Ухвала суду № 62136153, 20.10.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/214/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Брезіна Т.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

20 жовтня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини А-2582 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом Військової частини А-2582 до Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення.

відповідно до постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на прийняття оскарженого рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції оскаржену постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, однак надав клопотання про проведення засідання в порядку письмового провадження.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак надав клопотання про перенесення розгляду справи, однак, судова колегія дійшла висновку про наявність в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи та підтвердилось в судовому засіданні, звертаючись до суду та на аргументацію позовних вимог, позивач вказав на те, що 04 серпня 2015 року Державною податковою інспекцією м.Чернівці Головного управління ДФС у Чернівецькій області було винесено податкове повідомлення-рішення №0002852201 про стягнення з військової частини А2582 штрафу в сумі 99075,00 грн. за порушення норм з регулювання обігу готівки на підставі акта перевірки № 08-40/5 від 13 березня 2015 року.

Позивач вважає, що оскаржуване повідомлення-рішення відповідача є необґрунтованим посилаючись на те, що 28 березня 2014 року позивачем було прийнято від Управління охорони здоровя Чернівецької міської ради, в якості благодійної допомоги, для забезпечення боєздатності особового складу військової частини - 19815 гривень. При цьому зазначає, що вказана сума коштів благодійної допомоги носили виключно цільовий характер. Підтвердженням отримання вищеназваної суми військовою частиною є наявний прибутковий касовий ордер №5 від 28.03.2014 року. Позивач вважає, що оприбуткування ним вищеназваної суми благодійної допомоги було проведено у відповідності до вимог надзвичайного стану з огляду на те, з метою приведення особового складу Військової частини А-2582 в повну бойову готовність та з метою термінового відрядження усього особового складу у зону АТО було прийнято рішення про закупівлю необхідного обладнання, тому як у військової частини були відсутні кошти на їх закупівлю. При цьому, позивач звертає увагу суду на те, що закуплені матеріальні цінності за вказані кошти благодійної допомоги взяті на облік військової частини та про інвентаризовані з метою підвищення боєздатності Військової частини А-2582. Водночас, підтвердженням зазначених обставин позивач зазначає постанову про закриття кримінального провадження від 28 липня 2015 року Військової прокуратури Чернівецького гарнізону. Позивач вважає, що оприбуткування коштів було проведено в силу надзвичайної ситуації, яка несла реальну загрозу для держави. Дана обставина спонукала військову частину до нестандартних рішень, які, на переконання позивача, є більш значимими у вирішення значного ступеню життєдіяльності держави. Натомість, нарахування штрафних санкцій Військовій частині А-2582, як бюджетній установі, та стягнення їх на користь держави є для позивача непосильним. Також позивач звернув увагу суду на те, що стягнення штрафних санкцій за порушення ним норм з регулювання обігу готівки на підставі оскаржуваного рішення субєктивно може вплинути на боєздатність особового складу військової частини, оскільки коштів для сплати штрафних санкцій витратною частиною бюджету Військової частини А-2582 не передбачено, а лише на підвищення боєздатності особового складу. Тому позивач вважає свої дії, з урахуванням діючих надзвичайних обставин, такими, що відповідали вимогам чинного законодавства та зазначив, що оскільки є органом державної влади, то відповідно до норм чинного законодавства не є субєктом господарювання, а відтак застосування до нього штрафних санкцій є протиправним.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач довів правомірність прийнятого рішення, оскільки Військова частина А2582 є субєктом господарювання та безпосередньо здійснює господарські операції у своїй діяльності, що підтверджується наданими суду прибутковим касовим ордером, видатковими накладними та квитанціями про здійснення придбання та оплату певних товарів, а відтак, притягнення її до відповідальності на підставі податкового повідомлення-рішення №0002852201 від 04.09.2015 р. про стягнення штрафу в сумі 99074,00 грн. за порушення норм з регулювання обігу готівки на підставі, складеного Державною фінансовою інспекцією м. Чернівці акта перевірки №08-440/5 від 13.03.2015 р., є законним, правомірним та проведеним у передбаченому законодавстві порядку.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з даним рішенням суду першої інстанції та надаючи правову оцінку публічно - правовому спору в межах апеляційної скарги, зазначає наступне.

Власне, згідно із затвердженим наказом Міністерства оборони України від 10.10.2013 р. №689 Положення про облік та використання коштів спеціального фонду державного бюджету в Міністерстві оборони України (далі - Положення №689), визначено перелік власних надходжень бюджетних установ Міністерства оборони України за групами та видами надходжень. Так відповідно до пп. 2.1 п.2 вказаного переліку визначено, що кошти отримані у вигляді благодійних внесків, грантів та дарунків обліковуються за Іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ.

Відповідно до абз. 6 п. 13 Положення №689 благодійні внески бюджетні установи зараховують виключно на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України для зарахування цих надходжень (благодійних внесків, грантів та дарунків).

Таким чином, законодавством встановлено, що бюджетним установам підпорядкованим Міністерству оборони України було визначено облік та використання коштів спеціального фонду державного бюджету, в тому числі благодійної допомоги.

Відповідно до ч. 1, ч.3 та ч.5 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року N 996-XIV (далі Закон N 996-XIV) визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.3 ст. 9 Закону N 996-XIV інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Відповідно до ч.5 ст. 9 Закону N 996-XIV господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У відповідності до п.2,6 Постанови Правління Національного банку України Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15.12.2004 р. №637 (далі Положення №637) уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно пп. а п. 5.1 Положення №637 строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до таких вимог, зокрема, для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є банки, - щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас).

Пунктом 1.2 глави 1 Положення №637 зазначено, що каса - це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів.

Відповідно до положень глави 4 Положення №637 усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів). Щоденно в кінці робочого дня касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другі примірники, що є відривною частиною аркуша касової книги (копію записів у касовій книзі за день), з прибутковими і видатковими касовими ордерами під підпис у касовій книзі.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12 червня 1995 року N 436/95 установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Як встановлено судом І інстанції та підтвердилось з матеріалів справи, що 19.03.2014 р. позивачу було відкрито два рахунки спеціального фонду державного бюджету по КПКВК 2101020, а саме: 35222301087772 та 31256301187772. Таким чином, позивачем порушено фінансову дисципліну при наявності спеціальних рахунків сума коштів отримани х як благодійна допомога не були зараховані на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Державної казначейської служби України.

Від Управління охорони здоровя Чернівецької міської ради, позивачу були надані благодійні внески в сумі 19815 грн., що підтверджується квитанцією прибуткового касового ордеру №5 від 28.03.2014 р., яка підлягала оприбуткуванню у касі Військової частини А2582 та зарахуванню на спеціальні рахунки державного бюджету установи.

Крім того, вказані кошти Військова частина А2582 повинна була оприбуткувати шляхом зарахування на спеціальний рахунок, оскільки законодавством визначено обовязок позивача оприбуткувати у касі Військової частини А2582 та зарахувати на спеціальні рахунки державного бюджету установи кошти, отримані від Управління охорони здоровя Чернівецької міської ради у вигляді благодійних внесків в сумі 19815 гривень.

Отже, притягнення позивача до відповідальності на підставі податкового повідомлення-рішення №0002852201 від 04.09.2015 р. про стягнення штрафу в сумі 99074,00 грн. за порушення норм з регулювання обігу готівки на підставі, складеного Державною фінансовою інспекцією м. Чернівці акта перевірки №08-440/5 від 13.03.2015 р., є законним, правомірним та проведеним у передбаченому законодавстві порядку.

Судова колегія апеляційної інстанції повністю погоджується з висновком суду І інстанції на рахунок не прийняття доводів військової частини, що дане порушення було здійснено в силу надзвичайної ситуації, оскільки нормативно-правовий акт, який дозволяє позивачу відступити від виконання встановлених вище норм законодавства у звязку з виникненням надзвичайної ситуації, не прийнято.

Що стосується посилання апелянта на протиправність визначення Військової частини А2582 як субєкта господарювання, суд апеляційної інстанції зазначає, що Військова частина А2582 є субєктом господарювання та безпосередньо здійснює господарські операції у своїй діяльності, що підтверджується прибутковим касовим ордером, видатковими накладними та квитанціями про здійснення придбання та оплату певних товарів, оскільки відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Отже, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції та є не обґрунтованими, у звязку з чим, колегія суддів приходить до висновку про

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так, відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198, ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак, підстав для скасування такого рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Військової частини А-2582 залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3