Ухвала суду № 62136083, 19.10.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/357/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк О.П.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

19 жовтня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сушка О.О.

суддів: Смілянця Е. С. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна фірма "Ріка" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна фірма "Ріка" до управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області про скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом про скасування постанови №14/16/1024-120/2-1251 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11 травня 2016 року.

Відповідно до постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Від представника позивача на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі поданої позивачем декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 31 березня 2016 року відповідачем вирішено провести з 05 квітня 2016 року по 11 квітня 2016 року позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час здійснення будівельних робіт на об'єкті «Будівництво багатоквартирного житлового комплексу 5-черга будівництва, (корпус 2) за адресою: вул. Руська, 219-Е, м. Чернівці».

У зв'язку із недопущенням посадових осіб відповідача на об'єкт перевірки, 11 квітня 2016 року працівниками управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області складено акт про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Так, приписом від 11 квітня 2016 року відповідач вимагав усунути порушення містобудівного законодавства шляхом допущення посадових осіб управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області на об'єкт «Будівництво багатоквартирного житлового комплексу 5-черга будівництва, (корпус 2) за адресою: вул. Руська, 219-Е, м. Чернівці» та надати документи, необхідні для проведення перевірки. Термін виконання - 20 квітня 2016 року.

15 квітня 2016 року управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області винесено постанову №10/16/1024-1.20/2-1059 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна фірма «Ріка» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 2 частини шостої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 13780,00 грн.

Як вбачається з повідомлення про здійснення позапланової перевірки від 20 квітня 2016 року №1024-1.20/2-1108, направлення для проведення позапланової перевірки від 21 квітня 2016 року №192/16, управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області передбачалось проведення в період з 22 квітня 2016 року по 28 квітня 2016 року перевірки виконання позивачем вимог припису від 11 квітня 2016 року на об'єкті містобудування «Будівництво багатоквартирного житлового комплексу 5-черга будівництва, (корпус 2) за адресою: вул. Руська, 219-Е, м. Чернівці».

Однак, посадові особи управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області не були допущені до проведення перевірки на указаному вище об'єкті 22 квітня 2016 року та 27 квітня 2016 року.

За таких обставин відповідачем складено акт про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 27 квітня 2016 року, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 27 квітня 2016 року та протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27 квітня 2016 року.

Згідно указаних документів відповідачем встановлено порушення пункту 1 частини четвертої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», підпункту 1 пункту 11, підпункту 1 пункту 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553, а саме: недопущення посадових осіб управління на об'єкт «Будівництво багатоквартирного житлового комплексу 5-черга будівництва, (корпус 2) за адресою: вул. Руська, 219-Е, м. Чернівці».

Також позивача повідомлено про розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності 11 травня 2016 року.

Названі вище документи разом із супровідним листом направленні позивачу 27 квітня 2016 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення й отриманні останнім 05 травня 2016 року.

11 травня 2016 року за відсутності представника товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна фірма «Ріка», належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, відповідачем прийнято постанову №14/16/1024-120/2-1251 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, приймаючи оскаржене рішення, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та Законами України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.

Так, п. 1 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.

Також згідно ч. 4 ст. 41 Закону №3038-VI, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки також мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил тощо.

Разом з тим, п. 5 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553(далі - Порядок №553) визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 7 Порядку №553 підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

За змістом п. 9 Порядку №533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Положеннями пп. 1 п. 11 Порядку №533 визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.

Також у п. 11 Порядку №533 зазначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ін.

Крім того, згідно п. 14 Порядку № 553, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки складається відповідний акт.

Всупереч зазначеним положенням, позивач не допустив посадових осіб управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області для проведення позапланової перевірки виконання ним вимог припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 11 квітня 2016 року.

Вимогами п. 16 Порядку №553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Пунктом 17 Порядку №553 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Разом з тим, згідно п.п. 19 та 21 Порядку №553, припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Так, на виконання вказаних норм, 27 квітня 2016 року працівниками управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області по відношенню до позивача складено акт про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Зазначені документи направлялись управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області на адресу місцезнаходження товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна фірма «Ріка».

У відповідності до п. 10 Порядку накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1995 року №244 (далі - Порядок №244) уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування.

Водночас, п. 16 Порядку №244 передбачено, що справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

При цьому, відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

Вимогами п. 19 Порядку №244 встановлено, що доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.

В силу п. 3 Порядку №244 належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції (копія квитанції та рекомендованого повідомлення про отримання поштового відправлення додається).

Надіслання рекомендованим листом з повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб'єктом містобудування.

Разом з тим, позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у відповідності до наведених приписів, що ним не заперечувалось, як і фактично не заперечувалось дотримання відповідачем процедури прийняття оскаржуваного рішення.

В свою чергу, у зв'язку із невиконанням позивачем вимог припису про усунення порушень містобудівного законодавства від 11 квітня 2016 року шляхом недопущення посадових осіб відповідача на об'єкт будівництва, постановою №14/16/1024-120/2-1251 від 11 травня 2016 року притягнуто позивача до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності - накладено штраф у сумі 14500,00 грн.

У відповідності до ч. 6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: невиконання приписів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат; недопущення посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі десяти мінімальних заробітних плат.

Отже, враховуючи указані норми права та беручи до уваги те, що позивачем визнавався факт невиконання вимог припису про усунення порушень містобудівного законодавства від 11 квітня 2016 року й неодноразово посадових осіб відповідача не було допущено до проведення перевірки об'єкта будівництва, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області при прийняті оскарженого рішення діяло правомірно, тобто на підставі, у межах повноважень та спосіб, передбачені діючим на час виникнення спірних правовідносин законодавством.

Доводи позивача щодо відсутності у відповідача достатніх підстав для проведення позапланової перевірки є безпідставними, оскільки проведення позапланової перевірки у позивача в період з 22 квітня 2016 року по 28 квітня 2016 року передбачалось з метою перевірки виконання ним вимог припису про усунення порушень містобудівного законодавства від 11 квітня 2016 року, що узгоджується з положеннями пункту 7 Порядку №553.

Крім того, посилання позивача в обґрунтування позову на дію мораторію щодо проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності також є безпідставними, виходячи з наступного.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» № 719-VII від 16 січня 2014 року доповнено статтею 31 (згідно із Законом України від 31 липня 2014 року №1622-VII), якою встановлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня - грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

На виконання наведеної статті Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 13 серпня 2014 року №408 «Питання запровадження обмежень на проведення перевірок державними інспекціями та іншими контролюючими органами», якою затверджено Перелік державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким надаватиметься дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців (далі- Перелік №408), до якого входить і відповідач.

Однак період, протягом якого відбуватимуться перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, залишився таким як у Законі України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» №719-VII - протягом серпня - грудня 2014 року.

Згідно п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» №76-VIII від 28 грудня 2014 року установлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня-червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

З аналізу наведених норм вбачається, що Законом №719-VII обмежено перевірки підприємств контролюючими органами, перелік яких затверджений Переліком №408, протягом включно серпня 2014 року - червня 2015 року, при цьому ці обмеження не стосуються Державної фіскальної служби України, мораторій на перевірки якої було введено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28 грудня 2014 року.

Абзацом 1 п. 3 Прикінцевих положень Закону № 71-VIII встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Також, відповідно до п. 1.1 ст. 1 ПК України визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Вказаним Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності тих контролюючих органів, про які йдеться у пункті 41.1 статті 41 цього Кодексу. Такими органами є органи доходів і зборів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Відповідно до завдань Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо реалізації державної політики у сфері містобудівної діяльності, відповідач у цій справі не є контролюючим органом доходів і зборів в розумінні вимог п. 41.1 ст. 41 ПК України.

Таким чином, приписи п. 3 Прикінцевих положень Закону №71-VІІІ від 28 грудня 2014 року не можуть поширюватись на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

Слід звернути увагу на те, що 28 грудня 2014 року законодавцем було прийнято два нормативно-правових акти, якими встановлено мораторії на проведення перевірок суб'єктів господарювання, а саме: 1) Закон №71-VIII (пункт 3 Прикінцевих положень), яким мораторій на перевірки за колом суб'єктів поширено на контролюючі органи в розумінні положень п. 41.1 ст. 41 ПК України; 2) Закон №76-VIII (пункт 8 Прикінцевих положень), яким мораторій на перевірки за колом суб'єктів поширено на усі контролюючі органи, крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України.

Тобто, правовідносини, пов'язані з встановленням обмеження на проведення перевірок Державною архітектурно-будівельною інспекцією України регулювались саме п. 8 Прикінцевих положень Закону №76-VIII від 28 грудня 2014 року, а не Законом №71-VIII від 28 грудня 2014 року, і в часовому вираженні тривали протягом січня-червня 2015 року. Відтак, дія зазначеного мораторію закінчилась 01 липня 2015 року.

Поряд з цим, позивач зазначав, що відповідач не мав законних підстав для проведення позапланової перевірки в період з 22 квітня 2016 року по 28 квітня 2016 року, оскільки вже двічі була повернута декларація про готовність об'єкта до експлуатації. Така декларація, на думку позивача, вважається неподаною і не породжує для нього будь-яких правових наслідків. На підтвердження своєї позиції посилався на постанову Верховного ОСОБА_1 України від 02 червня 2015 року у справі №816/6496/13-а.

При цьому слід зауважити, що обставини справи №816/6496/13-а за позовом приватної агрофірми «Агроінфест» до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Полтавській області про скасування постанов, яка розглядалась Верховним Судом України, не є аналогічними із обставинами даної справи.

У справі №816/6496/13-а Інспекція за результатом проведення позапланової перевірки дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, норм стандартів і правил на об'єкті констатувала порушення позивачем статей 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 9 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466.

Оскаржені позивачем у справі №816/6496/13-а постанови Інспекції про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності прийняті: 1)№ П-66-13-10 у зв'язку зі здійсненням будівництва за відсутності документа, що надає право на виконання будівельних робіт, чим порушено вимоги статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом першим підпункту 4 пункту 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 103 230 грн; 2) № П-67-13-10 у зв'язку із зазначенням недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт, чим порушені вимоги частини восьмої статті 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», пункту 9 Порядку виконання будівельних робіт, й позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом першим підпункту 4 пункту 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» і накладено штраф у сумі 103 230 грн.

Натомість у даній справі оскарженою постановою позивача притягнуто до відповідальності за інше, ніж в указаній вище справі, правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Таким чином, обставини, за яких позивача у справі №816/6496/13-а притягнуто до відповідальності оскарженими постановами інспекції державного архітектурно-будівельного контролю є відмінними від обставин, за яких у даній справі на товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна фірма «Ріка» накладено штраф.

Крім того, у справі №816/6496/13-а на момент призначення перевірки та прийняття рішень про накладення на позивача штрафу, декларація про початок виконання будівельних робіт з будівництва комплексу доробки та зберігання зерна, яка стала підставою для проведення перевірки, була повернута позивачу на доопрацювання.

В свою чергу, позивач вказав, що декларація про готовність до експлуатації об'єкта «Будівництво багатоквартирного житлового комплексу 5-черга будівництва, (корпус 2) за адресою: вул. Руська, 219-Е, м. Чернівці» була вдруге ним подана до управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області 21 квітня 2016 року. Однак 06 травня 2016 року повернута товариству з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна фірма «Ріка», що підтверджується наявним у справі листом від 06 травня 2016 року №1024-1.20/7-250.

Отже, з 22 квітня 2016 року по 28 квітня 2016 року - період, визначений для проведення позапланової перевірки, у відповідача була наявною подана позивачем декларація про готовність до експлуатації об'єкта.

Разом з тим, положення п. 7 Порядку №553, якими визначено підстави проведення позапланових перевірок, не встановлюють обов'язкову вимогу реєстрації поданої декларації про готовність об'єкта до експлуатації для призначення та проведення органом державного архітектурно-будівельного контролю позапланової перевірки.

Поряд з цим позивач вказував, що згідно постанови управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області від 15 квітня 2016 року №10/16/1024-1.20/2-1059 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності товариство з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельна фірма «Ріка» уже визнавалось винним у вчиненні аналогічного правопорушення, а згідно частини першої статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Так, постановою від 15 квітня 2016 року №10/16/1024-1.20/2-1059 позивача притягнуто до відповідальності за недопущення 11 квітня 2016 року посадових осіб відповідача на об'єкт будівництва.

Натомість оскарженою у даній справі постановою позивача притягнуто до відповідальності у зв'язку із невиконанням вимог припису від 11 квітня 2016 року шляхом недопущення посадових осіб відповідача на об'єкт будівництва 22 квітня 2016 року та 27 квітня 2016 року.

Тобто, позивачем було допущено декілька правопорушень у різний період, а тому зазначені вище його твердження в обґрунтування позову - помилкові.

Не свідчать про незаконність оскаржуваної постанови і доводи щодо низки неточностей у документах, складених відповідачем по відношенню до позивача, оскільки такі є лише суто технічними помилками, допущеними посадовими особами управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області. Вони не спростовують наявності підстав для проведення позапланової перевірки та факту допущеного правопорушення.

Таким чином, оскаржене рішення прийнято в межах повноважень відповідача.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що приймаючи оскаржений позивачем наказ відповідач діяв в межах та спосіб, передбачений діючим на час виникнення правовідносин законодавством, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, а відтак постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельна фірма "Ріка" залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку встановленому ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий ОСОБА_1 Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3