Постанова № 62135029, 19.10.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 жовтня 2016 року № 826/377/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ПрАТ «Укрвуглебуд» до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування вимог

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ПрАТ «Укрвуглебуд» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування вимог від 06.08.2015 №Ю-384-22, від 22.09.2015 №Ю-384-22.

Позов обґрунтовано тим, що позивач оплатив визначене в оскаржуваних вимогах зобов’язання, проте кошти не було перераховано ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» не з вини позивача.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні за згодою сторін відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві винесено вимогу від 06.08.2015 № Ю-384-22 по сплаті недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 470 287,3 грн.

Також, Державною податковою інспекцією у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві винесено вимогу від 02.09.2015 № Ю-384-22 по сплаті недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 477 749,3 грн.

Платниками єдиного внеску, у відповідності до п.1 ч. 1 ст.4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” (далі – Закон) є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.6 Закону встановлено обов'язок Заявника, як платника єдиного внеску, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

З матеріалів справи вбачається, що недоїмка по сплаті єдиного внеску у позивача виникла за період травень – грудень 2014 року, січень-лютий 2015 року.

Указом Президента України від 14.04.2014 №405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014р. “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України”. Прийняття вищевказаного Указу Президента України зумовило початок проведення антитерористичної операції (АТО) на сході України (частина території Луганської, Донецької і Харківської областей).

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції” територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року №405/2014.

Місто Дружківка Донецької області знаходиться в зоні проведення АТО, відповідно до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р.

Відповідно до п.93 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону тимчасово на період дії особливого правового режиму, визначеного Законом України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, зупиняється застосування до платників єдиного внеску із місцезнаходженням (місцем проживання) на тимчасово окупованій території України норм статей 25 і 26 цього Закону.

Положенням ч. 1 п. 94 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України “Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції”, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України” від 14 квітня 2014 року №405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Відповідно до довідку ГУ статистики у Донецькій області від 16.05.2014 ПрАТ «Укрвуглебуд» було зареєстровано у м. Донецьку.

Отже, сума заборгованості позивача по сплаті єдиного внеску виникла за період, що передував до березня 2015 року, тобто коли позивач перебував на обліку в органі доходів і зборів розташованому на території, де проводилась антитерористична операція (Державна податкова інспекція у м. Дружківка ГУ Міндоходів у Донецькій області).

Відповідно до ч.2 п.94 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону підставою для звільнення від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Станом на час прийняття спірної вимоги антитерористична операція не закінчена, отже строк подання заяви вказаної у ч.2 п.94 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону не настав

Суд зауважує, що позивачем не надано суду сертифікату Торгово-промислової палати України, яким засвідчено факт настання форс-мажорних обставин.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що позивачем направлено платіжні доручення від 16.03.2015 № 24 про сплату єдиного внеску за період травень – грудень 2014 року, січень – лютий 2015 року на загальну суму 420 480 грн. та від 16.03.2015 №25 про сплату штрафних санкцій та пені в сумі 105 914 грн. з розрахункового рахунку 26002039789801 належного позивачу відділенні 151 м. Димитрова АТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Судом встановлено, що ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» не виконано вказані вище платіжні доручення.

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Положенням пункту 22.4 статті 22 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Отже, виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню коштів по сплаті єдиного внеску пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 26.02.2014 № К/800/13275/13, від 15.12.2014 № К/800/45490/14.

Враховуючи, що позивач сплатив єдиний внесок в сумі 420480 грн. у визначений законодавством строк, проте на рахунок одержувача зазначена сума не надійшла з вини не з вини позивача, а з вини банку, отже позивач звільняється від відповідальності по сплаті єдиного внеску, що вказує на необґрунтованість та протиправність оскаржених податкових вимог від 06.08.2015 – повністю, від 02.09.2015 в частині визначення недоїмки в сумі 420480 грн. Решта позовних вимог в частині скасування вимоги від 02.09.2015 №Ю – 384-22 на суму 57 267,3 грн. не підлягає задоволенню, оскільки позивачем не надано доказів сплати коштів у вказаній сумі.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 94, 122, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

1. Задовольнити частково позов.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу № Ю-384-22 від 06.08.2015, винесену Державною податковою інспекцією у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві.

3. Визнати протиправною та скасувати вимогу № Ю-384-22 від 02.09.2015, винесену Державною податковою інспекцією у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві в частині визначення ПрАТ «Укрвуглебуд» боргу з єдиного внеску в сумі 420480 грн.

3. Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда