Ухвала суду № 62141874, 20.10.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

20 жовтня 2016 р.№ 814/1225/16

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

позовомОСОБА_1, доГоловного управління Національної поліції в Миколаївській області, провизнання протиправним та скасування наказу від 06.11.2015 р. № 321 о/с в частині звільнення позивача, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати наказ №321 о/с від 06.11.2015 р. щодо його звільнення; 2) зобов'язати поновити його на посаді старшого оперуповноваженого Южноукраїнського відділення поліції Первомайського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області; 3) зобов'язати відповідача виплатити грошову компенсацію за час вимушеного прогулу; 4) зобов'язати відповідача відшкодувати моральну шкоду в сумі 15000 гривень.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду, зважаючи на таке.

Частиною 3 ст. 99 КАС України встановлено місячний строк для звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до ч.2 ст.99 КАС України строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися з заявою до суду у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивача було звільнено зі служби в поліції в 06 листопада 2015 року на підставі наказу УМВС України в Миколаївській області,а з адміністративний позов було подано 13.06.2016, тобто зі спливом більш ніж шість місяців після звільнення, що в шість разів перевищує встановлений законом строк.

В судовому засіданні позивач визнав, що з наказом про звільнення його було ознайомлено вчасно у листопаді 2015, трудову книжку було ним отримано разом зі звільненням.

З січня 2016 р. позивач перебуває на обліку в Южноукраїнському міськрайонному центрі зайнятості та отримує допомогу по безробіттю, тобто про момент порушення своїх прав йому було відомо ще 07.11.2015 року.

В якості обставин поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем наводиться необхідність догляду за двома малолітніми дітьми та бабусею похилого віку.

На думку суду, догляд за власними дітьми та родичами похилого віку є загальним обов'язком кожного громадянина, не є чимось надзвичайним та не може бути поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

З урахуванням викладеного, суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду поважними.

На підставі викладеного, керуючись ст. 99, 100, 155 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без розгляду.

2. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом пяти днів з дня її отримання.

Суддя В. В. Біоносенко