Постанова № 62143412, 20.10.2016, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1955/16-п

Номер провадження3/541/597/2016

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2016 року м. Миргород

Cуддя Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Городівський О.А., розглянувши матеріали, які надійшли зі Взводу № 1 роти ДПС Головного управління Національної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, не працюючого

за ч. 2 ст. 130, ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

До Миргородського міськрайонного суду одночасно надійшли адміністративні справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа №541/1955/16-п) та за статтею 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (541/1956/16-п).

Враховуючи, що вищевказані адміністративні матеріали, які надійшли до суду стосуються однієї і тієї ж особи, яка вчинила два адміністративні правопорушення, справи про які розглядаються одним і тим же органом, вважаю за доцільне справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП (№ 541/1955/16-п) обєднати в одне провадження із справою про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 статтею 122-2 КУпАП (№541/1956/16-п) з присвоєнням номеру справи 541/1955/16-п.

Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 № 165078 від 14 серпня 2016 року водій ОСОБА_1 14.08.2016 року о 22 годині 40 хвилин в с. Великі Сорочинці, керував транспортним засобом марки Mercedes Vito, д.н.з. НОМЕР_1, в порушення вимог п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306), повторно протягом року в стані алкогольного спяніння, у присутності двох свідків відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного спяніння у закладах охорони здоровя, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії АП2 № 165079 від 14 серпня 2016 року водій ОСОБА_1 14.08.2016 року о 22 годині 40 хвилин в с. Великі Сорочинці, керуючи транспортним засобом марки Mercedes Vito, д.н.з. НОМЕР_1, в порушення вимог п. 2.4 Правил дорожнього руху України (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306), не виконав завчасно подану сигналом свистка та жестом жезла вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу. В подальшому правопорушник був зупинений шляхом переслідування службовим автомобілем. ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 122-2 КУпАП.

Правопорушник в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнав. Суду пояснив, що він дійсно 14 серпня 2016 року в с. В.Сорочинці Миргородського району керував належним йому автомобілем без документів, які залишив вдома. Здійснивши поворот на свою вулицю, він побачив сигнали, які йому були подані працівниками міліції і негайно зупинився, чим виконав їх вимоги про зупинку. На пропозицію працівників міліції надати документи на автомобіль та посвідчення водія він повідомив, що вони залишились в нього вдома. Вказане стало підставою для складення ними протоколу та винесення постанови серії ПС 2 № 616738 про накладення штрафу. ОСОБА_1 вказує, що інших протоколів та документів не складалось. Згодом він отримав повістку про виклик до суду для розгляду адміністративних справ по ч. 2 с. 130 та ст. 122-2 КУпАП України. Суду ОСОБА_1 вказує, що відносно нього протоколи за вказаними статтями 14 серпня 2016 року не складались, він не проходив огляд на стан спяніння та не відмовлявся від його проходження, вказуючи на те, що протоколи відносно нього підроблені працівником поліції.

Судом вжито заходів для допиту в ході судового розгляду свідків ОСОБА_2? ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Свідок ОСОБА_6, в судовому засіданні повідомив, що він разом з напарником близько 23-00 год. 14 серпня 2016 року здійснював патрулювання на території Миргородського району Полтавської області поблизу с. Великі Сорочинці. Водій автомобіля Mercedes Vito, ОСОБА_1, не виконав вимоги зупинки транспортного засобу, а продовжив рух автомобіля через луки поряд з селом Великs Сорочинці. На службовому автомобілі НОМЕР_2 продовжувалось до моменту зупинки автомобіля поряд з будинком, в якому проживає ОСОБА_1 та який розташований на околиці села. Вийшовши з автомобіля, ОСОБА_1 повідомив, що в нього відсутні документи на право керування автомобілем та на автомобіль. Так як поряд не було свідків, які б могли бути присутні при оформленні порушень ПДР. ОСОБА_1М було запропоновано проїхати до центру села, де розташоване місце проведення «Сорочинського ярмарку». Поряд із стоянкою для автомобілів було запрошено двох свідків, один з яких водій автомобіля, інший - охоронник стоянки для фіксації правопорушення, а саме відмову в проходженні огляду на стан спяніння.

Свідок, ОСОБА_2, допитаний дистанційно в режимі відеоконференції з Прилуцького міськрайонного суду Сумської області, пояснив, що 14 серпня 2016 року в с. Великі Сорочинці Миргородського району, його зупинили працівники ДПС та попросили підтвердити факт відмови водія ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного спяніння. Свідок стверджує, що правопорушник дійсно відмовився від проходження тесту на стан алкогольного спяніння, з невідомих на те причин. Окрім нього був присутній інший свідок, якого він не знає.

Свідок, ОСОБА_4, суду повідомив, що він 14 серпня 2016 року у якості пасажира їхав в автомобілі НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1. Перед поворотом до будинку ОСОБА_1 за 200 метрів вони побачили автомобіль поліції. ОСОБА_1 повернув на ґрунтову дорогу, яка вела до його будинку. Через 150 метрів позаду автомобіля загорілись проблискові маячки та сигнал зупинки. ОСОБА_1 зупинився вийшов та повідомив працівникам поліції про відсутність документів на автомобіль та посвідчення водія. В подальшому ОСОБА_1 протягом 30 хвилин був відсутній.

Проаналізувавши обставини справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, слід прийти до висновку про наявність вини в діях ОСОБА_1 в інкримінованих правопорушень з наступних підстав.

Винність ОСОБА_1 в скоєнні адміністративних правопорушень підтверджується даними, зазначеними в протоколах про адміністративні правопорушення, що є документами, котрі офіційно засвідчують факт вчинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 № 165078 від 14.08.2016 року та протоколом про адміністративне правопорушення серії АП2 №165079 від 14.08.2016 року, а також поясненнями свідків даними ними під складення проколу та підтверджені в ході судового розгляду. Незважаючи на те, що свідок ОСОБА_3 не був допитаний в судовому засіданні, про його присутність в ході складення протоколу та посвідчення факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан спяніння підтвердив свідок ОСОБА_2.

Факт переслідування водія ОСОБА_1 працівниками поліції після відмови виконати вимоги про зупинку транспортного засобу підтверджується відеозаписом, який наданий свідком ОСОБА_6

Суд критично оцінює свідчення ОСОБА_1 та вважає їх способом захисту від суворого покарання визначеного санкцією частини 2 статті 130 КУпАП. Його свідчення про те, що відносно нього не складались працівниками поліції протоколи про вчинення ним правопорушень передбаченими ч. 2 ст. 130 та ст. 122-2 КУпАП України, спростовані в ході судового розгляду, як такі, що не відповідають встановленим фактичним даним. А саме, судом підтверджено факт переслідування автомобіля, яким керував ОСОБА_1, працівниками поліції. Суду ОСОБА_1 повідомляв, що відносно нього складався лише протокол про керування транспортним засобом без відповідних документів на право керування (ст.126 КУпАП), що не передбачає необхідності залучення двох свідків. Однак судом встановлено, що працівники поліції залучали двох свідків для складення протоколу про вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 статті 130 КУпАП відносно ОСОБА_1, залучення яких регламентовано статтею 266 КУпАП, де визначено порядок проходження огляду водія на стан спяніння. ОСОБА_1 суду пояснював, що лише в протоколі про вчинення правопорушення передбаченого ст. 126 КУпАП написав власноручно згоден, що не відповідає його власноручному запису «Не зупинявся, згоден» в протоколі серії АП2 №165079 складеному по статті 1222 КУпАП.

Свідчення свідка ОСОБА_4 не спростовують наявності в діях ОСОБА_1 складів правопорушень передбачених ч. 2 ст. 130 КУпАП та ст. 122-2 КУпАП.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 130 КУпАП постановою Миргородського міськрайонного суду від 15 вересня 2015 року, його дії правильно кваліфіковані по ч. 2 статті 130 КУпАП в протоколі серії АП2 № 165078 від 14 серпня 2016 року, незважаючи на те, що «цифра 2» перед цифрами «130» дописана іншою ручкою.

Разом з тим, відповідно до ст.36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи обставини вчиненого, особу, що притягується до адміністративної відповідальності, відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції передбаченої ч.2 ст.130 КУпАП у виді накладення штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що на день винесення постанови становить 275 гривень 60 копійок.

Керуючись ст.ст. 36, 40-1,122-2, 130, 221, 268, КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В:

Об'єднати в одне провадження справу № 541/1955/16-п про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною 2 статті 130 КУпАП та справу №541/1956/16-п про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за статтею 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з присвоєнням номеру справи № 541/1956/16-п (провадження №3/541/597/2016).

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушеннь, передбачених ч.2 ст. 130, ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі 1 200 (однієї тисячі двохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 20 400 грн. (двадцять тисяч чотириста гривень) на користь держави, на р\р 31117149700001, код ЄДРПОУ 37959255, код виду платежу 21081300, МФО 831019, банк одержувача - ГУДКСУ України в Полтавській області, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 275 (двісті сімдесят пять) гривень 60 (шістдесят) копійок судового збору р/р 31210206700012, призначення платежу судовий збір; отримувач коштів: УДКСУ у Миргородському районі Полтавської області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37845125 банк отримувача: ГУДКСУ у Полтавській обл. код банку отримувача (МФО) 831019 код класифікації доходів бюджету 22030101 код ЄДРПОУ суду 26436309.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на оскарження.

Суддя Миргородського

міськрайонного суду ОСОБА_7