Рішення № 62142612, 18.10.2016, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/4019/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

іменем україни

18 жовтня 2016 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

при секретарі Кондра Ю.Ю.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача ОСОБА_4,

представника третьої особи ОСОБА_5,

представника третьої особи ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом ОСОБА_7 до Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Державного підприємства «СЕТАМ» Міністерства юстиції України про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», ОСОБА_8,

за позовом ОСОБА_9 до Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Державного підприємства «СЕТАМ» Міністерства юстиції України, ОСОБА_8 про визнання недійними електронних торгів, скасування акту про реалізацію предмета іпотеки, скасування свідоцтва та виключення запису, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_7 28 липня 2016 року звернулася в Київський районний суд м. Полтави з позовом до Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Державного підприємства «СЕТАМ» Міністерства юстиції України про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів, який уточнила в поданій до суду 01 серпня 2016 року заяві.

Посилалися на те, що ДП «СЕТАМ» як організатором, в період з 15 по 17 червня 2016 року проведено електронні торги з реалізації лоту 146847 нежитлового приміщення в м. Полтаві по вул. Жовтнева, 76. За результатами торгів переможцем визнано учасника № 5, а позивач була зареєстрована під реєстраційним № 7.

Зазначала, що як зареєстрований учасник торгів в продовжений період електронних торгів намагалася внести свою цінову пропозицію, але система не надала можливості це зробити, а електронні торги безпідставно завершені раніше передбаченого порядку. Дані обставини свідчать про істотне порушення процедури проведення торгів та позбавили можливості перемогти у торгах.

В уточненій позовній заяві просила суд визнати недійсними електронні торги, оформлені протоколом № 175973 проведення електронних торгів від 17 червня 2016 року з реалізації нежитлового приміщення по вул. Жовтнева, 76 у м. Полтаві по реєстраційному лоту № 146847, якими визнано переможцем торгів учасника № 5. Просила також визнати недійсним протокол № 175973 проведення електронних торгів, сформований в Системі електронних торгів 17 червня 2016 року о 22 год. 11 хв. 03 секунди, яким було визнано переможцем електронних торгів учасника № 5.

ОСОБА_9 08 вересня 2016 року звернулася в Київський районний суд м. Полтави з позовом до Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Державного підприємства «СЕТАМ» Міністерства юстиції України, ОСОБА_8, який уточнила в поданій до суду 26 вересня 2016 року заяві.

Посилалася на те, що є власником нежитлового приміщення по вул. Жовтнева, 76 в м. Полтаві, на яке звернуто стягнення за рішенням суду.

Вказувала, що їй стало відомо що ДП «СЕТАМ» реалізовано предмет іпотеки, який їй належав на праві власності, а переможцем торгів визнано ОСОБА_8 про факт проведення електронних торгів дізналася випадково.

Посилалася на те, що в матеріалах виконавчого провадження відсутнє підтвердження про направлення державним виконавцем повідомлення про оцінку арештованого майна, вона не була обізнана про проведення такої оцінки, була позбавлена можливості подати заяву про рецензування та оскаржити результат оцінки.

Також вказувала, що відповідач ДП «СЕТАМ» не повідомив їй про день, час і місце торгів, про початкову ціну реалізації предмета іпотеки, чим позбавив можливості скористатися правом припинення реалізації предмета іпотеки шляхом виконання основного зобовязання.

Вважає, що організатором торгів порушено вимоги ст. ст. 43, 49 Закону України «Про іпотеку», що є підставою для визнання їх результатів недійсними.

Також посилалася на те, що електронні торги безпідставно завершені раніше передбаченого порядку, тим самим відповідач ДП «СЕТАМ» не забезпечив реалізації предмета іпотеки за найвищою ціною, чим порушено її права як іпотекодержателя.

Вказувала, що за результатами проведених торгів переможцю було видано нотаріально посвідчену копію акту про реалізацію предмета іпотеки, 14 вересня 2016 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_10 видано ОСОБА_8 свідоцтво про право власності на спірне майно нежитлові приміщення по вул. Жовтнева, 76 в м. Полтаві та 20 вересня 2016 року в державному реєстрі речових прав власності на нерухоме майно зареєстровано право власності за ОСОБА_8 на обєкт нерухомого майна.

Просила суд визнати недійсними електронні торги з реалізації нежитлового приміщення по вул. Жовтнева, 76 в м. Полтаві, що оформлені протоколом електронних торгів № 175973 від 17 червня 2016 року, скасувати акт про реалізацію предмета іпотеки по зведеному виконавчому провадженню № 27354701, скасувати свідоцтво, видане 14 вересня 2016 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_10 Також просила суд виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно запис № 1031236453101, що внесений на підставі рішення приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_10 про державну реєстрацію прав та їх обтяження, індексний номер 31467248 від 20 вересня 2016 року.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 12 вересня 2016 року позовна заява ОСОБА_9 обєднана в одне провадження з цивільною справою за позовом ОСОБА_7

В судовому засіданні представники позивачів ОСОБА_7 та ОСОБА_9 повністю підтримали подані до суду позовні заяви, посилаючись на викладені в них обставини.

Представники відповідачів та третіх осіб в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечували.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та третіх осіб, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_9, будучи відповідно до договору купівлі-продажу від 07 березня 2008 року власником нежитлових приміщень в місті Полтаві по вул. Соборності (стара адреса Жовтнева), 76, згідно з іпотечним договором № 1601/0908/98-180-Z-1 від 22 вересня 2008 року, укладеним між нею та ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», на забезпечення виконання основного зобовязання за кредитним договором від 22 вересня 2008 року, що був укладений між зазначеним банком та ОСОБА_11, передала в іпотеку належне їй на праві власності майно: нежитлові приміщення в буд. А-5 в м. Полтава, вул. Жовтнева, 76.

Також встановлено, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 01 липня 2011 року, яке вступило в законну силу, стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 957581,56 доларів США солідарно з ОСОБА_11, ОСОБА_9 шляхом звернення стягнення на заставлене майно, а саме: нежитлові приміщення в буд. А-5 загальною площею 428,5 кв.м., що знаходяться в місті Полтаві по вулиці Жовтнева, 76 та належать ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу від 07 березня 2008 року.

Судове рішення добровільно виконано не було, виконавчі листи предявлені на примусове виконання, рішення виконувалося в порядку примусового виконання в межах зведеного виконавчого провадження № 27354701, яке перебувало в провадженні відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області.

Позивач ОСОБА_9, звертаючись до суду з позовними вимогами про визнання недійсними результатів проведених торгів, посилається, зокрема, на те, що не була обізнана про проведення оцінки майна, була позбавлена можливості подати заяву про рецензування та оскаржити результат оцінки.

Разом з тим, загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів (закріплених законом матеріально-правових заходів примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника) визначений у статті 16 ЦК України, згідно з пунктом 2 частини другої якої одним із таких способів є визнання правочину недійсним.

Ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних (електронних) торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою - третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).

Частиною третьою статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції на час спірних правовідносин, визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Частинами другою, третьою та четвертою статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право сторін виконавчого провадження оскаржити результати оцінки майна та порядок їх оскарження до передачі майна на реалізацію.

У разі коли сторона виконавчого провадження не реалізувала своє право оскарження звіту суб'єкта оціночної діяльності в передбачений законом строк, цей звіт про оцінку майна набуває чинності і є підставою для реалізації майна з прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною у звіті (частина п'ята статті 58, частина третя статті 62 Закону України «Про виконавче провадження», частина друга статті 43 Закону України «Про іпотеку).

Позивач ОСОБА_9, будучи боржником у виконавчому провадженні, не реалізувала своє право на оскарження звіту про оцінку майна, тому її незгода з таким звітом не може слугувати підставою для визнання результатів торгів недійсними.

Окрім того, щодо дій державного виконавця при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо визначення вартості чи оцінки майна, не стосуються правил проведення прилюдних торгів та є такими, що мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. При цьому позивач ОСОБА_9, будучи боржником у виконавчому провадженні, жодні дії державного виконавця не оскаржувала.

Також судом встановлено, що на офіційному Веб-сайті Організатора електронних торгів було розміщено інформаційне повідомлення про проведення електронних торгів з продажу предмета іпотеки - нежитлового приміщення загальною площею 435,5 кв.м. по вулиці Соборності (стара адреса Жовтнева), 76 в м. Полтава (лот № 146847), який було передано в реалізацію за заявкою Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Полтавській області.

Стартова ціна нежитлового приміщення (лоту № 146847) була визначена в 1950000,00 грн.

Реалізація вказаного майна відбувалась в рамках виконавчого провадження шляхом проведення електронних торгів відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про іпотеку» та Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, що затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.12.2015року № 2710/5 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2015 року за № 1620/28065 (далі - Порядок).

Хоча даний Порядок і втратив чинність згідно з наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року N 2831/5, але був чинний на час спірних правовідносин, тому застосовується судом при вирішенні справи.

Організатором проведення електронних торгів було Державне підприємство «Сетам», на яке відповідно до Порядку покладений обов'язок забезпечувати здійснення заходів із супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у ній, на організацію та проведення електронних торгів та на виконання інших функцій, передбачених Порядком реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженим цим наказом.

Також встановлено, що позивач ОСОБА_7 подала заявку на участь в електронних торгах з реалізації вказаного предмета іпотеки та була зареєстрована 16 червня 2016 року, сплатила платіж за участь у торгах, була допущена до участі в торгах як учасник під номером 7.

Згідно протоколу № 175973 проведення електронних торгів по лоту № 146847торги з продажу вказаного нежитлового приміщення відбулися з 09 год. 00 хв. 15 червня 2016 року по 22 год. 10 хв. 17 червня 2016 року. Переможцем торгів визнано учасника 5, який запропонував найвищу ціну - 2 223 000 грн.

Позивач ОСОБА_7 приймала участь в торгах під номером 7, а відповідно до даних протоколу №175973 проведення електронних торгів, позивач, як учасник під номером 7 брала активну участь у торгах.

Відповідно до п. 3 розділу V Порядку усі учасники, що були зареєстровані Організатором, мають он-лайн доступ до перебігу електронних торгів. Учасники висувають свої цінові пропозиції щодо лота. Цінова пропозиція подається через Веб-сайт електронних торгів з кроком підвищення ставки, зазначеним у повідомленні про електронні торги. Перша цінова пропозиція може бути рівною стартовій ціні лота. Кожна наступна цінова пропозиція повинна містити ціну, що на встановлений Організатором крок вища за попередню. Моментом подання цінової пропозиції вважається зафіксований Системою момент відправки учасником цінової пропозиції засобами Системи. Зареєстрований учасник може у будь-який момент електронних торгів зробити відповідну цінову пропозицію.

Кожен з учасників електронних торгів у формі аукціону має можливість під час їх проведення на будь-якому етапі вказати через Веб-сайт електронних торгів особливу ставку купівлі лота.

Особлива ставка може бути подана учасником на будь-якому етапі торгів незалежно від їх перебігу та кроку торгів на будь-яку суму, але не нижчу від стартової та не кратну кроку електронних торгів. Факт подання особливої ставки будь-яким з учасників відображається в інформації про перебіг торгів, що доступна усім зареєстрованим учасникам.

Як вбачається з матеріалів справи, впродовж проведення електронних торгів за лотом № 146847 зареєстровані учасники приймали участь у торгах та відповідно їх цінові пропозиції були відображені за весь період проведення торгів, а самі електронні торги з підстав, визначених у п. 2 розділу ХІ Порядку, не зупинялись.

Доказів щодо наявності технічних підстав для зупинення електронних торгів по вказаному лоту, що унеможливлювали роботу Системи, позивачами по справі не надано і таких обставин суду не доведено.

Натомість, дослідженими матеріалами встановлено, що система працювала у штатному режимі, жодних помилок доступу не виявлено, всі запити до сервера було оброблено та надано відповідь.

Відповідно до ст.ст. 10, 11, 60, 179 ЦПК України обов'язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна надати суду докази, що стосуються предмета доказування та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач ОСОБА_7, хоча і набула статусу учасника торгів по лоту № 146847, проте нею не було зроблено цінової пропозиції, яка б була найвищою, тому будь-які підстави вважати, що за результатами таких торгів були порушені її права чи охоронювані законом інтереси, відсутні.

Посилання позивача ОСОБА_7 на завершення торгів раніше встановленого часу не відповідають фактичним обставинам справи та нормам закону і до уваги не беруться.

Відповідно до п. 2 розділу V Порядку електронні торги у формі аукціону розпочинаються о 09.00 годині дня, визначеного в інформаційному повідомленні, та закінчуються на третій календарний день о 22.00 годині.

Якщо остання цінова пропозиція надійшла за 5 хвилин до завершення строку, визначеного в абзаці першому цього пункту, електронні торги автоматично продовжуються на 10 хвилин від часу подання останньої цінової пропозиції, але не пізніше 24.00 години.

Встановлено, що остання цінова пропозиція надійшла від учасника під номером 3 о 21 год. 59 хв. 25 сек., торги автоматично продовжилися на 10 хвилин та завершилися о 22 год. 10 хв. з ціновою пропозицією учасника за номером 5 в розмірі 2223 000,00 грн. о 22 год. 02 хв. 20 сек., яка надійшла в межах продовженого строку, за 7 хв. 40 сек. до завершення строку аукціону, що не тягло автоматичного продовження торгів.

Окрім того, відповідно до пункту 3 розділу VII Порядку реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом та Законом України "Про іпотеку".

Електронні торги з реалізації предмета іпотеки проводяться в двомісячний строк з дня одержання Організатором заявки державного виконавця на реалізацію арештованого майна.

Організатор зобов'язаний не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до початку проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки опублікувати принаймні у двох місцевих (за місцем розташування предмета іпотеки) друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення електронних торгів.

Вказана норма фактично дублює вимоги ст.43 Закону України «Про іпотеку».

Як встановлено судом, відповідачем ДП «СЕТАМ» дотримано вимоги законодавства та опубліковано у двох місцевих за місцем розташування предмета іпотеки друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення електронних торгів не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до початку проведення електронних торгів з реалізації предмета іпотеки.

Твердження про те, що оголошення не відповідають вимогам не заслуговує на увагу.

Так, зокрема, згідно зі ст. 43 Закону України «Про іпотеку» у повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію.

Норми закону не передбачають жодних вимог до опису предмета іпотеки.

Тому посилання представника позивача в судовому засіданні про те, що опубліковані повідомлення не містять опису предмета іпотеки не заслуговують на увагу, а його твердження про те, що опис предмета іпотеки мав би містити додаткові характеристики, в тому числі розмір площі, план приміщень, склад, наявність дефектів та інше, не ґрунтуються на нормах закону.

Враховуючи досліджені докази, суд приходить до висновку, що підготовка торгів відбувалася в тому числі з врахуванням вимог ст.43 Закону України «Про іпотеку».

Посилання позивача ОСОБА_9 на ту обставину, що ДП «СЕТАМ» не повідомило її про дату та місце проведення торгів також не можуть бути прийняті до уваги.

Так, зокрема, згідно зі ст. 43 Закону України «Про іпотеку», розділу 7 Порядку не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, приватного виконавця,іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну продажу майна.

Відповідачем ДП «СЕТАМ» надано до суду відповідні письмові оповіщення, в тому числі і позивача ОСОБА_9 про день, час і місце проведення прилюдних торгів.

Нормами ст. 42 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що боржник вправі до дня продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах виконати вимогу за основним зобов'язанням чи ту її частину, виконання якої прострочено, разом з відшкодуванням будь-яких витрат та збитків, завданих іпотекодержателю, включаючи судові витрати, витрати на оплату винагороди залученим експертам (оцінювачам, юристам), витрати на підготовку до проведення прилюдних торгів тощо. Таке виконання є підставою для припинення реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах. Умови договорів, що обмежують це право боржника, є недійсними.

Позивач ОСОБА_9, достовірно знаючи про наявність судового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, будучи обізнаною про наявність виконавчого провадження, жодних дій, направлених на виконання простроченого зобовязання не вчинила, тому її посилання на те, що була позбавлена права, передбаченого ст. 42 Закону України «Про іпотеку», на припинення реалізації предмета іпотеки, не заслуговують на увагу.

Посилання позивача ОСОБА_9 на те, що предмет іпотеки мав би бути реалізований за ціною у розмірі 7766400 грн., яка була погоджена між сторонами іпотечного договору є безпідставним, оскільки реалізація вказаного майна відбувалась саме в рамках виконавчого провадження шляхом проведення електронних торгів відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про іпотеку» та Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, а не за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем.

При вирішенні справи суд виходить з того, що хоча позивач ОСОБА_9 і була власником спірного нежитлового приміщення на час його реалізації, але відчуження майна відбувалося не за її волевиявленням, а в порядку примусової реалізації, за наявності певних заборон на відчуження майна (перебування в іпотеці та наявності арешту державних виконавців), тому її право як власника на відчуження майна не було порушено.

Відповідно до розділу 10 Порядку після повного розрахунку переможця за придбане майно на підставі протоколу про проведення електронних торгів державний виконавець складає акт про проведені електронні торги і затверджує його у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством. У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги.

Як встановлено судом, на підставі протоколу про № 175973 про проведення електронних торгів по лоту № 146847 складено акт про реалізацію предмета іпотеки нежитлового приміщення по вул. Жовтневій, 76 в м. Полтаві.

Приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу ОСОБА_10 14 вересня 2016 року переможцю торгів ОСОБА_8 видано свідоцтво, здійснено держану реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно.

Оскільки судом не встановлено правових підстав для визнання недійсними електронних торгів з реалізації нерухомого майна нежитлових приміщень по вул. Соборності (Жовтнева), 76 в м. Полтаві, вимоги про скасування акту, свідоцтва про право власності та виключення з Державного реєстру відповідних записів, які є похідними від вимог про визнання недійсними електронних торгів, є безпідставними та не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, так як будь-яких доказів того, що відповідачами при проведенні електронних торгів з реалізації предмета іпотеки - нежитлового приміщення, загальною площею 435,5 кв.м., по вул. Жовтневій, 76 у місті Полтава (лот №146847) було порушено право як позивача ОСОБА_7, так і позивача ОСОБА_9, суду не надано, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 та ОСОБА_9 в повному обсязі.

У звязку з відмовою в задоволенні позовних вимог понесені позивачами ОСОБА_7 та ОСОБА_9 судові витрати не підлягають їм відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 до Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Державного підприємства «СЕТАМ» Міністерства юстиції України про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів відмовити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_9 до Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, Державного підприємства «СЕТАМ» Міністерства юстиції України, ОСОБА_8 про визнання недійними електронних торгів, скасування акту про реалізацію предмета іпотеки, скасування свідоцтва та виключення запису, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя /підпис/ ОСОБА_12

Суддя Н.Л.Яковенко

18.10.2016