968,19 грн. (а. с. 11).

Як вбачається з рішення комісії з розгляду питань, повязаних з призначенням (перерахунком) та виплатою пенсій, при Перечинському обєднаному управлінні Пенсійного фонду України Закарпатської області № 7 від 02 вересня 2016 року, 26 серпня 2016 року позивач звернувся із заявою до відповідача про проведення йому перерахунку пенсії з більшого заробітку, однак останній у задоволенні такої відмовив, посилаючись на те, що враховуючи розділ ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213-VIII, п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VІІІ від 10 грудня 2015 року та постанову № 1013, з 01 червня 2015 року пенсії, в порядку та на умовах, визначених Законами України «Про державну службу» (№ 3723-XII), «Про прокуратуру», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, не призначаються, а раніше призначенні пенсії не перераховуються (а. с. 8-9).

Пункт 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону № 213-VIII передбачає, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Разом з цим, Постановою № 1013 виключено п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» № 865 від 31 травня 2000 року, згідно якого у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Згідно п.п. 1 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VІІІ від 10 грудня 2015 року визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» № 3723-XII, в тому числі ст. 37-1, згідно якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Також, у поданих запереченнях на даний адміністративний позов відповідач посилався і на положення ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII, згідно якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, оскільки пенсія позивачу призначена у відповідності до положень ст. 50-1 Закону № 1789-ХII в редакції, яка діяла на час призначення такої, доводи представника відповідача з посиланнями на вищевказані норми суд відхиляє на підставі того, що такі стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення після 01 червня 2015 року, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Крім цього, статтею 22 Конституції України закріплено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституцією України виокремлено певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, в тому числі і працівники прокуратури (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Отже, дослідивши наведені правові норми та фактичні обставини справи, а також принцип незворотності дії законів у часі (ст. 58 Конституції України), суд приходить до висновку, що при перерахунку пенсії за вислугою років працівникам прокуратури підлягають застосуванню норми Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на момент призначення такої, тому підстави для відмови у перерахунку пенсії позивачу відсутні.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що предметом спору в даній справі є правомірність дій щодо відмови в перерахунку пенсії за вислугою років. У свою чергу, предметом доказування є обставини, які мають значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Враховуючи те, що відмова відповідача у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку пенсії була обґрунтована виключно відсутністю права на таку, а відповідач фактично не здійснював жодних дій щодо перерахунку пенсії позивачу на підставі його звернення від 26 серпня 2016 року, не оцінював надану позивачем довідку про розмір заробітної плати, не визначав нового розміру пенсії та не змінював відсотки середнього заробітку, з яких обраховувалася раніше призначена ОСОБА_1 пенсія, а також не розглядав питання щодо можливості проведення доплати різниці між фактично отриманою ним та належної до сплати суми пенсії і здійснення її подальшої виплати на вказаних умовах, суд приходить до висновку, що доказуванню підлягають виключно обставини, з якими повязана відмова позивачу у здійсненні такого перерахунку.

Таким чином, позовні вимоги в частині зобовязання відповідача вчинити дії із зазначенням конкретного відсотку середнього заробітку, з розрахунку якого має бути здійснено перерахунок пенсії позивачу, а також у частині проведення доплати різниці між фактично отриманою сумою та належної до оплати пенсії і здійснення її подальшої виплати на вказаних умовах є передчасними, оскільки щодо згаданих питань відповідач на час звернення позивача до суду та розгляду справи судом ніяких протиправних дій чи бездіяльності не допускав та жодного рішення не приймав. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях і домислах, а також тих фактичних обставинах, які на момент його ухвалення хронологічно ще не відбулися, проте ймовірно можуть мати місце у майбутньому. Задоволення таких вимог може призвести до втручання суду в дискреційні повноваження органу Пенсійного фонду щодо вчинення дій з перерахунку пенсії.

Що стосується строку, з якого позивач має право на здійснення перерахунку пенсії, то оскільки останній набув право на підвищення пенсії з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому було підвищено заробітну плату відповідної категорії прокурорсько-слідчих працівників, тобто з 01 січня 2016 року, а звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 26 серпня 2016 року, відтак, враховуючи обмеження терміну виплати за минулий час (не більш як за 12 місяців до дня звернення за перерахунком пенсії), пенсія позивачу підлягає перерахунку і виплаті з 01 січня 2016 року.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 10 грудня 2013 року у справі №21-348а13, від 06 жовтня 2015 року у справі №21-2432а15 та від 01 березня 2016 року у справі №21-3397а15 (161/20170/14-а), яка відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Перечинського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 551,20 грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 22, 46, 58 Конституції України, ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 2, 3, 9, 17, 18, 41, 71, 86, 94, 103, 122 ч. 4, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Перечинського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій неправомірними та зобовязання здійснити перерахунок пенсії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Перечинського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на момент призначення пенсії.

Зобовязати Перечинське обєднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на момент призначення пенсії, починаючи з 01 січня 2016 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень Перечинського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (ЄДРПОУ 40384254) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 551 (пятсот пятдесят одна) грн. 20 коп.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий:ОСОБА_2