Постанова № 62141811, 12.10.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 жовтня 2016 р. Справа № 814/1318/16

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Хай, до за участю: представника позивача: ОСОБА_2 представника відповідача: ОСОБА_3Головного управління ДФС у Миколаївській області, проскасування податкового повідомлення - рішення від 13.06.16 р. № 000051/16-40, В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 Хай звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС України у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій №000051/16-40 від 13.06.16, яким до нього застосовані санкції у вигляді штрафу в сумі 10000 гривень за роздрібну торгівлю за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціна на такі напої, та 17000 гривень за зберігання алкогольного напою без марки акцизного збору.

Свої позовні вимоги відповідач обґрунтував тим, що, по-перше, відповідачем не дотримано вимоги щодо форми рішення, яким застосовані фінансові санкції. Так, відповідно до ст.58 Податкового кодексу України таке рішення повинно прийматися у формі податкового повідомлення-рішення. По-друге, відповідачем не дотримано вимогу ПК України щодо визначення штрафних санкцій за кожне окреме правопорушення окремим рішеннями. По-трете, акт складено з порушеннями щодо порядку його оформлення, встановленого ПК України, оскільки не містить підписів фізичної особи-підприємця або його представника. Факт відмови від підпису не зафіксовано актом. По-четверте, відповідачем не доведено факт продажу алкогольного напою за ціною, нижчою ніж встановлено законодавством, оскільки відсутній розрахунковий документ, який міг би це підтвердити. По-пяте, відсутні докази відсутності акцизної марки на пляшці вина «Золота Амфора».

Відповідач позов не визнав, свої заперечення обґрунтував тим, що факт продажу коньяку за ціною, нижчою ніж визначено законодавством підтверджується фіскальним чеком №79279 від 27.05.16, а факт відсутності акцизної марки на пляшці вина «Золота Амфора» поясненням особи, яка здійснює розрахункові операції ОСОБА_4 Представник позивача пояснила, що акт відмови від підпису не складався, оскільки ОСОБА_4 підписала примірник акту. Підпис відсутній лише на другому примірнику Акту, який був залишений представнику платника податків. Щодо форми прийнятого рішення, то відповідач зазначив, що саме така форма рішення передбачена ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.03 №790. До того ж, відповідач послався на лист ВАСУ від 28.03.14 №375/11/14-14, де зазначено, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення та, як наслідок його скасування.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 Хай зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця 23.05.11. Основним видом діяльності позивача є діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

Підприємець ОСОБА_1 Хай отримав ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями АЕ №142326 від 24.06.15 та на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами АЕ №142327 від 24.06.15.

Позивач здійснює свою діяльність у тому числі у магазині «Надія» за адресою: Миколаївська область, Вознесенський район, с. Дорошівка, вул. Леніна, 129.

27.05.16 працівниками ДФС у Миколаївській області проведено фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Хай.

Під час проведення фактичної перевірки ревізорами встановлено два порушення: 1) факт реалізації коньяку пляшки коньяку «Коблево» за ціною 81 гривень, що є нижчою за визначеною законодавством мінімальною ціною; 2) в реалізації знаходиться пляшка вина «Золота Амфора» без марки акцизного збору.

За результатами перевірки складено Акт №82/14-29-40-12/НОМЕР_1.

13.06.2016 уповноваженою особою Головного управління ДФС у Миколаївській області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №000051/16-40, яким відповідно до вимог абз.13, 15 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовані до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Хай фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі: 1) роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої 10000 гривень; 2) зберігання алкогольного напою без марки акцизного податку 17000 гривень.

Відповідно до абз.13 ч.2 ст.17 Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: роздрібної торгівлі коньяком, за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень, а відповідно до абз.15 за зберігання, реалізації алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №957 від 30.10.08 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» мінімальна вартість пляшки коньяку 0,5 міцністю 40% не повинна бути менша 84 гривень.

Факт реалізації позивачем пляшки коньяку 0,5 міцністю 40% за ціною 81 гривня, що менше на 3 гривні за мінімальну ціну підтверджується Актом перевірки, копією розрахункового чеку №79279 та власноручними поясненнями продавця ОСОБА_4

Факт зберігання пляшки вина «Золота Амфора» також підтверджений Актом та поясненням продавця ОСОБА_4, яка визнала, що на пляшці була відсутня марка акцизного податку.

Таким чином, суд погоджується з поясненням відповідача, що факти вчинення правопорушень фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 Хай є доведеними.

Також, в судовому засіданні відповідачем спростовано аргумент позивача про відсутність підпису на Акті перевірки. Відповідно до наданого до суду примірнику відповідача, на ньому міститься підпис та прізвища ОСОБА_4, яка фактично проводила розрахункові операції на час проведення перевірки.

Щодо форми прийнятого рішення, то суд вимушений погодитись з позивачем, що воно не відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до п.54.3. ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до ст.116.1 ПК України у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення-рішення.

Натомість, ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» не встановлено форми та вимоги до рішень про застосування санкцій за порушення законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Таким чином, з 01.01.11 з моменту набрання чинності Податковим кодексом України форма рішення контролюючого органу про застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону, повинна відповідати вимогам ст.ст.54, 58, 116 ПК України.

В цьому ж випадку, відповідачем рішення про застосування фінансових санкцій у формі податкового повідомлення-рішення не прийнято, а застосовано форму рішення, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 «Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Разом із тим, відповідно до пункту 10 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (Перехідні положення) нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, Державної податкової адміністрації України та інших центральних органів виконавчої влади, прийняті до набрання чинності цим Кодексом на виконання законів з питань оподаткування, та нормативно-правові акти, які використовуються при застосуванні норм законів про оподаткування (в тому числі акти законодавства СРСР), застосовуються в частині, що не суперечить цьому Кодексу, до прийняття відповідних актів згідно з вимогами цього Кодексу.

Ухвалення Головним управлінням ДФС у Миколаївській області рішення про застосування фінансових санкцій не у формі податкового повідомлення-рішення є протиправним та є безумовною підставою для його скасування.

Щодо посилання відповідача на лист ВАСУ від 28.03.14 №375/11/14-14, то необхідно згадати, що у цьому листі також вказується на неможливість застосування форми рішення, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790, та необхідністю надсилання у таких випадках податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України до обовязку суду входить перевіряти чи прийнято рішення, що оскаржується на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Враховуючи, що з моменту набрання чинності Податковим кодексом України пройшло більше пяти років, про існування цієї проблеми відповідачу відомо, у тому числі і з листа ВАСУ від 28.03.14 №375/11/14-14, але він досі не привів свою діяльність у відповідність до вимог ст.ст.54, 58, 116 ПК України, зазначене неможливо кваліфікувати лише як дефект форми.

Дефект форми - це помилки, описки, технічні недоліки рішення. У цьому ж випадку, відповідач не помиляється щодо форми рішення про застосування фінансових санкцій, а свідомо дії не у спосіб передбачений законом.

Також, суд враховує, що до 2003 року з цього приводу в Україні існувала дзеркальна ситуація. Податковими органами за правопорушенням, передбаченими ст.17 Закону, приймались податкові повідомлення відповідно до ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Закон №2181). Але, відповідно до правових висновків Вищого господарського суду України, який на той час розглядав зазначену категорію справ, ця форма рішення не відповідала вимогам законодавства, і було підставою для скасування податкових повідомлень, оскільки Закон №2181 розповсюджувався лише на порушення правил оподаткування, і його правила не могли бути застосовані до порушень іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи. Саме під впливом відповідної судової практики було видано постанову Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 «Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

В теперішній час, оскільки Податковим кодексом України чітко визначена форма рішення про застосування фінансових санкцій у формі податкового повідомлення-рішення, суд не може залишити цю обставину поза увагою та визнати рішення, викладене у інший спосіб, правомірним.

Рішенням про застосування рішення про застосування фінансових санкцій №000051/16-40 від 13.06.16 визнати протиправним та скасувати.

Позов задовольнити.

Судові витрати покласти на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області від 13.06.2016 року № 000051/16-40.

3. Присудити на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Хай (РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних Головного управління ДФС у Миколаївській області судовий збір в сумі 551,20 гривень (п'ятсот п'ятдесят одна грн. двадцять коп.).

4. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 18.10.16

Суддя В.В. Біоносенко