Ухвала суду № 62140523, 12.10.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22ц/790/5602/16 Головуючий 1 інст. Журавель В.А.

Справа № 646/2100/16-ц Доповідач - Кісь П.В.

Категорія: про відшкодування шкоди

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2016 року Апеляційний суд Харківської області у складі:

головуючого - Кіся П.В.,

суддів: - ОСОБА_1,

- ОСОБА_2,

за участю секретаря - Сементовської О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «МІКАНТ» на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11 липня 2016 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МІКАНТ» до ОСОБА_3 Харджіндера, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Житлові мережі» про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок залиття нежилого приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МІКАНТ» (далі за текстом ТОВ «МІКАНТ», позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_3 Харджіндера на його користь на відшкодування завданої матеріальної шкоди 40498 грн.

В обґрунтування позовних вимогТОВ «МІКАНТ» посилалось на те, що воно є власником нежитлових приміщень 1-го та 2-го поверхів, які знаходяться в м. Харкові по пров. Банному № 1 загальною площею 661,4 кв. м. Вказані приміщення розташовані у багатоповерховому будинку та використовується позивачем для здійснення підприємницької діяльності, в цьому приміщенні за рахунок коштів позивача проводився ремонт та внутрішні облаштування. 14 грудня 2015 року нежитлові приміщення, які належать позивачу, було затоплено з вини власника квартири № 29, яка розташована на 8-му поверсі цього ж будинку - відповідача по справі, який добровільно відшкодувати шкоду не бажає, не дивлячись на неодноразові звернення позивача. Уповноваженими особами ТОВ "Житлові Мережі" було складено акт, відповідно до якого затоплення приміщення позивача сталося в результаті прориву сушки для рушників в квартирі АДРЕСА_1. Згідно висновку спеціаліста № 02/02 від 01.02.2016 року вартість проведення ремонту належного позивачу приміщення складає 40 498 грн. Оскільки відповідач не виконав обов'язки по утриманню належної йому на праві власності квартири, що призвело до пошкодження майна позивача, він просив стягнути з відповідача на відшкодування відповідної матеріальної шкоди зазначену суму - 40 498 грн. та судові витрати.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11 липня 2016 року у задоволенні зазначеного позову ТОВ «МІКАНТ» відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати вказане рішення, як незаконне та необґрунтоване, і ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги представник позивача вказував, що судом першої інстанції було неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно та неповно досліджено докази, що призвело до невідповідності вин соків суду фактичним обставинам справи. При цьому, згідно тверджень апелянта, судом також було порушено норми процесуального права в частині розподілу обовязку сторін щодо доказування обставин справи.

Відповідач подав до суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість та безпідставність вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, які зявились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Розглядаючи дану справу, суд першої інстанції забезпечив сторонам та їх представникам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Судом встановлено та підтверджується належними доказами, що ТОВ «МІКАНТ» на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 18 квітня 2001 року між ТОВ "Батріс" та ТОВ "Мікант", посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за р. № 242, на праві власності належать нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-5, 1-6, 1/2 частина № 1-42а, 1/2 частина № 1-43, 2-го поверху № 2-2-:-2-15, 2-17-:-2-25 загальною площею 661,4 кв. м. в будинку літ. "А-10-18", який знаходиться в м. Харкові по пров. Банному № 1 ( а. с. 16-18).

Вказані приміщення розташовані на 1-му та 2-му поверхах у багатоповерховому будинку та використовуються позивачем для здійснення підприємницької діяльності.

Квартира № 29 розташована на 8 поверсі будинку № 1 по пров. Банному в м. Харкові, належить відповідачу ОСОБА_3 Харджінджеру на підставі договору купівлі-продажу від 14 лютого 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за р.№ 215 (а. с. 38-39, 66-67).

На підтвердження позовних вимог представник ТОВ «МІКАНТ» надав копію акту, складеного 14 грудня 2015 року, в якому вказано, що комісія у складі майстра ОСОБА_5, слюсаря-сантехніка ОСОБА_6 та оператора котельної ОСОБА_7 провела роботу з виходом на місце за адресою пров. Банний №1, 1-й підїзд, квартири : №3а, 4, 5, 8а, 9, 10, 13а, 14, 15, 18а, 20, 23а, 24, 25 та офісного приміщення Михайлюк. Комісією встановлено, що в 4 год. 30 хв. 14.12.2015 року внаслідок прориву сушки для рушників в квартирі 29 затоплені квартири № 3а, 4, 5, 8а, 9, 10, 13а, 14, 15, 18а, 20, 23а, 24, 25, а також офісне приміщення Михайлюк. У цих квартирах стояла вода, намокли шпалери, двері, паркет, розривалися плафони. У офісі впали навесні стелі, мокрі стіни, двері. Шкода, спричинена затопленням, буде нарахована після повного висихання. До акту будуть додані заяви власників усіх постраждалих квартир.(а.с.22).

У якості доказу розміру заподіяної шкоди позивач надав суду «Розрахунок проведення ремонтно-відновлювальних робіт №02/02 від 01.02.2016 року», виготовлений громадянкою ОСОБА_8, надавши на підтвердження фаховості цієї особи копію диплома УВ №938646, в якому зазначено, що ОСОБА_8 навчалася в Харківському інституті інженерів міського господарства по спеціальності технічна експлуатація будівель, устаткування і автоматичних систем, рішенням державної екзаменаційної комісії від 15.06.1993 року їй присвоєно кваліфікацію інженера-будівельника.(а.с.19-20,21).

Представник відповідача заперечував проти позову як щодо фактичних обставин, так і щодо визначення розміру збитків.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено розміру завданої йому шкоди, а також, що саме відповідач винен у спричинені відповідної шкоди.

Колегія суддів погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Сулу України № 6 від 27.03.1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" визначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяла особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню у повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний звязок та є вина зазначеної особи.

Як вбачається з вищенаведеного акту від 14.12.2015 року, його складено без участі відповідача ОСОБА_3 Харджіндера, а також в акті відсутні відомості, що комісія відвідала безпосередньо квартиру № 29 та встановила причину залиття саме після обстеження сантехнічного обладнання вказаної квартири.

Тобто сам акт не містить фактичних даних, на підставі яких відповідна комісія зробила висновок про те, що залиття відбулося внаслідок прориву сушки для рушників в квартирі АДРЕСА_2.

Крім того, на підтвердження розміру завданої шкоди ТОВ «МІКАНТ» було надано розрахунок проведення ремонтно-відновлювальних робіт № 02/02 від 01.02.2016 року, складений ОСОБА_8 Вказаним розрахунком визначено, що вартість робіт з ремонту стін, стелі, придбання необхідних будівельних матеріалів, а також заміни дверей складає 40 498 грн. / а. с. 19-20/.

При цьому вказаною особою зазначено, що стіни було пошкоджено на площі 45,76 кв. м., стелі - 14, 8 м. та 14,8 м., та необхідно встановити 3 нових двері.

Однак доказів того, що внаслідок залиття було пошкоджено майно позивача саме на такій площі, а також відомостей, які саме приміщення було пошкоджено, позивачем судові не надано.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив, що, крім акту від 14.12.2015 року, в тому числі акту огляду належного позивачу приміщення із зазначенням кількості та якості пошкодженого майна, не складалося.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» від 12.07.2001 року №2658-III (жаді за текстом Закон №2658-III) проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом. При цьому проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування.

Практична діяльність з оцінки майна може здійснюватися виключно суб'єктами оціночної діяльності, визнаними такими відповідно до статті 5 цього Закону. (ч. 3 ст. 4 Закону №2658-III)

Розмір відповідної шкоди, як і причини залиття, також може бути визначено шляхом проведення будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи (п. 5 Розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5).

Позивачем відповідних клопотань не заявлялось, хоча судом розяснювались права та обовязки учасників справи.

Згідно зі ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, наданий позивачем розрахунок як доказ не відповідає вимогам допустимості та достовірності щодо доказування розміру збитків та розміру відшкодування.

При цьому компетентність та досвід особи, яка склала відповідний розрахунок ОСОБА_8 - належним чином не підтверджені. Наявність одного лише диплому про закінчення у 1993 році Харківського інституту інженерів комунального господарства не підтверджує відповідної компетентності.

До того ж в самому розрахунку не зазначено методики його здійснення та нормативно-правових документів, якими керувалась особа, що його проводила здійснювала.

Частиною 4 статті 60 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність належними та допустимими доказами наявності протиправного діяння ОСОБА_3 Харджіндера, внаслідок якого було спричинено шкоду позивачу, причинного звязку та розміру заподіяної ТОВ «МІКАНТ» шкоди.

При цьому, обовязок щодо доказування факту заподіяння шкоди відповідачем та її розмір покладається саме на позивача, про що зазначив Верховний Суду України в своїй постанові від 03.12.2014 року по справі №6-183цс14.

Враховуючи викладене, підстави задоволення апеляційної скарги та позову ТОВ «МІКАНТ» відсутні, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «МІКАНТ» відхилити.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 11 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, в касаційному порядку може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий П.В. Кісь

Судді: О.А ОСОБА_1

ОСОБА_2