Рішення № 62138055, 29.09.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/2559/16-ц

2-2666/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Меуш К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу «Міжгалузева академія Управління», третя особа Київський національний університет технології та дизайну про стягнення вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

10 лютого 2016 року ОСОБА_1 звернулась в суд з зазначеним позовом до ДВНЗ «Міжгалузева академія Управління» про стягнення вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги мотивує тим, що з 12 березня 2013 року вона працювала в ДВНЗ «Міжгалузева академія Управління».

19 червня 2015 року наказом Міністерства освіти і науки України від 19 червня 2015 року № 661 прийнято рішення про припинення юридичної особи - Державного вищого навчального закладу «Міжгалузевої академії управління» шляхом реорганізації (приєднання) його до Київського національного університету технологій і дизайну як структурного підрозділу.

01 вересня 2015 року її звільнено у зв'язку зі скороченням штату на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

У день звільнення з нею не був проведений повний розрахунок та не було виплачено вихідну допомогу при звільненні та заробітну плату. Відсутність своєчасного розрахунку при звільненні та невиплата грошових коштів впродовж тривалого періоду часу завдали їй моральних страждань, породили відчуття тривожності та неспокою.

19 квітня 2016 року позивач збільшила розмір заявлених вимог та просила суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь 3027 гривень 85 копійок вихідної допомоги, 22673 гривні 63 копійки середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні та 8000 гривень на відшкодування моральної шкоди (а.с. 62-65).

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлений позов та просила його задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві. Пояснила суду, що позивач не просить стягнути невиплачену заробітну плату, оскільки такий позов заявлений окремо. Вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку в тій справі не заявлено.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась. Направила до суду письмові заперечення проти позовної заяви, де вказано, що третя особа просить відмовити в задоволенні позову (а.с. 56-58).

Суд за згодою представника позивача ухвалив постановити заочне рішення згідно положень ч. 1 ст. 224 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 12 березня 2013 року ОСОБА_2 призначено на посаду викладача кафедри менеджменту факультету менеджменту по 30 червня 2013 року в ДВНЗ «Міжгалузева академія управління».

01 липня 2013 року ОСОБА_2 переведено виконуючою обов'язки викладача кафедри менеджменту факультету менеджменту у ДВНЗ «Міжгалузева академія управління».

01 лютого 2014 року ОСОБА_2 переведено виконуючою обов'язки викладача кафедри менеджменту факультету менеджменту у ДВНЗ «Міжгалузева академія управління» з оплатою 0,75 ставки.

01.09.2014 року ОСОБА_2 переведено виконуючою обов'язки викладача кафедри менеджменту факультету менеджменту у ДВНЗ «Міжгалузева академія управління» на повну ставку.

01 січня 2015 року ОСОБА_2 переведено на посаду виконуючою обов'язки викладача кафедри менеджменту факультету економіки та менеджменту у ДВНЗ «Міжгалузева академія управління» на період до проведення конкурсу на заміщення вакантної посади (а.с. 15-17).

19 червня 2015 року наказом Міністерства освіти і науки України від 19 червня 2015 року № 661 прийнято рішення про припинення юридичної особи - Державного вищого навчального закладу «Міжгалузевої академії управління» шляхом реорганізації (приєднання) його до Київського національного університету технологій і дизайну як структурного підрозділу (а.с. 18-19).

01 вересня 2015 року ОСОБА_2 звільнено у зв'язку зі скороченням на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Позивач посилається на те, що при звільненні з нею не провели повний розрахунок та не виплатили вихідну допомогу, чим порушили її трудові права.

Згідно зі ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

З наданих суду індивідуальних відомостей про застраховану особу Пенсійного фонду України Форма ОК-5 вбачається, що ОСОБА_2 вихідна допомога при звільненні не виплачувалася (а.с. 52-54).

Відповідно до п. 3 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабинету міністрів України № 100 від 08 лютого 1995 року середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Пунктом 8 розділу 4 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Заробітна плата ОСОБА_2 за останні два місяці роботи складала: у липні 2015 року - 2961 гривню 49 копійок, а в серпні 2015 року - 3094 гривні 26 копійок (а.с. 53). Відповідно середньоденна заробітна плата за 2 останні місяці роботи складає (2961,49 + 3094,26) / 43 = 140 гривень 83 копійки.

З урахуванням вимог ст. 44 КЗпП України, вихідна допомога яка належала до сплати ОСОБА_2 при звільненні складає 3027 гривень 85 копійок (21,5 х 140,83 = 3027,85).

Частиною 1 ст. 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Позивач просить стягнути компенсацію за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з 02 вересня 2015 року по 19 квітня 2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог.

Затримка розрахунку при звільненні за цей період відбулась на 161 робочий день, тому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить 22673 гривні 63 копійки (140,83 х 161 = 223673,63).

Суд вважає, що вимога позивача про відшкодування моральної шкоди ґрунтується на вимогах ст. 237-1 КЗпП України, якою передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

При вирішенні питання щодо розміру суми моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача, суд враховує, що діями відповідача позивачу спричинені моральні страждання, оскільки порушені її трудові права. Разом з тим, з урахуванням принципів розумності та справедливості, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача в цій частині в розмірі 500 гривень.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню частково.

З урахуванням часткового задоволення позову та відповідно до ст. 88 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 551 гривня 20 копійок судового збору за вимоги майнового характеру та 551 гривня 20 копійок судового збору за вимоги немайнового характеру.

Керуючись статтями 40, 44, 115-117, 231, 232, 237-1, 238 КЗпП України, постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Державного вищого навчального закладу «Міжгалузева академія Управління», третя особа Київський національний університет технології та дизайну про стягнення вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Державного вищого навчального закладу «Міжгалузева академія Управління» на користь ОСОБА_1 3027 гривень 85 копійок вихідної допомоги, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 22673 гривні 63 копійки, 500 гривень на відшкодування моральної шкоди та 1102 гривні 40 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: