Ухвала суду № 62136295, 19.10.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1511/16

Головуючий у 1-й інстанції: Майстер П.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

19 жовтня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Білоуса О.В.

суддів: Совгири Д. І. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Прокуратури Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до прокуратури Хмельницької області, в якому просила:

- визнати протиправними дії прокуратури Хмельницької області щодо ненарахування та невиплати заробітної плати та інших виплат за період з 15.07.2015 року по 14.12.2015 року включно, відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру";

- зобов'язати Прокуратуру Хмельницької області здійснити перерахунок та виплату заробітної плати та інших виплат за період з 15.07.2015 року по 14.12.2015 року включно, відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" з врахуванням вже здійснених виплат за цей період;

- зобов'язати Прокуратуру Хмельницької області нарахувати та виплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку з 14.12.2015 року по 29.12.2015 року.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2016 року адміністративний позов задоволено частково та зобов'язано прокуратуру Хмельницької області здійснити перерахунок та виплату заробітної плати, інших виплат ОСОБА_2 за період з 15.07.2015 року по 14.12.2015 року включно відповідно до статті 81 Закону України "Про прокуратуру" з врахуванням вже здійснених виплат за цей період. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року в результаті задоволення апеляційної скарги прокуратури Хмельницької області, постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2016 року скасовано в частині задоволення позовних вимог та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Також до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга ОСОБА_2, яка не погоджуючись з постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2016 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог, просить скасувати її та прийняти нову постанову, якою заявлені вимоги задоволити в повному обсязі. Водночас, позивач просить здійснити розгляд апеляційної скарги в судовому засіданні за її відсутності.

Відповідач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Статтею 197 КАС України, зокрема п.1 ч. 1, встановлено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах вимог апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права в зв'язку із прийняттям рішення суб'єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

Аналіз наведених норм дає підстави дійти висновку, що завданням адміністративного судочинства є захист порушених прав, свобод та інтересів осіб.

Однак, порушення вимог закону рішенням чи дією суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для його скасування, оскільки обов'язковою умовою визнання його протиправним та скасування є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів ним рішенням чи дією.

Тобто, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права та неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку (ст. 2 КЗпП України).

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Положеннями ст. 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

В п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.12.1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" зазначено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку з затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на корисить працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, якщо работодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Як вбачається з матеріалів справи прокуратурою Хмельницької області за період роботи з 01.12.2015 року по 14.12.2015 року була нарахована та виплачена позивачу заробітна плата в сумі 1060 грн.

Відповідно до п.п. 2 п. 2 постанов Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" від 31.05.2012 № 505, "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, суддів та інших органів" від 09.03.2006 № 268, наказу Міністерства праці України від 02.10.1996 № 77 "Про умови оплати праці робітників, зайнятих обслуговуванням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та їх виконавчих органів, органів прокуратури, суддів та інших органів" для здійснення повного розрахунку з працівником необхідною умовою є прийняття наказу на преміювання вказаного працівника.

Враховуючи той факт, що процедура прийняття наказів на преміювання працівників установи передбачає прийняття останніх на прикінці поточного місяця, наказ на преміювання ОСОБА_2 №1757к був прийняти відповідачем 25.12.2015 року.

29.12.2016 року Прокуратурою Хмельницької області було проведено нарахування премії позивачу за підсумками місяця та здійснено відповідну виплату.

В розріз встановлених обставин справи та враховуючи викладене, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог позивача щодо зобов'язання Прокуратури Хмельницької області нарахувати та виплатити їй середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку за період з 14.12.2015 року по 29.12.2015 року.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції в частині відмови позивачу в задоволенні позовних вимог, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо дослідженого питання і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з статтею 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2016 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4