Постанова № 62134701, 19.10.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2016 року Житомир справа № 806/1529/16

категорія 8.2.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Капинос О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" про стягнення 3706946,80 грн.,

встановив:

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить стягнути з Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" податковий борг у розмірі 3706946,80 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що у зв"язку з несвоєчасною сплатою за узгодженим грошовими зобов"язаннями, за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 3706946,80 грн. з податку на додану вартість, пені та по штрафним санкціям.

Представник позивача до суду прибув, позов підтримав, справу просив розглянути в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, повідомлений про розгляд справи належним чином, про причини неявки суд не повідомив. У попередніх судових засіданнях представник відповідача проти позову заперечував. Вважає таку суму безпідставною, оскільки ним частково сплачувалися кошти по податкових зобов"язаннях.

В силу приписів ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Встановлено, що Державне підприємство "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (код ЄДРПОУ 00375504) перебуває на обліку в Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби, як платник податків.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 20.07.2016 за відповідачем утворився податковий борг по податку на додану вартість у розмірі 3706946,80, в тому числі основний платіж - 3706387,08 грн., пеня 49,72 грн. та штрафні санкції у сумі 510 грн.

Згідно інтегрованої картки платника податків за період з 20.07.2016 по 01.09.2016 ДП "ЖЛГЗ" було сплачено податкового зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 4669472,00 грн., в т.ч. в липні 2016 - 2160056,00 грн. та в серпні 2016 - 2509416,00 грн.

Відповідно до п.87.9 ст.89 Податкового кодексу України зазначені кошти спрямовані в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 19.07.2016 за червень 2016 відповідачем задекларовано суму ПДВ із самостійно визначеними податковими зобов"язаннями в розмірі 2160056 грн.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість від 19.08.2016 за липень 2016 відповідачем задекларовано суму ПДВ із самостійно визначеними податковими зобов"язаннями в розмірі 2509416 грн.

Відповідно до пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК підприємству нарахована пеня за несвоєчасну сплату грошового зобов"язання в сумі 6818,86 грн.

Крім того, відповідно до податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 19.02.2015 до відповідача застосована штрафна (фінансова) санкція в розмірі 510 грн.

Як пояснив представник позивача станом на день розгляду справи податковий борг не змінився та становить 3706946,80 грн., що включає в себе борг по податковим деклараціям з податку на додану вартість за червень-липень 2016 року, пені в розмірі 6818,86 грн. та по штрафних (фінансових) санкціях, інших платежів, у розмірі 510,00 грн.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1. статті 16 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п.46.1 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пп. 203.1, 203.2 ст.203 Податкового Кодексу України, податкова декларація по податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Приписами п.56.11 ст. 56 Податкового кодексу встановлено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

У відповідності до вказаних вимог закону, відповідачем було подано податкові декларації з податку на додану вартість, у яких самостійно визначені податкові зобов"язання.

Отже, сума несплаченого узгодженого грошового зобов"язання по декларації за червень 2016 становить 2160056 грн., по декларації за липень 2016 року -2509416 грн. (а.с.54-55).

Згідно з пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПКУ після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов"язання на суму податкового боргу підприємству нарахована пеня за несвоєчасну сплату грошового зобов"язання у сумі 6818,86 грн.

Крім того, відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000112202 від 19.02.2015 на підставі акта перевірки 203/06-25-22-02/37604593 від 09.02.2015 до відповідача застосовано штраф у розмірі 510 грн. (а.с.32).

Вказане податкове повідомлення-рішення отримане головним бухгалтером підприємства 19.02.2016 .

Доказів оскарження повідомлення-рішення у матеріалах справи не міститься.

Таким чином, загальна сума заборгованості по узгоджених податкових зобов"язаннях становить 3706946,80 грн.

У відповідності до ст.59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої сум грошового зобов"язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податку вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 ПКУ передбачено, що у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вимог чинного законодавства, з метою погашення заборгованості, позивачем на адресу відповідача направлено податкову вимогу від 16.05.2016 №320-11 на суму 3706387,08 грн. (а.с.36).

Вказана вимога позивачем отримана та неоскаржена.

Пунктом 38.1 ст.38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Проте, на час розгляду справи за відповідачем рахується податковий борг на суму 3706946,80 грн., тобто у встановлені строки вона погашена.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання у сумі 3706946,80 грн. вважається податковим боргом.

Щодо твердження представника відповідача про те, що останнім частково сплачувались до державного бюджету суми визначених грошових зобов'язань суд зазначає наступне.

Як пояснив представник позивача, суми, які сплачувались підприємством, надходили у рахунок погашення податкового боргу з інших платежів з урахуванням черговості його виникнення.

Згідно з п.87.9 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Отже, доводи представника відповідача з цього приводу є безпідставними.

Статтею 67 Конституції України встановлено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.14п.1.175 ст.14 ПКУ податковий борг-сума узгодженого грошового зобов"язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов"язання.

Згідно п.п. 20.1.18 п. 20.1.1. ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.3- п. 95.4 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Будь-яких доказів сплати податкового боргу у справі не міститься.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.4 ст.94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 86,128,160-163,186,254 КАСУ ,

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (код ЄДРПОУ 00375504) на користь держави в особі Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (код ЄДРПОУ 39110996) податковий борг в розмірі 3706946,80 грн. (три мільйони сімсот шість гривень дев"ятсот сорок шість тисяч вісімдесят копійок) з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Капинос