Постанова № 62146792, 21.10.2016, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 576/426/15-к

Провадження № 1-в/584/59/16

УХВАЛА

21.10.2016 року м. Путивль

Суддя Путивльського районного суду Сумської області Токарєв С.М., розглянувши матеріали справи за заявою засудженого ОСОБА_1про розяснення судового рішення,-

встановив:

Вироком Путивльського районного суду Сумської області від 19.01.2016 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.122, ч.2 ст.186 КК України та призначено йому покарання: за ч. 1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки; за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців. Відповідно до ч. 1 ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК України до призначеного покарання повністю приєднано невідбуту частину покарання за вироком Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 25.12.2013 у виді штрафу в розмірі 850 грн., остаточно визначено ОСОБА_1 до відбування покарання за сукупністю вироків у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців та штрафу в розмірі 850 грн., які виконувати самостійно. Продовжено обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 11 год. 00 хв. 24.03.2016. Строк відбування покарання відраховувати з 19.01.2016, зарахувавши до нього строк попереднього увязнення з 31.12.2014 по 18.01.2016 включно, виходячи з положень ч. 5 ст. 72 КК України, відповідно до якої одному дню попереднього увязнення відповідає два дні позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 20.05.2016 року 07.06.2016 року вирок Путивльського районного суду Сумської області від 19.01.2016 року залишено без змін, а апеляційні скарги прокурора та обвинуваченого без задоволення.

Засуджений ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою від 12.10.2016, що надійшла до суду 20.10.2016 року, в якій просив розяснити йому вирок Путивльського районного суду Сумської області від 19.01.2016 року, пославшись на те, що вказаний вирок йому незрозумілий в частині призначення йому покарання за ч.1 ст.122 КК України.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження засуджений ОСОБА_1 вже звертався до Путивльського суду з заявою про розяснення йому вироку Путивльського районного суду Сумської області від 19.01.2016 року та в результаті розгляду вказаної заяви ухвалою суду від 22.08.2016 у її задоволенні було відмовлено.

При цьому, копію вказаного судового рішення було вручено засудженому ОСОБА_1

Таким чином, питання, про вирішення якого клопоче перед судом засуджений ОСОБА_1, вже було вирішено судом у встановленому процесуальним законом порядку, а нормами чинного КПК України не передбачено можливості щодо повторно розгляду судом вказаної справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначенічастиною першою статті 7цього Кодексу.

З огляду на викладене, заява засудженого ОСОБА_1 не може бути призначена до судового розгляду та підлягає поверненню заявнику.

Разом з тим, суд вважає за необхідне розяснити засудженому, що він не позбавлений права оскаржити ухвалу Путивльського районного суду Сумської області від 22.08.2016 року, якою йому було відмовлено у розясненнівироку Путивльського районного суду Сумської області від 19.01.2016 року, у випадку незгоди з зазначеним судовим рішенням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 369 372, 380 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті до розгляду заяви засудженого ОСОБА_1 про розяснення вироку Путивльського районного суду Сумської області від 19.01.2016 року.

Подану заяву повернути засудженому ОСОБА_1.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя

Путивльського районного судуОСОБА_2