Вирок № 62136529, 21.10.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/44575/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.10.2016 року Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Бабенко С.Ш.,

при секретарі Король А. О.,

за участю прокурора Подоби А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100060005753 від 28.08.2016р. за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, відповідно до вимог ст. 89 КК України не судимого, не працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

28.08.2016р. приблизно о 07 год 00 хв ОСОБА_1, знаходячись на АДРЕСА_2, побачив кіоск «ІНФОРМАЦІЯ_2», який знаходиться поряд з банком «Сбербанк Росії», що розташований за адресою: АДРЕСА_2, після чого у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та останній з корисливих мотивів, переконавшись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, розбив скло вітрини зазначеного кіоску. Реалізуючи свій умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, належного ФОП «ОСОБА_3.», ОСОБА_1 проник всередину приміщення кіоску, перебуваючи в якому перевернув всередині приміщення кіоску всі предмети та знайшов коробку, в якій лежали грошові кошти в сумі 197,00 грн, які сховав у кишенях свого одягу. В подальшому ОСОБА_1 намагався покинути приміщення кіоску, що не надалось можливим, так як був виявлений продавцем зазначеного кіоску та затриманий працівниками поліції, не закінчивши вчинення кримінального правопорушення до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки не вчинив усіх дій, які вважав необхідним для доведення кримінального правопорушення до кінця.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті, пояснивши в суді, що 28.08.2016р. зранку після виниклого непорозуміння із своєю матір'ю він пішов до свого дому, по дорозі помітив кіоск, та у зв'язку з тим, що був голодний, вирішив проникнути у приміщення кіоску з метою викрадення продуктів харчування, розбив скло вітрини кіоску, проник всередину кіоску, де знайшов коробку з грошима у розмірі 197 грн, які забрав собі. Намагаючись вийти із кіоску, був затриманий продавцем кіоску та в подальшому працівниками поліції. Викрадені грошові кошти у нього були вилучені. У вчиненому кримінальному правопорушенні розкаюється, просить суворо не карати.

Оскільки учасники судового провадження вважали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження було проведено у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому судом їм було роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд, оцінюючи в сукупності здобуті у справі докази, визнає доведеним у судовому засіданні вчинення обвинуваченим середньої тяжкості кримінального правопорушення і кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у приміщення, оскільки ОСОБА_1 з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідним для доведення кримінального правопорушення до кінця.

Призначаючи обвинуваченому вид і міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання, має постійне місце проживання, задовільний стан здоров'я, той факт, що обвинувачений проживає з престарілою матір'ю, має погашену судимість за попереднім вироком суду. До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.

Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, одночасно враховуючи зазначені обставини, з урахуванням особи винного, принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, спрямованих на виправлення, виховання та соціальну реабілітацію засудженого, суд прийшов до висновку про доцільність призначення обвинуваченому покарання в межах санкції статті, по якій кваліфіковані дії обвинуваченого, у виді позбавлення волі із застосуванням вимог ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням і поклавши на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України.

Застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили змінити на особисте зобов'язання, звільнити обвинуваченого з під варти в залі суду.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції від 26.11.2015р.) в строк відбування покарання ОСОБА_1 суд вважає за необхідне зарахувати попереднє ув'язнення обвинуваченого в період 28.08.2016р. по 21.10.2016р. включно з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.

Цивільний позов не заявлений. Кримінальним правопорушенням потерпілій ОСОБА_3 завдана матеріальна шкода в розмірі 197,00 грн, яку в ході досудового розслідування відшкодовано. Одночасно потерпіла звернулась до суду з заявою про розгляд кримінального провадження за її відсутністю. Відповідно до розписки ОСОБА_3 вилучені у ОСОБА_1, грошові кошти у розмірі 197,00 грн передані їй відповідальне збереження.

Документально підтверджені процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання про речові докази вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від призначеного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік, поклавши на нього обов'язки відповідно до ст.76 КК України не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання або роботи.

Зарахувати відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування ОСОБА_1 покарання попереднє ув'язнення засудженого з 28.08.2016р. по 21.10.2016р. включно з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.

Речові докази у вигляді грошових коштів у розмірі 197,00 грн, передані потерпілій ОСОБА_3 на відповідальне збереження, залишити їй за належністю, у вигляді викрутки, яка знаходиться на збереженні в Печерському УП ГУНП у м. Києві, знищити.

Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий С.Ш.Бабенко