Ухвала суду № 62135516, 20.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1328/16 Головуючий у 1-й інстанції: Горобцова Я.В., Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

20 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Кузьменка В.В., Степанюка А.Г., розглянувши адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АНІКА» на Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АНІКА» до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - Міністерства фінансів України про визнання незаконними та скасування Рішень, зобов'язати вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У зв'язку з неприбуттям жодного з представників осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до п. 2 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким його адміністративний позов задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

10 вересня 2015 року Позивачем надіслано до Відповідача - Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області Лист №146/09-15 (а.с. 66), до якого додано копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «АНІКА» (код за ЄДРПОУ 33077997) в електронній формі за звітний податковий період серпень 2105 року на флеш носієві «Kingston» серійний номер Н-013 ємністю 16 гігабайт чорного кольору у файлі « 10130033077997J1201508100000000110820151013.ХМL» у кореневій дирекції (папці) з можливістю машинного зчитування через USB.

Відповідачем - Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області Листом від 10.09.2015 року №10500/10/10-13-11-02-10 (а.с.67) повідомлено Позивача про те, що реєстр виданих та отриманих податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «АНІКА» за звітний період серпень 2015 року, отриманий ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області на Флеш носії з Листом Товариства з обмеженою відповідальністю «АНІКА» (вх. ДПІ №17634/10 від 10.09.2015 року) подавати не потрібно.

Позивачем, в порядку ст.ст. 55,56 Податкового кодексу України, подано Скаргу «Про перегляд і скасування рішення контролюючого органу» від 20 жовтня 2015 року вих. №176/10-15 (а.с.68-72), за результатами розгляду якої Відповідачем - Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області Рішенням «Про розгляд скарги» від 10.11.2015 року №2966/10/10-36-11-01-11 (а.с.73-74) повідомлено Позивача, що порушень при наданні Листа ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 10.09.2015 №10500/10/10-13-11-02-10 про відмову у прийнятті реєстру виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2015 року не встановлено.

Позивачем, в порядку ст.ст. 55,56 Податкового кодексу України, подано Скаргу «Про перегляд і скасування рішення контролюючого органу» від 21 грудня 2015 року Вих. №235/12-15 (а.с. 75-80) до Державної фіскальної служби України та Скаргу «Про перегляд і скасування рішення контролюючого органу» від 21 грудня 2015 року Вих. №238/12-15 (а.с.81-86) до Центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику - Міністерства фінансів України.

Рішенням Міністерства фінансів України «Про розгляд скарг» від 06.01.2016 року №31-11120-09-10/470 (а.с.88), враховуючи норми Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 року №236, Скаргу Позивача направлено за належністю до Державної фіскальної служби України для розгляду та надання відповідей Заявнику.

Рішенням Державної фіскальної служби України «Про продовження строку розгляду скарги» від 28.12.2015 року №27856/6/99-99-11-02-02-15 (а.с.90), керуючись п. 56.9 ст. 56 розділу II Податкового кодексу України та п. 7.3 розділу VII Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду органами доходів і зборів, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.12.2013 року № 848, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17.01.2014 року за № 99/24876, вирішено продовжити строк розгляду скарги до 12.02.2016 року (включно).

Рішенням Державної фіскальної служби України «Про розгляд скарг» від 21.01.2016 року №1087/6/99-99-11-02-02-15 (а.с.89) повідомлено Позивача, що строк розгляду його Скарг від 21.12.2015 року №№ 235/12-15 та 229/12-15 на Рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 10.09.2015 №10500/10/10-13-11-02-10 про відмову в прийнятті Податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року з додатками №№ 2, 3, 4, 5 і реєстру виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді за серпень 2015 року та Рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 10.11.2015 року №2966/10/10-36-11-01-11 про результати розгляду скарг, продовжено до 12.02.2016 року (включно) та до 15.02.2016 року (включно), відповідно.

Рішенням Державної фіскальної служби України «Про результати розгляду скарги» від 02.02.2016 року №2111/6/99-99-11-02-02-15 (а.с.91-92), керуючись п.п. 3 п. 2 розділу IX Порядку, Рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 10.09.2015 року №10500/10/10-13-11-02-10 про відмову у прийнятті реєстру виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді за серпень 2015 року та Рішення (Лист) Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 10.11.2015 року №2966/10/10-36-11-01-11 про розгляд скарги залишено без змін, а Скаргу від 21.12.2015 року № 235/12-15 - без задоволення.

Щодо вимоги Позивача про визнання незаконним та скасування Рішення (Листа) Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 10.09.2015 року №10500/10/10-13-11-02-10, колегією суддів встановлено наступне.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, яким внесено зміни до ст. 201 Податкового кодексу України, зокрема п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України викладено в такій редакції: зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Оскільки копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за відповідний звітний період відображаються платником податку в податкових деклараціях, платників податків з 01 січня 2015 року не наділено правом подавати їх контролюючим органам.

У зв'язку з зазначеним, колегія суддів дійшла висновку, що Рішення (лист) Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 10.09.2015 року №10500/10/10-13-11-02-10 є правомірним.

Щодо позовних вимог про визнання незаконними та скасування Рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 10.11.2015 року №2966/10/10-36-11-01-11 та Рішення Державної фіскальної служби України «Про результати розгляду скарги» від 02.02.2016 року №2111/6/99-99-11-02-02-15, колегією суддів встановлено наступне.

Як зазначає в апеляційній скарзі Позивач, Державну фіскальну службу України позбавлено повноважень на розгляд надісланих ним скарг.

Проте, відповідно до п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня зі скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно з абз. 1 п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Відповідно до п. 56.8 ст. 56 Податкового кодексу України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Згідно з п. 55.2 ст. 55 Податкового кодексу України, контролюючими органами вищого рівня є: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, - для контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць; контролюючі органи в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональні територіальні органи - для державних податкових інспекцій, які їм підпорядковуються.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 р. №236 (надалі - Положення №236), Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Згідно з п. 3 Положення №236, одним з основних завдань Державної фіскальної служби України є, зокрема, внесення на розгляд Міністра фінансів пропозицій щодо забезпечення формування державної податкової політики та державної політики у сфері державної митної справи.

Відповідно до п.1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року №446/2011 (надалі - Положення №446/2011), Мінфін України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної фінансової, бюджетної, а також податкової і митної політики (крім адміністрування податків, зборів, митних платежів та реалізації податкової і митної політики), політики у сфері державного фінансового контролю, казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку, випуску і проведення лотерей, організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності, видобутку, виробництва, використання та зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, їх обігу та обліку, у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

Згідно з п. 3 Положення №446/2011, основними завданнями Мінфіну України є формування та забезпечення реалізації державної фінансової, бюджетної, а також податкової і митної політики, крім адміністрування податків, зборів, митних платежів та реалізації податкової і митної політики.

Тобто, саме Державна фіскальна служба України є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а тому вона є уповноваженим органом щодо розгляду в порядку статті 56 ПК України скарг на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць, у зв'язку з чим доводи Позивача, що Державна фіскальна служба України є органом, який лише реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, проте не забезпечує її формування і не наділеним правом на розгляд скарг, поданих платниками податків в порядку статті 56 Податкового кодексу України спростовується зазначеним.

Але, відповідно до частини першої ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. Водночас, відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Отже, рішення суб'єкта владних повноважень є таким, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, таке рішення прийнято суб'єктом владних повноважень поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюване рішення є юридично значимим, тобто таким, що має безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

У зв'язку з тим, що Рішення про результати розгляду скарг не є юридично значимими для Позивача, оскільки не мають безпосереднього впливу на суб'єктивні його права та обов'язки шляхом позбавлення можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, вони не породжують для нього настання будь-яких юридичних наслідків.

Зазначене узгоджується з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, зокрема, в Ухвалі від 22.06.2015 року у справі № 2а/0370/675/11, у Постановах від 12.01.2015 року у справі № 2а/0470/2350/11 та від 20.05.2015 року у справі №2а-6970/12/1370.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Згідно зі ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АНІКА» залишити без задоволення, а Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 червня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Бабенко К.А.

Судді: Кузьменко В.В.

Степанюк А.Г.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Кузьменко В. В.

Степанюк А.Г.