Рішення № 62149143, 18.10.2016, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/12199/16-ц

Категорія 18

2/295/3187/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.2016 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Полонця С.М.,

з участю секретаря с/з ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить виконавчий напис нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 від 23.07.2015 ркоу про стягнення з ОСОБА_2 грошової суми в розмірі 28808,96 грн., що зареєстровано в реєстрі за №3826, визнати таким, що не підлягає виконанню. При цьому посилається на те, що під час вчинення виконавчого напису нотаріус не переконався належним чином про безспірність розміру сум, що підлягають стягненню та безспірності характеру правовідносин сторін, а виконавчий напис вчинений з порушенням вимог закону.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позову.

В судове засідання третя особа не з»явилася, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 23.07.2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено виконавчий напис відповідно до якого нотаріус пропонує стягнути грошові кошти у сумі 28808,96 гривень з ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків НОМЕР_1, адреса реєстраціє: АДРЕСА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, дата народження 14.11.1988 року, місце народження м. Дніпропетровськ, місце роботи магазин «101», які є його боргом за кредитним договором б/н від 17.09.2012 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк», (код платника податків за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України 14360570, місце знаходження: 49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, к/р №32009100400 у УНБУ в Дніпропетровській області, МФО 305299), яке є правонаступником Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк». Запропоновано задовольнити вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» у розмірі: залишок заборгованості за кредитом 10011,53 грн.; сума заборгованості по відсоткам 14168,28 грн.; пеня та комісія 1638,25 грн., штраф 1290,90 грн., що всього становить 27108,96 грн. Витрати, пов»язані із вчиненням виконавчого напису 1700,00 грн., а всього з урахуванням витрат, пов»язаних з вчиненням виконавчого напису 28808,96 грн. Строк за який провадиться стягнення два роки дев»ять місяців тринадцять днів, а саме з 17.09.2012 року по 30.06.2015 року. Вказаний виконавчий напис зареєстровано в реєстрі за №3826.

Відповідно до постанови державного виконавця від 12.08.2015 року відкрито виконавче провадження №48412190 з виконання вищезазначеного виконавчого листа та надано боржнику термін для самостійного виконання до 18.08.2015 року.

Пленум Верховного Суду України своєю постановою «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» від 31.01.1992 року №2 зі змінами, роз»яснив, що в справах щодо оспорювання виконавчого напису боржник може оспорити в позовному провадженні лише правильність вимог, зазначених у виконавчому напису. При безпідставності цих вимог суд скасовує виконавчий напис і відмовляє в задоволенні цих вимог, а у разі часткової їх обґрунтованості постановляє рішення про скасування виконавчого напису і стягнення з боржника на користь кредитора дійсної суми боргу. При вирішенні справ, пов»язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до статей 34, 36, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими спеціальним нормативним актом з цього приводу, і що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у випадках, коли законом встановлено інший строк давності не минув цей строк.

В своєму позові позивач лише вказує, що розмір заборгованості перед банком є спірним, але не обґрунтовує відсутності заборгованості або наявності боргу в меншому розмірі, не вказує сум, які ним були сплачені, не підтверджує факт погашення заборгованості жодними документами, тобто ніяк не спростовує розміру заборгованості, вказаного у виконавчому написі.

Предметом спору в даній справі є не дійсний розмір боргу позивача перед кредитором або відсутність такого, а недотримання нотаріусом вимог закону при вчиненні виконавчого напису, але такі порушення, навіть якби вони мали місце, не можуть бути підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Судом встановлено, що виконавчий напис було вчинено нотаріусом в межах строків позовної давності та з дотриманням вимог ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, на підставі наданих банком документів, що підтверджують безспірність заборгованості, її розмір та складові та у відповідності до заяви банку про вчинення виконавчого напису від 23.07.2015 року, в якій була відсутні вимога про стягнення заборгованості за штрафом (фіксована частина) в розмірі 500 грн.

Доказів наявності спору з приводу нарахованої відповідачем заборгованості за кредитним договором на час вчинення виконавчого напису нотаріуса та відкриття виконавчого провадження, позивачем не надано суду.

Відповідачем для одержання виконавчого напису були надані нотаріусу документи, передбачені «Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, в тому числі досудову вимогу відповідача про погашення заборгованості та докази її поштового відправлення позивачу, а тому дії нотаріуса щодо вчинення вищезазначеного виконавчого напису були правомірними, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: