Рішення № 62143888, 19.10.2016, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37

Справа №547/561/16-ц

Провадження №2/547/300/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року смт Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді В.Ф.Харченка,

за участі секретаря судового засідання Н.П.Козулі,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 у приміщенні Семенівського районного суду Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Василівська", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ВідділДержавної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру уСеменівському районі Полтавській області пророзірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідач орендує у позивача земельну ділянку площею 3,1201 га за договором оренди б/н від 26.05.2014. Відповідач не повідомляв позивача про реєстрацію договору оренди. Договором оренди передбачена сплата орендної плати у натуральній формі у розмірі 4 % вартості земельної ділянки, обрахування якої здійснюється з урахуванням індексації. Щороку позивач отримував орендну плату у натуральній формі в однаковій кількості, а відповідач індексації орендної плати не проводив. Відповідач не видавав позивачеві документів про обсяг виплаченої орендної плати, її розмір та ціну, тому позивач вважає що "вартість рослинницької продукції (яка є орендною платою) значно перевищує фактичну її ціну". Вказав натягнення з відповідача судових витрат на користь позивача.

Відповідач не збільшував орендну плату; позивач протягом 2014-2016 років не отримував орендну плату, яка встановлена законодавством, розміри плати не переглядався, не виконано обовязок індексувати орендну плату. Відповідач порушив умови п.п. 9, 10, 11, 12 договору оренди землі.

У заяві про уточнення позовних вимог позивач вказав на реєстрацію 27.05.2014 спірного договору оренди землі реєстраційною службою Семенівського РУЮ в Полтавській області. Реєстрація здійснена ОСОБА_2 на підставі довіреності позивача від 04.04.2014, якою представникові не передавалося право отримання належної позивачеві орендної плати у агрофірмі. Відповідач не повідомив позивача про реєстрацію договору оренди землі. Сплата орендної плати шляхом банківського переказу договором не передбачена.

Позивач не отримував від відповідача кошти через установи ПАТ КБ "ПриватБанк", у позивача відсутні картки банку, на які вказано у наданих відповідачем квитанціях ПАТКБ"ПриватБанк".

Позивач отримав орендну плату лише за 2014 рік платежами 2807,00 грн і 1501,00 грн.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав повністю. Ствердив отримання орендної плати від відповідача у повному обсязі грошовими коштами лише за 2014 рік, про що ним проставлено підписи у відповідних відомостях. Вказані відповідачем виплати орендної плати за 2015 рік сумами 3000,00 грн, 2285,00 грн і 881,00 грн позивач не отримував, не проставляв свій підпис у відповідних відомостях на отримання коштів. Не складав довіреностей щодо отримання ким-небудь належної йому від агрофірми орендної плати. Позивач не знає кому належать рахунки, на які відповідач переказував 3000,00 грн і 881,00грн. У разі припущення, що належна йому орендна плата 3000,00 грн і 881,00грн. перераховувалася його дружині ОСОБА_3, то відповідач вказав, що мав сплатити 881,00 грн, а сплатив меншу суму 880,00 грн, чим також допустив порушення щодо розміру належного та фактичного платежу.

Спілкування з агрофірмою позивач підтримував через її директора ОСОБА_2. Можливо й передавав йому дані куди переказувати орендну плату. Усних вказівок кому платити належну йому орендну плату не давав; обґрунтовуючи 07.07.2016 клопотання помилково вказав, що постійно отримував орендну плату, але у меншому розмірі.

Позивач наголосив, що на власний розсуд обрав спосіб захисту свого порушеного права саме як розірвання договору оренди землі. Можливо у подальшому звернеться із позовом до відповідача про стягнення недоплаченої орендної плати.

Представник позивача ОСОБА_4 вимоги позову підтримав повністю, визнав, що позивач отримував орендну плату лише за 2014 рік, у 2015 році орендну плату не отримував. Наголосив, що спосіб захисту порушеного права обирає саме позивач. Відтак висунуто вимогу саме про розірвання договору оренди землі, а не стягнення несплаченої орендної плати. ОСОБА_4 наголосив, що підписи у наданих позивачем відомостях про отримання орендної плати за 2015 рік виконані не ОСОБА_1, надані позивачем квитанції ПриватБанку не дозволяють ідентифікувати платника і отримувача відповідних коштів.

Представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_7 проти позову заперечували повністю. Пояснили, що ТОВ АФ "Василівська" усім своїм орендодавцям платить орендну плату у більшому розмірі, аніж це передбачено договорами оренди, у т.ч. позивачеві. На це вказують відомості про отримання орендної плати за 2014 і 2015 роки, довідка про нарахування та виплату орендної плати позивачеві. Орендна плата сплачується щороку до 31грудня. Відповідач сплачував позивачеві орендну плату на банківські реквізити, які відповідачеві надавав позивач. Працівники господарства отримували відповідні кошти у касі господарства і переказували їх на банківські реквізити через термінали самообслуговування ПриватБанку. Така практика допускається у діяльності ТОВАФ"Василівська" щодо орендодавців, які не проживають у Семенівському районі. Орендна плата за 2014 і 2015 роки сплачувалася у повному обсязі, індекс інфляції є складовою індексації нормативної грошової оцінки земель. Сплата орендної плати за 2013 рік не має значення у справі, оскільки договір оренди укладено між сторонами 26.05.2014, тобто пізніше. Можливі недоліки ведення бухгалтерського обліку у господарстві не свідчать про несплату орендної плати позивачеві.

Представники наголосили, що підставою для розірвання договору оренди може бути саме систематична несплата орендної плати, а цей факт у справі відсутній, посилалися на правову позицію Верховного Суду України, висловлену у постанові у справі №146цс12 від 12.12.2012, щодо ознак систематичної несплати орендної плати за договором оренди землі.

Відділ Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру у Семенівському районі Полтавській області свого представника у судове засідання не направив, про судові засідання повідомлявся належним чином. Інші особи, які беруть участь у справі, не заперечували щодо розгляду справи за відсутності представника третьої особи. Ураховуючи зазначене суд, відповідно до ст.ст. 158, 169 ЦПК України ухвалив розглядати справу за відсутності представника третьої особи.

Вислухавши пояснення позивача, представників позивача і відповідача, показання свідків, вивчивши матеріали справи, судом встановлено такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Згідно свідоцтва про право власності на обєкт нерухомого майна від 01.04.2014 (а.с. 6) і витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 01.04.2014 (а.с. 7) позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 3,1201 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області, кадастровий номер 5324580000:00:005:0376.

26.05.2014 між позивачем ОСОБА_1, як орендодавцем, та відповідачем ТОВАФ"Василівська", як орендарем, укладено договір оренди землі б/н (а.с. 8-10) відповідно до умов якого орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку орендодавця площею 3,1201 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на строк 5 років кадастровий номер 5324580000:00:005:0376, зі сплатою орендної плати у розмірі 4 % від вартості земельної ділянки, що становить 3378,86 грн, у натуральній формі та з погодженням сторін у грошовій формі, обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 84471,50грн з урахуванням коефіцієнта індексації 1,756 станом на 01.01.2012. Пунктом 12 договору визначено, що розмір орендної плати переглядається 1 раз у 2 роки у разі: зміни умов господарювання,зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами та у інших випадках передбачених законом.

Додатком додатка № 1 до договору оренди земельної ділянки б/н від 26.05.2014 (а.с.12) визначено форму орендної плати у вигляді натуральної рослинницької продукції, яка вирощується орендарем: ячмінь 600, пшениця 500, кукурудза 600, соняшник 100.

26.05.2014 вказана земельна ділянка передана в оренду, на що вказує акт прийому передачі земельної ділянки від 26.05.2014 (а.с. 11).

Право оренди за вказаним договором зареєстровано за рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 13355213 від 27.05.2014 16:01:49 (а.с. 28).

Договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Обєкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (ст.ст. 13, 17 Закону України "Про оренду землі"). Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ч. 1 ст. 182 ЦК України). Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ч. 4 ст. 334 ЦК України). Державній реєстрації прав підлягає право оренди (суборенди) земельної ділянки (п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже, між сторонами виникли правовідносини за договором оренди землі.

Між сторонами існує спір щодо сплати орендної плати.

Частинами 1-3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" передбачено: орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі; розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України; обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Суд зазначає, що обставини та відомості щодо сплати відповідачем позивачеві орендної плати за 2013 рік не мають значення для вирішення спору, оскільки не стосуються спірного договору оренди землі, укладеного у 2014 році.

З довідки відповідача від 14.07.2016 № 89 про нарахування та виплату орендної плати пайовику ОСОБА_1 (а.с.35) вбачається, що у 2014 році нараховано орендну плату 5068,29грн за мінусом 760,24 грн прибуткового податку, до видачі 4308,00грн, які виплачено двома сумами: 23.06.2014 2807,00 грн та 11.12.2014 1501,00 грн.

Позивач, представники сторін не оспорювали ці обставини, позивач підтвердив отримання цих сум, відтак згідно із ч. 1 ст. 61 ЦПК України, обставини щодо нарахування та виплати орендної плати за 2014 рік не підлягають доказуванню.

Згідно вказаної довідки у 2015 році позивачеві нараховано орендну плату 7385,34 грн за мінусом прибуткового податку 1107,80 грн, військового збору у сумі 110,78 грн, до видачі 6166,00грн, які виплачено трьома сумами: 07.08.2015 3000,00 грн., 19.08.2015 2285,00грн, 15.01.2016 881,00грн.

Позивач і його представники заперечували отримання вказаних сум за 2015 рік повністю.

Представники відповідача вказали, що позивач отримував вказані суми, про що свідчать відповідні дані касових ордерів, відомостей про виплату грошей за серпень, січень 2015 року на 3000,00 грн, 2285,00грн, 881,00 грн (а.с.42, 43, 45-48), а також чеки ПАТКБ"ПриватБанк" на суми 3000,00 грн і 880,00грн (а.с. 44, 50). У чекові на 3000,00 грн вказано телефон платника (063)632-40-10.

Відповідач вказав, що підписи у відомостях на виплату грошей він не проставляв, усі три підписи є різними, він не є власником рахунків, на які через ПАТКБ"ПриватБанк" перераховувалися 3000,00 грн і 880,00грн.

Допитаний як свідок у судовому засіданні директор ТОВ АФ "Василівська" ОСОБА_8 дав показання, що працівники агрофірм допомагали позивачеві в оформленні спадщини його баби на земельну ділянку, яку у подальшому позивач передав в оренду агрофірмі. Свідок і позивач спілкувалися телефоном. Телефоном позивач повідомляв свідкові реквізити банківської карти, на яку агрофірма потім переказувала кошти. У 2015 році, після спілкування з позивачем, свідок був в установі ПриватБанку, хотів переказати позивачеві 3000,00 грн орендної плати за 2015 рік. Через невміння користуватися банківським терміналом попросив переказати кошти свого сина ОСОБА_9. ОСОБА_9 ввів реквізити карти, які повідомив свідкові позивач, однак банківський термінал вказав, що картковий рахунок належить ОСОБА_3. Свідок одразу телефоном повідомив позивача про іншого отримувача. На це позивач вказав, що ОСОБА_3 це його дружина, їй можна і треба здійснити переказ для позивача. Платіж здійснював ОСОБА_9, його номер телефону (063) 632-40-10.

Пізніше агрофірма ще доплачувала позивачеві орендну плату. Виконавцем платежів був ОСОБА_2, у якого була довіреність від ОСОБА_1. Усім орендодавцям господарство платить орендну плату більш ніж 4 %, як це вказано у договорах оренди. Агрофірма має на це відповідні ресурси. Будь-яких звернень від позивача щодо недоплати орендної плати агрофірма ніколи не отримувала.

Раніше позивач пропонував свідкові щоб агрофірма викупила у позивача землю, орієнтовно за 260000,00 грн, сказав, що хоче придбати квартиру. Відповідна пропозиція не була прийнята власником агрофірми.

Допитана як свідок ОСОБА_10 повідомила, що працювала і працює касиром ТОВАФ"Василівська". В її обовязки входить нарахування орендної плати та видача коштів за відомостями. На підставі довіреності ОСОБА_1 на ім'я ОСОБА_2, вона видавала останньому кошти для перерахування через банк ОСОБА_1. ОСОБА_2 розписувався про отримані кошти у відомостях, потім приносив до бухгалтерії квитанції ПриватБанку. Свідок підтвердила, що у відомостях на видачу коштів на а.с. 43, 46, 48 підписи проставляв ОСОБА_2. Де подівся чек на суму 2285,00 грн свідок не знає.

Допитаний як свідок у судовому засіданні ОСОБА_2 дав показання, що працює водієм у ТОВ АФ "Василівська". Він мав довіреність від ОСОБА_1 на оформлення отриманої ним у спадщину землі, в силу цієї довіреності отримував потім в касі кошти і переказував їх ОСОБА_1 як орендну плату. Реквізити карти давав директор агрофірми.

Свідок та ОСОБА_1 перебували у довірливих стосунках як під час оформлення права власності на земельну ділянку, так і протягом дії договору оренди землі. Свідок не вчитувався у зміст довіреності; ОСОБА_1 влаштовувало отримання коштів від агрофірми за посередництва ОСОБА_2. У відомостях на а.с. 46, 48 у графах "Охмак" стоїть підпис свідка. Чи є підпис на а.с. 43 підписом свідка, останній не певен. Свідок не певен, що зберіг чек на суму 2285,00 грн.

Допитаний як свідок у судовому засіданні ОСОБА_9 повідомив, що працює енергетиком у ТОВ АФ "Василівська", його батько ОСОБА_8 є директором агрофірми. Усерпні 2015 року, перебуваючи з батьком у відділенні ПриватБанку, батько попросив свідка переказати 3000,00 грн через термінал ОСОБА_1. Свідок ввів у термінал свій номер телефону (063)632-40-10, реквізити отримувача, але термінал вказав, що отримувачем коштів є ОСОБА_3. ОСОБА_8 одразу зателефонував ОСОБА_1, повідомив про це. У відповідь ОСОБА_1 сказав платити на цей рахунок, отримувачем коштів буде його дружина. Свідок переказав 3000,00 грн. Свідок ще раз переказував якісь кошти ОСОБА_1 взимку 2015 року, проте не памятає дати та суми платежу.

Довіреність позивача від 04.04.2014 на ім'я ОСОБА_2 (а.с. 51) не передає повіреному права отримання коштів, належних довірителю від відповідача.

ПАТКБ"ПриватБанк" листом від 23.09.2016 (а.с. 135,136) повідомив, що отримувачем коштів за чеками банку (а.с.44,50,109) є ОСОБА_3, платником є ОСОБА_8.

Позивач підтвердив, що ОСОБА_3 є його дружиною, не знає як банківські реквізити його дружини стали відомі відповідачеві. Вказав, що у випадку припущення, що гроші перераховувалися дружині для нього, сума другого платежу є меншою на 1 грн: у довідці відповідача від 14.07.2016 вказано на 881,00 грн, а квитанцією переказано 880,00 грн.

Щодо цих обставин суд зазначає, що надані свідками показання щодо обставин отримання коштів у касі агрофірми для перерахування позивачеві, обставин отримання банківських реквізитів працівниками відповідача від позивача, повна відповідність номера телефону платника телефонному номеру, яким користується свідок ОСОБА_9, зазначення ПриватБанком саме ОСОБА_9 як платника за двома чеками, збіг суми переказу 3000,00грн та майже однакова сума переказу 880,00 грн (замість визначених 881,00 грн), перебування у шлюбі ОСОБА_1 і ОСОБА_3 тощо поза розумним сумнівом доводять отримання коштів, належних ОСОБА_1 від ТОВ АФ "Василівська", саме його дружиною ОСОБА_3.

Відтак, виконання відповідачем обовязку зі сплати орендної плати за 2015 рік у сумах 3000,00грн і 880,00 грн доведено.

Належних та допустимих доказів сплати відповідачем 19.08.2015 позивачеві 2285,00грн як частини орендної плати за 2015 рік та/або у будь-яку іншу дату особами, які беруть участь у справі, не надано. У разі заперечення позивачем отримання вказаної суми, процесуальний обовязок доведення факту сплати коштів покладено на відповідача (ст. 60 ЦПК України).

Відтак сплата відповідачем позивачеві 2285,00 грн як орендної плати за користування у 2015 році земельною ділянкою не доведена.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для використання сторонами.

На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом (ч. 3 ст. 31 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Правова позиція Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у справі № 146цс12 від 12.12.2012 щодо застосування положень ст.ст. 13, 21, 32 Закону України "Про оренду землі", п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України зазначає: аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що у справі, яка переглядається, суд касаційної інстанції залишив поза увагою положення п. "д" ч. 1 ст. 141 ЗК України та дійшов помилкового висновку про те, що положення закону, які регулюють спірні правовідносини не вимагають систематичної несплати орендної плати як підстави для розірвання договору оренди.

У справі № 146цс12 судами було встановлено, що орендар затримав виплату орендної плати за 2010 рік на 17 днів, що не є підставою для розірвання договору оренди землі, оскільки не свідчить про систематичне порушення умов договору в частині несплати орендної плати.

Натомість обставини цієї справи є іншими. Позов обґрунтовано посиланням як на ст.ст. 3, 13, 23, 24, 25, 31, 32 Закону України "Про оренду землі", так і на ст. 629, 651 ЦК України.

Згідно із ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі(ч. 1 ст. 11 ЦПК України). Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У справі встановлено, що визначена відповідачем до виплати позивачеві орендна плата за 2015 рік (а.с. 35) складає 6166,00 грн (з вирахуванням податку на доходи фізичних осіб і військового збору). Сплачено 3000,00 грн (а.с. 44, 136) і 880 грн (а.с. 50, 136). Не сплачено 2286,00 грн (6166 3000 880) орендної плати, що складає 37,07 % від належної до отримання орендної плати за 2015 рік.

Ураховуючи зазначене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд робить висновок що у розумінні ч. 2 ст. 651 ЦК України несплата відповідачем позивачеві орендної плати за 2015 рік у розмірі 37,07 % (2286,00 грн) від належної до сплати за рік, є істотним порушенням договору оренди землі відповідачем, позивач значною мірою позбавився того, на що розраховував при укладенні договору, а, відтак, позовні вимоги є законними і обґрунтованими. Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає ст.ст. 16, 651 ЦК України розірвання договору, тому спірний договір оренди землі суд розриває.

За правилами ч. 1 ст. 88 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судові витрати 551,20грн судового збору, сплаченого позивачем під час звернення з позовом до суду (а.с.1).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 57, 60, 88, 174, 208, 209, 212, 214, 215, 223, 228, 291, 292, 294, 296 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Задоволити позов повністю.

Договір оренди землі б/н від 26.05.2014, укладений між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Василівська", рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 13355213 від 27.05.2014 16:01:49, розірвати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Василівська" (Полтавська обл., Семенівський р-н, с. Василівка, вул. Леніна, 43 код ЄДРПОУ 35980835) на користь ОСОБА_1 (Полтавська обл., Семенівський р-н, с. Оболонь, вул. Котляревського, 46, РНОКПП НОМЕР_1) 551,20грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Полтавської області через Семенівський районний суд Полтавської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя В.Ф.Харченко

Повний текст рішення складено 21.10.2016.