Рішення № 6214756, 11.01.2008, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 2-449/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2008 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі: головуючого - судді Яремчука В.І., при секретарі - Новаковій Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до дочірньої компанії „Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні і моральної шкоди, суд,

ВСТАНОВИВ:

02 липня 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ПАП „Агрофірма „Восток" з посиланням на те, що вона працювала у відповідача з 14.03.2006р. по 05.03.2007р. і була звільнена за угодою сторін на підставі ст.36 КЗпП України, але при звільненні з нею з вини відповідача не був проведений розрахунок: не було виплачено заборгованість по заробітній платі, компенсацію за невикористану відпустку, винагороду за підсумками року на загальну суму 5 000 грн., що завдало їй моральної шкоди, просила стягнути з відповідача на її користь вказану грошову суму, середній заробіток за час затримки розрахунку, відшкодувати 10 000 грн. моральної шкоди.

Зі згоди сторін у попередньому судовому засіданні суд замінив неналежного відповідача - ПАП агрофірма „Восток" ГПУ Харківгазвидобування НАК „Нафтогаз України", на належного - дочірню компанію „Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" (далі - ДК „Укргазвидобування") (а.с.54).

При розгляді справи позивачка відмовилась від частини вимог, а саме: 08.01.2008р. від стягнення заборгованості по заробітній платі через її виплату відповідачем 26.X.2007 р. у розмірі 4 331, 62 грн. та від стягнення компенсації за невикористану відпустку через її виплату відповідачем 23.X1.2007р. у розмірі 876, 23 грн. (а.с.86), 11.01.2008р. від стягнення винагороди за підсумками року, погодившись на відсутність підстав на отримання винагороди.

Згідно уточнених при розгляді справи позовних вимог позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 06.03.2007р. по 23.X1.2007р. за 263 дні у розмірі 9 161, 17 грн., моральну шкоду у розмірі 10 000 грн., судові витрати у розмірі та 707 грн. 50 коп. (а.с.60-62, 85).

У суді позивачка підтримала свої вимоги, пояснила, що 05.03.2007р. подала заяву про звільнення, отримала трудову книжку із записом про звільнення, обхідний листок. Через відсутність посадових осіб, вказаних у обхідному листку, здала цей листок до відділу кадрів без частини підписів. Розрахунок з нею проведений не був. Неодноразово зверталась особисто і дзвонила на підприємство, але у проведенні розрахунку їй відмовляли. Вимушена була звернутись до суду за захистом порушених прав. Через відсутність коштів та хвороби свою і дитини перебувала у скрутному матеріальному становищі, компенсацію моральної шкоди визначила у розмірі 10 000 грн.

Представник відповідача старший юрисконсульт ОСОБА_2, діючи за дорученням, позов не визнав і пояснив у суді, що 05.03.2007р. позивачці була видана трудова книжка і обхідний листок, якого вона на підприємство так і не здала. Через відсутність обхідного листка не була нарахована компенсація за невикористану відпустку. Відповідачка не зверталась на підприємство за отриманням розрахунку, проживає вона поза межами населеного пункту, де розташоване підприємство, права на винагороду за підсумками 2006 року вона не має. Моральну шкоду їй не причиняли, вини підприємства у неотриманні позивачкою розрахунку немає, так як вона за розрахунком не зверталась (а.с.22, 84) .

ОСОБА_2 подав суду також письмові заперечення проти позову у яких вказав, що позов безпідставний та необгрунтований, позивачка не надала письмових доказів про звернення до відповідача з питань отримання розрахунку, моральну шкоду їй не причиняли (а.с.25, 70).

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали цивільної справи, встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Позивачка працювала в підсобному аграрному підрозділі „Агрофірма „Восток" газопромислового управління Харківгазвидобування дочірньої компанії „Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" на посаді заступника директора з економічних питань і соціального розвитку з 14 березня 2006 року по 5 березня 2007 року (а.с.9).

5 березня 2007 року позивачка звільнилась за угодою сторін на підставі ст.3б КЗпП України і отримала трудову книжку із записом про звільнення. Розрахунок у день звільнення з позивачкою проведений не був.

Заборгованість по заробітній платі у розмірі 4 331, 62 грн. позивачка отримала 26.X.2007р. (а.с.69).

Компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 876, 23 грн. позивачка отримала 23.X1.2007р. (а.с.78).

Середньомісячний заробіток позивачки на час звільнення складав 1045 грн. (а.с.57).

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно зі ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановления рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідач не надав доказів на відсутність його вини за затримку розрахунку. У день звільнення розрахунок проведено не було, хоча позивачка була на підприємстві, що підтверджується отриманням нею у цей день трудової книжки (а.с.36-37). При виплаті 26.X.2007р. позивачці заборгованості по заробітній платі компенсація за невикористану відпустку виплачена не була. Лише 09.X1.2007р. відповідач направив позивачці повідомлення про нарахування компенсації за невикористану відпустку, яка була нею отримана 23.X1.2007р., спору про розмір компенсації не було.

Суд вважає встановленим факт, що тривалий час з вини відповідача не був проведений розрахунок з позивачкою і стягує на користь позивачки середній заробіток за весь період затримки розрахунку за період з 06 березня по 23 листопада 2007 р. за 263 дні у розмірі 9 160, 29 грн. (1045 грн. : 30 днів = 34, 83 грн. х 263 дні).

Відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпПУ, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Не проведення розрахунку при звільненні поставило позивачку у скрутне матеріальне становище і завдало їй моральних страждань. Розмір компенсації за моральну шкоди у сумі 10 000 грн. позивачка зазначила без достатніх для цього підстав. Розрахунок і належне обґрунтування такої суми матеріали справи не містять, а тому, керуючись загальними засадами справедливості, добросовісності і розумності, враховуючи особливості конкретної справи, суд вважає стягнути розмір відшкодування моральної шкоди з відповідача у розмірі 500 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивачка надала квитанції про оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 7 грн. 50 коп. і витрат на правову допомогу у розмірі 700 грн. і ці витрати суд стягує на користь позивачки з відповідача (а.с.63, 64).

Крім того, з відповідача належить стягнути державне мито на користь держави

у розмірі 91, 60 гривень і витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 22, 50 гривень.

Керуючись ст.ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України; ст.ст. 10, 11, 60, 79, 81, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до дочірньої компанії „Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні задовольнити повністю, про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з дочірньої компанії „Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" (розташованої у м. Києві, по вул. Кудрявській, 26/28, р/р 26002031017 в АБ „Укргазпромбанк", МФО 320843, ЄДРПОУ 30019775) середньомісячний заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 06 березня 2007 року по 23 листопада 2007 року у розмірі 9160, 29 гривень (дев'ять тисяч сто шістдесят гривень 29 коп.), моральну шкоду у розмірі 500 гривень (п'ятсот гривень), судові витрати у розмірі 707, 50 гривень (сімсот сім гривень 50 коп.), а всього 10 367, 79 гривень (десять тисяч триста шістдесят сім гривень 79 коп.).

Стягнути з дочірньої компанії „Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" судові витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у Московському районному суді м. Харкова у розмірі 22, 50 гривень (двадцять дві гривні 50 коп.) за наступними реквізитами: „Отримувач коштів: УДК у Московському районі м. Харкова; Код ЄДРПОУ: 24134596; Код бюджетної класифікації 22050000; МФО 851011; Р/р: 31218259700007, призначення: "Витрати на інформаційно-технічне забезпечення за розгляд цивільної справи в Московському районному суді м. Харкова".

Стягнути з дочірньої компанії „Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" державне мито за розгляд справи у Московському районному суді м. Харкова у розмірі 91, 60 гривень (дев'яносто одну гривню 60 коп.) за наступними реквізитами: Одержувач: УДК у Московському районі м. Харкова ГУДКУ у Харківській області; код одержувача: 24134596; банк одержувача: ГУДКУ у Харківській області; МФО:851011; Р/с:31413537700007, призначення платежу: "державне мито за розгляд цивільної справи у Московському районному суді м. Харкова".

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі, через Московський районний суд м. Харкова в 10-денний строк із дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або поданням апеляційної скарги в 10-денний строк із дня проголошення рішення.