Ухвала суду № 62135557, 19.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/1795/16 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

У Х В А Л А

Іменем України

19 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕЙТ ОІЛ» до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТЕЙТ ОІЛ» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Відповідач, Дніпропетровська ОДПІ) у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.01.2016 №0000012100.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27 липня 2016 року зазначений адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (за текстом апеляційної скарги).

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Апеляційний розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, оскільки сторони у судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно із ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Дніпропетровською ОДПІ проведено камеральну перевірку ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» з питання своєчасності сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з акцизного податку.

В ході перевірки посадовими особами відповідача встановлено, що позивачем, в порушення вимог п. 57.1 ст. 57 та п. 222.3 ст. 222 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України), допущено порушення строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, самостійно визначених у податкових деклараціях з акцизного податку на загальну суму 256 068,50 грн. по Підгороднянській міській раді.

За результатами розгляду акту перевірки Дніпропетровською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.01.2016 р. №0000013100 про застосування штрафних санкцій у розмірі 25 606,85 грн. за несвоєчасну сплату узгоджених сум грошового зобов'язання з акцизного податку.

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «СТЕИТ ОІЛ» не було пропущено термін сплати акцизного податку, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, в яких зазначено призначення платежу.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що за січень 2015 позивачем задекларовано податкове зобов'язання в сумі 465 882,00 грн. Строк сплати до 02.03.2015.

Згідно платіжного доручення № 6450 від 27.02.2015 призначення платежу - за січень 2015 - по пункту продажу м. Підгородне, вул. Шосейна, 180, код КОАТУУ 1221411000 - оплачено 27.02.15 на суму 213 882,17 грн. (а.с.28).

Згідно платіжного доручення № 6451 від 27.02.2015 призначення платежу - за січень 2015 - по пункту продажу смт. Ювілейне, вул. Нижньодніпровська, 15, КОАТУУ 1221455800 - оплачено 27.02.15 на суму 251 999,54 грн. (а.с.29).

Відтак, платіжне доручення № 6451 від 27.02.2015 підтверджує сплату у встановлені строки 27.02.2015 акцизного податку за січень 2015 у розмірі 251 999,54.

Однак, у рішеннях податкового органу про результати розгляду скарги позивача зазначено, що станом на 19.03.2015 в картці особового рахунку з акцизного податку виникла недоїмка у розмірі 251 999,54, яка погашена 26.03.2015 відповідно до платіжного доручення № 6451.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що в картку особового рахунку з акцизного податку станом на 19.03.2015 неправомірно було занесена недоїмка у розмірі 251 999,54 грн., не беручи до уваги своєчасність сплати акцизного податку за січень, що підтверджується вищезазначеними платіжними дорученнями.

Так, за лютий 2015 позивачем задекларовано податкове зобов'язання в сумі 613 147,00 грн.

Згідно платіжного доручення № 11032 від 26.03.2015 - по пункту продажу м. Підгородне, вул. Шосейна, 180, код КОАТУУ 1221411000 - оплачено 26.03.2015 на суму 268 128,00 грн. (а.с.49).

Згідно платіжного доручення № 11033 від 26.03.2015 - по пункту продажу смт. Ювілейне, вул. Нижньодніпровська, 15, КОАТУУ 1221455800 - оплачено 26.03.15 на суму 345 360,00 грн. (а.с.50).

Як вбачається з рішень податкового органу про результати розгляду скарги позивача, що станом на 30.03.2015 в картці особового рахунку позивача з акцизного податку виникла недоїмка у розмірі 1 320,12 грн. яка погашена 29.04.2015 (платіжне доручення № 16400).

Дане твердження є необґрунтоване, оскільки у платіжному дорученні № 16400 призначення платежу зазначено: сплата акцизного податку за березень 2015, а сплата акцизного податку за лютий 2015 підтверджується вищезазначеними платіжними дорученнями.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що в картку особового рахунку позивача з акцизного податку станом на 30.03.2015 неправомірно було занесена недоїмка у розмірі 1 320,12 грн., не беручи до уваги своєчасність сплати акцизного податку за лютий, що підтверджується вищезазначеними платіжними дорученнями.

Так, за березень 2015 позивачем задекларовано податкове зобов'язання в сумі 18 463,88 грн.

Згідно платіжного доручення № 16400 від 29.04.2015 - по пункту продажу м. Підгородне, вул. Шосейна, 180, код КОАТУУ 1221411000 - оплачено 19.04.2015 на суму 344 597,00 грн. (а.с.70).

Згідно платіжного доручення №16401 від 29.04.2015 - по пункту продажу смт. Ювілейне, вул. Нижньодніпровська, 15, КОАТУУ 1221455800 - оплачено 19.04.15 на суму 450 257,00 грн. (а.с.71).

Однак, у рішеннях податкового органу про результати розгляду скарги позивача зазначено, що за березень 2015 року позивачем задекларовано податкове зобов'язання в сумі 18 463,88 грн. Яке частково погашено за рахунок наявної передплати 343 239,12 грн. та зменшенням податкових зобов'язань згідно уточнюючих розрахунків до податкової звітності з акцизного податку (17105,00 грн.), у зв'язку з чим станом на 30.04.2015 в картці особливого рахунку позивача з акцизного податку виникла недоїмка у розмірі 1 358,88 грн. яка погашена 28.05.2015 (платіжне доручення № 20330).

Проте, дані твердження податкового органу не заслуговують на увагу, оскільки у платіжному дорученні № 20330 (а.с.92) призначення платежу зазначено: сплата акцизного податку за квітень 2015, а сплата акцизного податку за березень 2015 підтверджується вищезазначеними платіжними дорученнями.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що в картку особового рахунку позивача з акцизного податку станом на 30.04.2015 неправомірно була занесена недоїмка у розмірі 1 358,88 грн., не беручи до уваги своєчасність сплати акцизного податку за березень, що підтверджується вищезазначеними платіжними дорученнями.

Так, за квітень 2015 позивачем задекларовано податкове зобов'язання в сумі 311562,00 грн.

Згідно платіжного доручення № 20330 від 28.05.2015- по пункту продажу м. Підгородне, вул. Шосейна, 180, код КОАТУУ 1221411000 - оплачено 28.05.15р. на суму 311 562,00 грн. (а.с.92).

Згідно платіжного доручення № 20331 від 28.05.2015 - по пункту продажу смт. Ювілейне, вул. Нижньодніпровська, 15, КОАТУУ 1221455800 - оплачено 28.05.15 на суму 369 877,00 грн. (а.с.93).

Однак, у рішеннях податкового органу про результати розгляду скарги позивача зазначено, що за квітень 2015 задекларовано податкове зобов'язання в сумі 311 562,00 грн., яке частково погашено за рахунок наявної передплати (310 172,29 грн.), у зв'язку з чим станом на 30.05.2015 в картці особливого рахунку позивача з акцизного податку виникла недоїмка у розмірі 1 389,71 грн., яка фактично погашена 26.06.2015(платіжне доручення № 26330).

Вищезазначене не знаходить свого підтвердження, оскільки у платіжному дорученні № 26330 призначення платежу зазначено: сплата акцизного податку за травень 2015, а сплата акцизного податку за квітень 2015 підтверджується вищезазначеними платіжними дорученнями.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що в картку особового рахунку позивача з акцизного податку станом на 30.05.2015 неправомірно було занесена недоїмка у розмірі 1 389,71 грн., не беручи до уваги своєчасність сплати акцизного податку за квітень, що підтверджується вищезазначеними платіжними дорученнями.

Як вбачається з рішень податкового органу про результати розгляду скарги позивача та заперечень, які містяться в матеріалах справи, податковий орган вважає, що погашення узгодженого податкового зобов'язання за вказані періоди відбувалось з затримкою до 30 днів.

Проте, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що зазначені твердження апелянта є необґрунтованими, оскільки наявні в матеріалах справи копії платіжних доручень з зазначенням дати сплати, та призначення платежу за відповідний місяць спростовують повністю доводи податкового органу.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 223.1. ст. 223 ПК України базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.

Згідно із п. 223.2. ст. 223 ПК України платник податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених або переобладнаних на митній території України; імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів; суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів; оптовий постачальник електричної енергії подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 цього Кодексу.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 розділу II та п. 222.3.1 ст. 222 розділу V ПК України, суми податку перераховуються до бюджету суб'єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ним Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Таким чином, акцизний податок за січень позивач, як платник відповідного податку, мав сплатити до 2 березня 2015 року.

Відповідно до платіжних доручень № 6450 та № 6451 від 27.02.2015, які містяться в матеріалах справи, акцизний податок за січень ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ» сплачено 27.02.2015, тобто в межах строку передбаченого нормами ПК України.

Аналіз правових положень податкового законодавства та обставин справи дає підстави для висновку, що контролюючим органом під час проведення камеральної перевірки, не було враховано факт своєчасної оплати акцизного податку ТОВ «СТЕЙТ ОІЛ», що призвело до помилкових висновків акту перевірки, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, в даному випадку Дніпропетровська ОДПІ, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності своїх дій та не надано обґрунтованих доводів прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідно до норм чинного законодавства.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 липня 2016 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Карпушова О.В.

Епель О.В.