Постанова № 62144507, 04.10.2016, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 жовтня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 812/783/16

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Шембелян В.С.,

при секретарі судового засідання Олійник О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління внутрішньої безпеки в Луганській області Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, Головного управління Національної поліції України у Луганській області, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів: УВБ в Луганській області ДВБ Національної поліції України (відповідач 1) та ГУНП в Луганській області (відповідач 2), з урахуванням уточненої позовної заяви від 19.07.2016 просить суд:

- визнати дії УВБ в Луганській області ДВБ НПУ від 23.06.2016 противоправними щодо відмови в погодженні наказу про призначення полковника поліції ОСОБА_1 на посаду помічника начальника ГУНП в Луганській області;

- визнати дії ГУНП в Луганській області противоправними щодо не призначення полковника поліції ОСОБА_1 на посаду помічника начальника ГУНП в Луганській області;

- зобов'язати УВБ в Луганській області ДВБ НПУ погодити наказ про призначення полковника поліції ОСОБА_1 на посаду помічника начальника ГУНП в Луганській області;

- зобов'язати ГУНП в Луганській області видати наказ про призначення полковника поліції ОСОБА_1 на посаду помічника начальника ГУНП в Луганській області з 15.06.2016.

В обґрунтування позовних вимог посилається на такі обставини.

ОСОБА_1 з 10.06.1993 по 06.11.2015 проходив службу в ОВС України. З 07.11.2015 по теперішній час проходить службу в лавах Національної поліції України. З 07.11.2015 його було призначено на посаду старшого слідчого в ОВС ГУНП в Харківській області.

12.05.2016 позивач виявив бажання продовжити службу в ГУНП в Луганській області на посаді помічника начальника ГУНП в Луганській області. У звязку з чим його рапорт було погоджено в.о. начальника ГУНП в Луганській області. На запит управління кадрового забезпечення ГУНП в Харківській області листом від 07.06.2016 №1080/42-20/02-2016 УВБ в Харківській області ДВБ Національної поліції України повідомило, що вони не заперечують проти переведення позивача для подальшого проходження служби до ГУНП в Луганській області на вказаній посаді.

На підставі наказу від 14.06.2016 №190 о/с позивача було звільнено з посади старшого слідчого в ОВС ГУНП в Харківській області та переведено для подальшого проходження служби до ГУНП в Луганській області.

Однак, на час звернення до суду з цим позовом ГУНП в Луганській області не було прийняте рішення про призначення його на вказану посаду з підстав не погодження його кандидатури УВБ в Луганській області ДВБ НПУ, про що останні повідомили ГУНП в Луганській області листом від 23.06.2016 №1438/42-12/01-2016 без зазначення будь-яких підстав.

Позивач, вказуючи на порушення свого права на продовження служби в НПУ, просив суд задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 21.07.2016 до участі в справі як другого відповідача залучено ДВБ Національної поліції України, оскільки УВБ в Луганській області є їх структурним підрозділом без статусу юридичної особи.

В судовому засіданні позивач повідомив суд, що за наказом ГУНП в Луганській області від 19.08.2016 його призначено на посаду помічника начальника ГУНП з 14.06.2016. Однак, свої вимоги до ГУНП в Луганській області він підтримує в повному обсязі, посилаючись на несвоєчасність прийняття ними такого рішення. А вимоги до УВБ в Луганській області ДВБ НПУ просить визнати незаконними з підстав їх необґрунтованості, позовні вимоги до них також підтримує в повному обсязі.

Представник ГУНП в Луганській області проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши, що на час розгляду справи в суді права позивача відповідачем вже поновлені, його прийнято на службу, тому відсутній предмет розгляду в частині спрямованих до них вимог. Крім того, зазначив, що процес прийняття такого рішення стосовно позивача тривав, оскільки за наявності непогодження його кандидатури з боку УВБ в Луганській області без зазначення підстав такого непогодження, їм довелося проводити службову перевірку, за результатами якої приймати обґрунтоване рішення. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог до ГУНП в Луганській області.

Представник ДВБ Національної поліції України в особі УВБ в Луганській області проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши, що вони не зобовязані зазначати підстави непогодження кандидатури для призначення на конкретну посаду. Таке непогодження має рекомендаційний характер для керівника органу, що приймає рішення про призначення такої особи на конкретну посаду. УВБ не приймає окремого рішення з цього приводу, лише повідомляє про згоду або не згоду на таке призначення за результатами проведеної відносно кандидата на посаду перевірки. Тому неповідомлення ними ГУНП підстав непогодження кандидатури позивача відповідає вимогам чинного законодавства та Положенню про ДВБ Національної поліції України. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог, що заявлені до їх органу.

До початку останнього судового засідання всі учасники процесу подали заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про Національну поліцію України» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень; рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу, на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

На підставі досліджених доказів судом встановлено наступні обставини, що мають значення для вирішення справи по суті.

Позивач, ОСОБА_2, до 07.11.2015 проходив службу в ОВС України, з 07.11.2015 його було призначено на посаду старшого слідчого в ОВС ГУНП в Харківській області, що вбачається з його службової характеристики (а.с.24).

12.05.2016 позивач виявив бажання продовжити службу в ГУНП в Луганській області на посаді помічника начальника ГУНП в Луганській області. У звязку з чим його рапорт було погоджено в.о. начальника ГУНП в Луганській області, до ГУНП в Харківській області направлено листи для узгодження питання щодо переведення позивача, що не оспорюється сторонами, а також підтверджено наявністю рапорту позивача та відповідних листів в матеріалах справи(а.с.19-21).

На запит управління кадрового забезпечення ГУНП в Харківській області листом від 07.06.2016 №1080/42-20/02-2016 УВБ в Харківській області ДВБ НПУ повідомило, що вони не заперечують проти переведення позивача для подальшого проходження служби до ГУНП в Луганській області на вказаній посаді (а.с.23).

На підставі наказу від 14.06.2016 №190 о/с позивача було звільнено з посади старшого слідчого в ОВС ГУНП в Харківській області та переведено для подальшого проходження служби до ГУНП в Луганській області (а.с.8).

Після надходження до ГУНП в Луганській області з листом від 07.06.2016 року №467/дек/119-12/01-16 особової справи ОСОБА_1 разом зі службовою характеристикою та листом УВБ в Харківській області ДВБ Національної поліції України від 07.06.2016 № 1080/42-20/02-16 про погодження його переведення для подальшого проходження служби до ГУНП в Луганській області - управлінням кадрового забезпечення ГУНП в Луганській області було підготовлено проект наказу про призначення ОСОБА_1 на вказану посаду та направлено для погодження до УВБ в Луганській області ДВБ НПУ з листом від 15.06.2016 №1604/111/19-2016 (а.с.22-27).

Листом УВБ в Луганській області ДВБ НПУ від 23.06.2016 № 1438/42-12/01-2016 повідомило управління кадрового забезпечення ГУНП в Луганській області про те, що вважають недоцільним призначення ОСОБА_1 на посаду помічника начальника ГУНП в Луганській області без зазначення відповідних причин та повернули проект наказу про призначення ОСОБА_1 без відповідної візи-погодження (а.с.28).

Як зазначено у висновку ГУНП в Луганській області від 18.08.2016 про результати розгляду рапорту ОСОБА_1 щодо зясування причин його тривалого не призначення на посаду, відділом управління кадрового забезпечення ГУНП в Луганській області в ході перевірки встановлено на підставі листів прокуратури Луганської області від 15.08.2016 №17/1-488 вих.16 та Головного слідчого управління СБУ від 19.05.2016 №6/у-1108/2, що досудове розслідування у кримінальних провадженнях за підозрою ОСОБА_1 не здійснюється, є наявною позитивна службова характеристика позивача за останнім місцем служби та лист УВБ в Харківській області ДВБ НПУ від 07.06.2016 № 1080/42-20/02-16 про погодження переведення ОСОБА_1 на посаду помічника начальника ГУНП в Луганській області. Тому, з посиланням на відсутність в нормативних актах, якими має керуватися начальник ГУНП, приймаючи рішення про призначення особи на відповідну посаду, чіткої заборони прийняття такого рішення без погодження відповідного органу ДВБ НП (що вказує на рекомендаційний характер такого рішення), з метою дотримання трудових прав позивача зроблено висновок про можливість призначення ОСОБА_1 на вказану посаду без узгодження УВБ в Луганській області (а.с.105-110).

За наказом начальника ГУНП в Луганській області №564 о/с від 19.08.2016 останнього призначено на посаду помічника начальника ГУНП в Луганській області, як такого, що прибув з ГУНП в Харківській області, з 14.06.2016 (а.с.104). Підставою для прийняття того рішення є наказ ГУНП в Харківській області від 14.06.2016 №190 о/с, висновок ГУНП від 18.08.2016, про що вказано в самому наказі №564 о/с від 19.08.2016 (а.с.104).

Таким чином, враховуючи пояснення позивача, що на час розгляду справи йому виплачена заробітна плата за період з 14.06.2016 по19.08.2016, наявні підстави для висновку, що зазначені в позові дії відповідачів не мали негативних правових наслідків для позивача.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За встановлених обставин на час постановлення судового рішення в цій справі відсутні підстави для судового захисту прав позивача, оскільки, як встановлено судом, оскаржені дії відповідачів не мали негативних правових наслідків для прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Отже, в задоволенні позовних вимог слід відмовити у звязку з відсутністю факту порушення прав позивача.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки це не передбачено відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 7-14, 18, 19, 69-72, 86, 87, 94, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до управління внутрішньої безпеки в Луганській області ДВБ Національної поліції України, Головного управління Національної поліції України у Луганській області, Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 10 жовтня 2016 року.

Суддя ОСОБА_3