Ухвала суду № 62138548, 19.10.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

760/13374 /16-К

1-кс/760/13238/16

солом`янський районний суд міста києва

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2016 року м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва Кицюк В.С., за участю секретаря Піддубняк І.О., представника власника майна ОСОБА_2, детектива Маркевича С.В., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Судововишнянський цегельний завод» про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Судововишнянський цегельний завод» (далі - ТОВ «СЦЗ») звернулося до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04.04.2016, на грошові кошти, що перебувають на рахунку №26009011423704, який відкритий в ПАТ «Укрсоцбанк», мотивуючи свої вимоги з урахуванням пояснень представника в судовому засіданні наступним.

Так, представник зазначає, що головною метою заходу забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна, є досягнення його (провадження) дієвості. Проте, перебування майна підприємства за існуючих обставин, під арештом цьому не відповідає. Акцентує увагу слідчого судді на тому, що відомості по кримінальному провадженню, в межах якого накладався арешт, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) ще рік тому. З тих пір повідомлення про підозру не вручено жодній особі, яка працювала чи працює на даному підприємстві. Будь-яких переконливих доказів причетності підприємства до злочинної діяльності немає. Спочатку провадженням «займалася» Генеральна прокуратура України, а потім, на думку представника, зрозумівши «безперспективність» відомство передало справу до Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ). За цей час арешт на майно підприємства (грошові кошти на рахунках) накладався двічі, останній раз скасовувався в лютому 2016 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва. Такі дії органу досудового розслідування по знову ініціюванню в квітні 2016 року питання про арешт грошових коштів господарюючого суб`єкта вважає нічим іншим як намаганням вплинути на підприємство та «вибити» конкурента для інших товариств «за замовленням» з економічного простору України. Підкреслив, що діяльність ТОВ «СЦЗ» паралізована, підприємство фактично позбавлено своєї власності без належних підстав, що є грубим порушенням не тільки норм діючого законодавства, але й положень міжнародного права, зокрема, практики Європейського суду з прав людини, порушення Протоколу 1 до Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод.

Детектив навпаки вважав клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки ті ризики, які були враховані слідчим суддею під час вирішення його клопотання про накладення арешту на майно даного підприємства, на даний час не зникли, рішення слідчого судді «засилено» ухвалою апеляційної інстанції, відтак підстав на даний час арешт «знімати» немає.

На питання, чому такий тривалий час (більше року) проведення досудового розслідування і зокрема, більше півроку перебування майна даного підприємства вже вдруге під арештом підозра за будь-якою статтею КК України засновникам, керівнику, бухгалтеру, іншим працівникам ТОВ «СЦЗ» не вручена, відповіді не надав, зауважив тільки, що досудове розслідування триває, є підозра ОСОБА_4, який за переконанням детектива є головним організатором цих злочинних схем, в яких за його твердженням приймало участь ТОВ «СЦЗ». Щодо ймовірної протиправної діяльності ТОВ «СЦЗ», то стверджував, що до такого висновку НАБУ прийшло після допиту ряду осіб, директорів інших підприємств, а також аналізу взаємовідносин Державного підприємства «Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України» (далі - ДП «УПП УЗ») із ТОВ «СЦЗ», під час яких останнє як виявилося товар, який придбавало ДП «УПП УЗ» не виготовляло, а перепродавало по завищеній ціні. Чи достатньо цього для кваліфікації діяльності як протизаконної, детектив також відповіді не надав.

В свою чергу, представник ТОВ «СЦЗ» пояснив, що апеляційний суд під час розгляду скарги на рішення слідчого судді, яким вдруге в квітні 2016 року накладений арешт на кошти ТОВ «СЦЗ» був обмежений обставинами, які існували саме на час накладення арешту на майно, тобто на квітень 2016 року. Знову закцентував увагу на тому, що 6 місяців пройшло, проте стан речей в кримінальному провадженні не змінився, відтак, подальше перебування майна підприємства під арештом вважав необґрунтованим. На даний час неможна достовірно сказати, що дотримується справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи, в даному випадку ТОВ «СЦЗ».

Заслухавши представника та дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що існує презумпція правомірного зайняття господарською діяльністю, слідчий суддя приходить до висновку, що подальше перебування грошових коштів підприємства під арештом не обумовлено необхідністю і може вважатися таким, що шкодить діяльності підприємства, не відповідає завданням кримінального провадження та суперечить принципам, закріпленим в Європейській конвенції з прав людини і основоположних свобод.

Крім того, слідчий суддя погоджується із доводами представника про те, що на сьогоднішній день відсутня потреба у застосуванні даного заходу забезпечення, зважаючи також на досить тривалий час досудового розслідування по цій справі із моменту внесення відомостей до ЄРДР.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 23.06.2015 до ЄРДР внесені відомості за ч.5 ст.191 КК України і розпочате досудове розслідування кримінального провадження №42015000000001259 за фактом зловживання своїм службовим становищем головою комісії з реорганізації - в.о. начальника ДП «УП УЗ» ОСОБА_4, який діючи за попередньою змовою із службовими особами підконтрольних йому підприємств ТОВ «Західспецбудмеханізація», ТОВ «СЦЗ», ТОВ «Граніт-Захід», ТОВ «Компанія «Омега-Консалтинг», ТОВ «Західтрансбуд» привласнили державні кошти.

26.01.2016 до ЄРДР внесені відомості за ч.1 ст.209 КК України за фактом легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (приховування чи маскування джерел походження таких коштів) службовими особами ДП «Константа-Агро», ТОВ «СЦЗ», ТОВ «Компанія «Омега-Консалтинг», ТОВ «Західтрансбуд».

14.09.2016 до ЄРДР внесені відомості за ч.1 ст.205 КК України за фактом придбання ОСОБА_4 протягом 2007-2015 років ряду суб`єктів господарської діяльності, а саме ТОВ «Західспецбудмеханізація», ТОВ «СЦЗ», ДП «Константа-Агро», ТОВ «Граніт-Захід», ТОВ «Компанія «Омега-Консалтинг», ТОВ «Львівзахідтрансбуд», ТОВ «Західтрансбуд» з метою прикриття за допомогою цих суб`єктів господарювання незаконної діяльності, яку здійснював ОСОБА_4 та яка мала вираз у проведенні безтоварних операцій між вищевказаними та іншими підприємствами.

14.09.2016 ОСОБА_5, який працює директором ТОВ «Західспецбудмеханізація» вручено письмове повідомлення про підозру за ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 КК України.

Також (точну дату детектив не зазначив) вручено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Крім того, в ході судового розгляду клопотання сам детектив не заперечував ту обставину, що НАБУ встановлено в рамках розслідування вищезазначеного кримінального провадження, що до вищенаведеної незаконної діяльності причетні ОСОБА_4 - голова комісії з реорганізації - виконувач обов`язки начальника ДП «УПП УЗ», ОСОБА_5 - керівник ТОВ «Західспецбудмеханізація» та ОСОБА_6 - дружина ОСОБА_4

В даному випадку слідчий суддя погоджується із доводами представника ТОВ «СЦЗ» про те, що будь-яких переконливих доказів причетності до злочинної діяльності даного підприємства слідчому судді не надано.

Представлені протоколи допиту фізичних осіб містять опосередковані відомості про ТОВ «СЦЗ»

Сам керівник ТОВ «СЦЗ» не допитаний.

З письмових пояснень детектива вбачається, що окрім допитів окремих осіб, не працівників ТОВ «СЦЗ», під час досудового розслідування даного кримінального провадження було проведено ряд обшуків, але всі вони датовані липнем 2015 року))

Відсутність в матеріалах клопотання копій протоколів таких обшуків позбавляє слідчого суддю можливості не тільки перевірити зазначені твердження, але й переконатися в правильно зазначеній детективом даті))

Відтак, в матеріалах клопотання знайшли своє підтвердження доводи представника ТОВ «СЦЗ» про те, що слідчі дії від моменту накладення арешту на майно підприємства в квітні 2016 року не проводяться, а відтак є незрозумілим обмеження в праві власності для даного підприємства.

Сам по собі факт «завищення» цін на продукцію, про що згадував детектив в своїх поясненнях, не може бути підставою для кримінального переслідування.

Слідчий суддя підкреслює, що незважаючи на оголошення в судовому засіданні перерви, все одно стороною обвинувачення не представлені слідчому судді докази на спростування позиції представника ТОВ «СЦЗ». В даному випадку слідчий суддя вважає за необхідне навести імперативні положення ч.3 ст.22 КПК України, згідно яким неможна покладати функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду на один і той самий орган.

Слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створив всі необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись частиною 1 статті 174 КПК України, якою передбачено зокрема, що арешт майна може бути скасований під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.174 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Судововишнянський цегельний завод» про скасування арешту майна, - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04.04.2016 у справі №760/6191/16-к (провадження №1-кс/760/3996/16) в рамках кримінального провадження №42015000000001259 від 23.06.2015, на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Судововишнянський цегельний завод», що знаходяться на рахунку №26009011423704, відкритому в ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023)

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя В.С. Кицюк