Ухвала суду № 62137130, 18.10.2016, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 2/759/5581/16

ун. № 759/13943/16-ц

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 жовтня 2016 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Заєць Т.О., перевіривши виконання вимог ст. ст. 109-121 ЦПК України у справі за позовом ОСОБА_1 до кредитної спілки «Злагода» про стягнення коштів по договору про залучення внеску (вкладу) члена кредитнлї спілки на депозитний рахунок,

В С Т А Н О В И В:

06.10.2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з КС «Злагода» 100 310,94 грн. заборгованості за договором.

Позивач зазначає, що звільнений від сплати судового збору, на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», п. 7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 року.

Першорядним нормативно-правовим актом національного законодавства, який регулює порядок справляння судового збору є Закон України «Про судовий збір», то саме правові приписи, закріплені в наведеному законі, застосовуються при обчисленні судового збору, його сплаті, а також звільненні осіб від його сплати у випадках, визначених у ст. 5 цього Закону. За змістом змін до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», які прийняті пізніше, ніж Закон України «Про захист прав споживачів», убачається, що з 1 вересня 2015 року споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав, не відносяться до суб'єктів, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх інстанціях. Частиною 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» зазначено, що споживачі звільняються від сплати судового збору саме за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. Проте, при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовим актом перевага надається спеціальному, якщо він не скасований виданим пізніше загальним актом. Оскільки спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати є Закон України «Про судовий збір», то саме цей Закон підлягає застосуванню.

Наведені висновки містяться в ухвалі Верховного суду України від 21.04.2016 року (справа №6-756ц16), 14.09.2016 року (справа №6-2101ц16).

Тому посилання позивача на положення Закону України «Про захист прав споживачів» та постанову пленуму від 17.10.2014 року № 10 від не приймаються до уваги. Позивач не підлягає звільненнню від сплати судового збору, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору (ч. 5 ст. 119 ЦПК України). Ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати ((пп.1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір».

Встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 - 120 ЦПК України, або не сплачено судовий збір, суддя постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків (ч.1 ст. 121 ЦПК України).

Керуючись ст. 121 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до кредитної спілки «Злагода» про стягнення коштів по договору про залучення внеску *вкладу) члена кредитнлї спілки на депозитний рахунок - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків заяви протягом двох днів з дня отримання копії ухвали суду, інакше вона буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: Т.О. ЗАЄЦЬ