Постанова № 62137897, 10.10.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-а-912/16

Справа №760/10410/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2016 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Кушнір С.І.

при секретарі - Беро В.Ю.,

роглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві, інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_3 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 06.06.2016 р. звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії інспектора ПП роти № 6 батальйону № 1 УПП у м. Києві ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_3 та скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення від 27.05.2016р. серії ПС2 № 990599.

Посилається в позові на те, що 27 травня 2016 р., близько 12 год. 55 хв., керуючи автомобілем «Toyota Land Cruiser 200», державний номерний знак НОМЕР_1, її було зупинено інспектором ПП роти № 6 бат. № 1 УПП у м. Києві ДПП лейтенантом поліції ОСОБА_3, після чого інспектором було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 990599 про накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 255 грн. за порушення вимог п. 10.4 ПДР за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Зазначену постанову позивач вважає протиправною, винесену з порушенням норм закону та такою, що підлягає скасуванню.

У постанові про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 990599 вказано, що перед поворотом праворуч вона завчасно не зайняла відповідне крайнє положення на проїзній частині даного напрямку, чим порушила вимоги п. 10.4 ПДР. Вона не погоджується з даною постановою, так як нею було завчасно зайнято крайню праву смугу перед здійсненням повороту праворуч, згідно вимог ПДР, про що вона і повідомила інспектора, проте на дане повідомлення інспектор ніяк не відреагувала.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала повністю з підстав та обставин, викладених у ньому, та просила задовольнити. Пояснила, що 27 травня 2016 р., близько 12 год. 55 хв., вона, керуючи автомобілем «Toyota Land Cruiser 200», державний номерний знак НОМЕР_1, рухалася по вул. Басейна в напрямку вул. Саксаганського та повертала праворуч, після чого була зупинена інспектором поліції нібито за порушення вимог п. 10.4 ПДР. Проте, з даним висновком інспектора поліції вона не погоджується, оскільки нею було завчасно зайнято крайню праву смугу перед здійсненням повороту праворуч згідно вимог ПДР. Також вказала на те, що на місці зупинення були свідки, проте інспектор відмовилась їх опитувати.

Таким чином, вважає складену інспектором постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 990599 від 27.05.2016 р. незаконною та необґрунтованою.

Представник відповідача - Управління патрульної поліції в м. Києві та інспектор Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенант поліції ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи належним чином повідомлялися, причини неявки суду не повідомили, будь-яких заяв чи клопотань до суду не направили.

Суд вважає, що справу можна розглянути у відсутність відповідачів Управління патрульної поліції в м. Києві та інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_3 в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 128 КАС України, на підставі наявних у справі доказів, оскільки неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, місце та час розгляду, не перешкоджає всебічному дослідженню обставин справи та винесенню судом законного рішення.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою інспектора ПП роти № 6 бат. № 1 УПП у м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_3 серії ПС2 № 990599 від 27.05.2016 р. позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гр.

В постанові зазначено, що ОСОБА_1, 27.05.2016 р. о 12:55 год., керуючи транспортним засобом автомобілем марки «Toyota Land Cruiser 200», державний номерний знак НОМЕР_1, в м. Києві по вул. Басейна, 12, перед поворотом праворуч завчасно не зайняла відповідне крайнє положення на проїзній частині даного напрямку, чим порушила вимоги п. 10.4 ПДР, та, відповідно, скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Частина друга статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пункт 10.4 ПДР України передбачає, що перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.

Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот.

За наявності трамвайної колії посередині проїзної частини водій нерейкового транспортного засобу, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям, повинен дати дорогу трамваю.

Відповідно до вимог ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).

Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, всупереч ч. 2 ст. 71 КАС України не надано суду доказів та не зазначено обставин, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують пояснення позивача, і які б дозволили вказати на достовірність порушенням позивачем Правил дорожнього руху України.

Наявні у справі докази, зокрема, постанова не дає суду підстав зробити висновок про те, що позивач вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

В даному випадку до постанови не були долучені докази та не зазначено свідків зазначеного правопорушення.

Таким чином, при складанні постанови про накладення адміністративного стягнення порушені норми ст. 280 КУпАП.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 КУпАП. В ньому повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказати мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.

Відповідачем в судовому засіданні відповідно до вимог ст. 251 КУпАП не надано жодного доказу на підтвердження порушення позивачем ОСОБА_1 п. 10.4 ПДР України.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам КУпАП. При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, постанова в справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 990599 від 27.05.2016 р. підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 7, 251, 268, 283-284, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 1, 2, 5, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві, інспектора Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенанта поліції ОСОБА_3 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ПС2 № 990599 від 27.05.2016 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Кушнір С.І.