Ухвала суду № 62144389, 21.10.2016, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/5788/15-ц

Номер провадження 6/489/309/16

Ухвала

Іменем України

21 жовтня 2016 року місто Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

при секретарі Недавній А. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання старшого державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі за текстом Інгульський ВДВС) ОСОБА_1 про надання дозволу на примусове проникнення до житлового приміщення,

встановив

У жовтні 2016 року до суду звернувся старший державний виконавець Інгульського ВДВС з вказаним поданням, яким просив постановити ухвалу про примусове проникнення до житлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1. В обґрунтування подання посилався на те, що на виконанні Інгульського ВДВС знаходиться зведене виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №489/5788/15-ц, №489/4428/15-ц, судового наказу №2-н/489/397/16.

Зазначає, що державним виконавцем неодноразово здійснювалися виходи за адресою боржника, проте дверей йому ніхто не відчинив. Крім того боржник не надав доступу державному виконавцю для проведення виконавчих дій. Таким чином, борг за виконавчими листами, вказаними вище не стягується внаслідок створення боржником умов по ухиленню від виконання рішення суду.

В судовому засіданні державний виконавець підтримав вимоги подання з підстав викладених в ньому, просив подання задовольнити.

Дослідивши матеріали подання судом встановлено такі обставини.

В Інгульському ВДВС на виконанні знаходиться зведене виконавче провадження по примусовому виконанні виконавчого листа №489/5788/15-ц від 10.03.2016 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" боргу в сумі 44421,41 дол. США; виконавчого листа №489/4428/15-ц від 04.05.2016 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Надра" боргу в сумі 433745,53 грн.; судового наказу №2-н/489/397/14 від 07.05.2015 про стягнення з ОСОБА_2 на користь "Миколаївська ТЕЦ" боргу в сумі 2355,82 грн.

Державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень та надано боржнику строк для самостійного виконання рішення. Проте до теперішнього часу рішення суду не виконано.

15.09.2016 державним виконавцем зроблено запит до сектору АДР УДМС у Миколаївській області та отримано відповідь, що боржник зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

15.09.2016 державним виконавцем на адресу боржника направлено вимогу про надання доступу до квартири для перевірки майнового стану боржника.

16.09.2016 державним виконавцем на адресу боржника направлено вимогу про надання доступу до квартири для перевірки майнового стану боржника.

26.09.2016 державним виконавцем було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1. Двері ніхто не відчинив, перевірити майновий стан боржника не вдалося.

12.10.2016 державним виконавцем було здійснено вихід за адресою: АДРЕСА_1. Двері ніхто не відчинив, перевірити майновий стан боржника не вдалося.

Станом на 19.10..2016 рішення суду не виконано.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" у першу чергу стягнення за виконавчим документом звертається на майно боржника.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" державна виконавча служба має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла, якщо рішення суду не виконане.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника при виконанні судових рішень вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконання.

В своєму поданні державний виконавець зазначає, що у зв'язку з тим, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, борг за виконавчими документами, зазначеними вище не стягується.

Державний виконавець не надав суду доказів того, що боржник був повідомлений про відкриття відносно нього виконавчого провадження. Відсутні в матеріалах справи і докази отримання боржником вимог, які надсилались державним виконавцем на його адресу. Також не має відомостей, що боржник фактично проживає за вказаною адресою, але не отримує поштову кореспонденцію з метою ухилення від виконання судового рішення.

При цьому необхідно враховувати, що недоторканість житла гарантується ст. 30 Конституції України відповідно до якої не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку, інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Так, рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника-фізичної особи має бути вмотивованим і ґрунтуватися на доказах, які підтверджують перешкоджання боржника вільному доступу державного виконавця до цього житла чи іншого володіння.

Підставою для надання дозволу на примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної особи, відповідно до змісту вище зазначених норм закону, є наявність обставин, які свідчать про те, що боржник безпідставно чинить перешкоди для перевірки його майнового стану, опису, арешту та вилучення з квартири чи іншого житла, належного йому майна, що значно ускладнює чи робить неможливим виконання судового рішення (виконавчого документа).

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення подання державного виконавця у зв'язку з необґрунтованістю.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 376 ЦПК України, суд

ухвалив

Відмовити в задоволенні подання старшого державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_1 про надання дозволу на примусове проникнення до житлового приміщення боржника ОСОБА_2, АДРЕСА_2.

Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у разі оскарження особою, яка не була присутня при проголошенні ухвали - з дня її отримання.

Суддя В. В. Кокорєв