Постанова № 62140858, 21.10.2016, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 823/615/16

2-а/703/128/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2016 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого-судді Васильківської Т.В.

секретар судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у письмовому провадженні в залі суду м. Сміла справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 31 травня 2016 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність щодо не виплати вихідної допомоги при звільненні та стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області одноразову (вихідну) грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожні повні девятнадцять календарних років служби. Та збільшивши 31 серпня 2016 року позовні вимоги просив стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області середній заробіток за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги з 29 січня 2016 року по день фактичного розрахунку

Позов мотивовано тим, що позивачу всупереч вимогам чинного законодавства не виплачено вихідну допомогу при звільненні через хворобу з територіального органу Національної поліції у розмірі 50% посадового окладу за кожний повний рік служби. Тому, просив задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, надіслав письмові заперечення, в яких проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що право на вищевказану допомогу мають виключно особи, які мають право на пенсію. Оскільки на час звільнення з територіального органу Національної поліції позивач, такого права не мав, відсутні підстави для виплати йому зазначеної допомоги.

Крім того, вважають, що даний спір виник у сфері публічно-правових відносин з приводу прийняття позивача на публічну службу, її проходження, звільнення, тому просили врахувати обмежений строк звернення із позовом визначений ч.3 ст. 99 КАС України, та залишити позов без розгляду.

Враховуючи неявку представника відповідача, а також відсутність потреби заслуховувати свідків чи експертів, суд, відповідно до вимог ч.6 ст. 128 КАС України, ухвалив розглядати справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в адміністративному позові та в запереченні проти цього позову обставини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити з наступних підстав.

Суд встановив, що позивач на підставі наказу від 07 листопада 2015 №1о/с призначений на службу до територіального органу Національної поліції на посаду начальника сектору Шполянського відділення Смілянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області у спеціальному званні «капітан поліції».

Наказом відповідача від 29 січня 2016 №13о/с позивача звільнено із займаної посади Національної поліції зі зняттям з військового обліку через хворобу за п.2 ст. 77 Закону України від 2 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію». Під час звільнення позивачу виплачене грошове забезпечення, до якого не ввійшла одноразова (вихідна) грошова допомога за кожен повний рік служби, з огляду на що виник спір.

Надаючи оцінку доводам сторін суд врахував таке.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2265-ХІІ зі змінами - Особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоровя, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше пяти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Вказане положення дублюється і в п. 10 постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» № 393 від 17 липня 1992 року, де зазначається, що поліцейським, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідач у своїх запереченнях стверджує, що обов'язковою умовою для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні позивача за хворобою, є набуття ним права на пенсію як поліцейського, якого він не мав, оскільки був звільнений у січні 2016 року тобто до внесення відповідних змін у законодавство, що відбулися 12 березня 2016 року.

Разом з тим, відповідно до пункту «б» ст. 1 з позначкою 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ", зазначено, що до осіб, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські.

Крім того, відповідно до п. 3 Закону України «Про внесення змін до деяких законів щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їхніх сімей» №900 від 23.12.2015 - пункт 15 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" доповнено абзацами такого змісту: «Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Також, слід зазначити, що стягнення з відповідача одноразової допомоги у разі звільнення, за змістом статті 2 Закону України «Про оплату праці» є компенсаційними витратами, та охоплюються поняттям «заробітна плата».

Статтею 116 Кодексу Законів про Працю України встановлено беззастережний обов'язок відповідача провести виплату всіх належних до сплати сум.

Частиною 1 статті 117 КЗпП України зазначається, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не виплати вихідної допомоги при звільненні та стягнення з Головного управління Національної поліції в Черкаській області одноразової (вихідної) грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожні повні девятнадцять календарних років служби та стягнення з Головного управління Національної поліції в Черкаській області середнього заробітку за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги з 29 січня 2016 року по день фактичного розрахунку.

Що стосується твердження відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності, із посиланням на те, що даний спір виник у сфері публічно-правових відносин з приводу прийняття позивача на публічну службу, її проходження, звільнення, суд не погоджується із таким твердженням.

Так зі змісту позовних вимог вбачається, що предметом даної справи є нарахування, обчислення розміру та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, а не сама процедура звільнення. Дана обставина встановлена також і ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду, постановленою у даній справі, у звязку з незгодою відповідача щодо визначення підсудності. За таких обставин на відповідні правовідносини розповсюджується загальний строк позовної давності, який відповідно до вимог ч.2 ст. 99 КАС України становить шість місяців, і позивачем при зверненні із адміністративним позовом до суду пропущений не був.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задовольняється, а позивач при подачі позову, як інвалід другої групи, був звільнений від сплати судового збору, а також позивач не надав суду доказів про понесення ним інших судових витрат, тому, судові витрати по справі, покладаються на рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст. 94, 99, 160163, 254-256 КАС України , суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_2 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність щодо не виплати вихідної допомоги при звільненні та стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_2 одноразову (вихідну) грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожні повні девятнадцять календарних років служби.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області на користь ОСОБА_2 середній заробіток за весь час затримки виплати одноразової грошової допомоги з 29 січня 2016 року по день фактичного розрахунку.

Судові витрати по справі, покласти на рахунок Державного бюджету України

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10 денний строк з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі оскарження, після розгляду справи апеляційним судом , якщо вона не буде скасована.

Головуючий: Т.В.Васильківська