Постанова № 62134567, 17.10.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2016 року Справа № 803/1778/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Валюха В.М.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

22.07.2015 фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 02.03.2015 № 205000011/2015/000016/1 та про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.03.2015 № 205070000/2015/00024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.03.2015 позивачем було подано на митний пост «Луцьк» Волинської митниці ДФС для митного оформлення партію товару - яблука свіжі врожаю 2014 року, клас якості II, калібр 65 мм, сорт Ligol вагою нетто 20280 кг за ціною 1,20 польських злотих за 1 кг на загальну суму 24336,00 польських злотих, що надійшов згідно з контрактом купівлі - продажу від 23.02.2015 № 29/2015/PL, укладеного із фірмою «Elefant Owoce Agnieszka Strach» (Польща) та інвойсу від 26.02.2015 № 47/02/2015. Відповідно до товаросупровідних документів поставка товару здійснюється автотранспортом на територію України на умовах CTP згідно Правил «Інкотермс 2010».

Для митного оформлення на митний пост «Луцьк» Волинської митниці ДФС були подані наступні документи, передбачені чинним законодавством: контракт № 29/2015/ PL від 23.02.2015; рахунок фактура (інвойс) № 47/02/2015 від 26.02.2015; вантажно-митна декларація (ВМД) № 205070000/2015/8093 від 02.03.2015; декларація митної вартості ДМВ-1 № 205070000/2015/8093 від 02.03.2015; міжнародна товаротранспортна накладна CMR серії А № 088386 від 27.02.2015; сертифікат про походження товару № РL/MF/AK 0084263 від 26.02.2015; карантинний дозвіл № 15/00987 від 12.02.2015; сертифікат якості № КО.8231.1.467.20 від 26.02.2015; лист про не страхування товару № 44 від 27.02.2015; прайс-лист від 23.02.2015; копія декларації країни відправлення № 15PL 302020Е0008880 від 27.02.2015; інші документи, перелічені в графі 44 ВМД.

В графах 12, 45 ВМД № 205070000/2015/8093 від 02.03.2015 позивачем було вказано митну вартість у розмірі 184091,86 грн., визначену за ціною контракту відповідно до вищезазначених документів та в порядку, передбаченому статтею 58 Митного кодексу України (далі МК України). Розрахована декларантом митна вартість за ціною контракту, як зазначено в ДМВ № 205070000/2015/8093 від 02.03.2015, склала 184091,86 грн. або 24336,00 польських злотих, тобто 1,20 польських злотих за 1 кг товару.

У графі «Для відміток митного органу» вищезазначеної ДМВ митний орган вказав, що декларанту для підтвердження заявленої митної вартості відповідно до статтей 53, 54 МК України необхідно подати: висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; банківські платіжні документи про оплату товару; розрахунок ціни.

Представник декларанта ознайомився із даним записом та у ДМВ зазначив, що буде приймати рішення на підставі положень МК України, а також повідомив про відсутність на даний момент даних документів та зазначив прохання про випуск товару у вільний обіг.

Того ж дня (02.03.2015) позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2015/00024 (далі Картка відмови). Як зазначено у Картці відмови, м/п «Луцьк» повідомляє про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: невідповідність заповнення граф 12, 45 ВМД вимогам статті 53 МК України, неподання додаткових відомостей, необхідних для підтвердження заявлено митної вартості. У цій же Картці відмови митний орган розяснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 ВМД у відповідності до рішення про визначення митної вартості № 205000011/2015/000016/1 від 02.03.2015.

Згідно з графою 30 Рішення про коригування митної вартості товару № 205000011/2015/000016/1 від 02.03.2015 (далі - Рішення) митним органом було визначено митну вартість товару, що надійшов на адресу позивача згідно із вищезазначеним контрактом № 29/2015/ PL від 23.02.2015 та інвойсом № 47/02/2015 від 26.02.2015 за ціною 1,8352 польських злотих за 1 кг. У графі 33 Рішення було зазначено, що митна вартість товарів не може бути визнана, у звязку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, за методом обраним декларантом, а саме не подані документи для підтвердження митної вартості відповідно до статті 53, подані документи містять розбіжності сума в експортній декларації не відповідає сумі в інвойсі, декларант від подачі всіх документів відмовився.

В результаті таких дій посадових осіб митниці, з метою запобігання псування товару та нарахування штрафних санкцій за можливий простій автомобіля, який перевозив товар, 02.03.2015 позивачем було подано через представника нову ВМД № 205070000/2015/8140 від 02.03.2015, вказавши у ній в графах 12 та 45 митну вартість, розраховану за ціною одиниці товару, наведеної у Інвойсі № 47/02/2015 від 26.02.2015. Митне оформлення у цьому випадку проводилось за другорядним резервним методом із застосуванням гарантійних зобовязань грошової застави.

Документи, які витребовував митний орган, позивач мав право подати на протязі 80 днів з моменту випуску товару у вільний обіг, як це передбачено частиною восьмою статті 55 МК України.

19.05.2015 позивачем на адресу Волинської митниці було направлено заяву № 127 із додатковими документами: завіреною копією висновку Волинської торгово-промислової палати (далі Волинська ТПП) № В-366/1 від 18.05.2015; завіреною копією платіжного доручення № 1634 від 12.03.2015; завіреною копією SWIFT повідомлення № 1427TJ.8965UBGB від 12.03.2015. Також митному органу було надано пояснення щодо неправомірності витребування розрахунку ціни. У цьому листі позивач просила митний орган визнати заявлену нею митну вартість товару та скасувати рішення про коригування митної вартості товару № 205000011/2015/000016/1 від 02.03.2015. Таким чином, позивачем було дотримано всі вимоги митного органу про надання документів та відомостей, перелічених у графі «Для відміток митного органу» ДМВ № 205070000/2015/8093 від 02.03.2015 з урахуванням їх законності.

У відповідь на заяву позивач отримала лист Волинської митниці ДФС № 3581/03-70-25-02 від 28.05.2015, у якому митний орган повідомив про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом, зазначивши зокрема, що у висновку Волинської ТПП містяться відомості про якісні характеристики яблук, а також дані з інтернет-сайтів про комерційні пропозиції підприємств, які займаються реалізацією аналогічного товару на території України. Проте, переконатись у достовірності наданої інформації немає змоги, оскільки відсутні витяги, які б містили розрахунки, що однозначно підтверджують наведену експертом ціну товару, а також на вказаних інтернет-сайтах зазначена інформація внутрішнього ринку, що суперечить умовам Генеральної угоди з тарифів та торгівлі.

Виходячи з вищевикладеного, митний орган проінформував про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом.

Крім того, позивач зазначає про не проведення відповідача процедури консультації, оскільки митним органом було відмовлено позивачу у обміні інформацією.

Позивач вважає, що усі вимоги митного органу були виконані, а подані додаткові документи та відомості, з урахуванням позиції відповідача, підтверджують заявлену митну вартість спірного товару та безпідставно не взяті до уваги митним органом.

Позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 02.03.2015 № 205000011/2015/000016/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.03.2015 № 205070000/2015/00024.

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову від 04.08.2015 № 03-70-10/15-672 (а. с. 54-57) представник відповідача адміністративний позов не визнала та просить відмовити у його задоволенні з таких підстав.

При здійсненні митного оформлення товару за митною декларацією від 02.03.2015 № 205070000/2015/8093, Волинською митницею ДФС було встановлено, що подані декларантом документи містять розбіжності, а саме, ціна товару, що зазначена в експортній декларації (24149 польських злотих) не відповідає ціні, зазначеній в інвойсі (24336 польських злотих).

Волинською митницею ДФС у відповідності до частини пятої статті 55 МК України було проведено процедуру консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. Результати даної процедури та неприйнятність застосування методів визначення митної вартості товарів, що передують резервному відображені в графі 33 рішення про коригування митної вартості товару від 02.03.2015 № 205000011/2015/000016/1.

На підставі вищевикладеного, вважає, що рішення про коригування митної вартості товарів від 02.03.2015 № 205000011/2015/000016/1 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.03.2015 № 205070000/2015/00024 прийняті у відповідності до вимог МК України.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 07.08.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2015, в задоволенні адміністративного позову було відмовлено (а. с. 70-74, 108-115).

Проте, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.09.2016 постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07.08.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2015 у даній справі скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а. с. 151-155).

Відповідно до частини пятої статті 227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обовязковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Відтак, при новому розгляді справи судом підлягало перевірці достатність обсягу документів, які додатково надавалися декларантом на запит органу доходів та зборів, для висновку про усунення виявлених розбіжностей, правильність визначення митної вартості за першим методом на підставі поданих документів у їх сукупності, а також проведення процедури консультації між митним органом та декларантом.

В судовому засіданні, яке відбулося 11.10.2016, представник позивача ОСОБА_2 адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях від 04.10.2016 (а. с. 163-167), просить позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_3 у тому ж судовому засіданні адміністративний позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях та додаткових поясненнях представника відповідача ОСОБА_4 (а. с. 173-175), та просить у його задоволенні відмовити повністю.

В подальшому, 17.10.2016 за вх. № 13277/16 представник позивача ОСОБА_2 до початку судового засідання, призначеного на 14:30 17.10.2016, подав до суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності (а. с. 183).

Згідно із частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Відповідно до частини першої статті 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відтак, виходячи із приписів частини першої статті 41, частини шостої статті 128 КАС України, у звязку із поданням представником позивача ОСОБА_2 до початку судового засідання письмового клопотання про розгляд справи без його участі та за відсутності потреби додатково заслухати представника відповідача, свідка чи експерта, розгляд справи проведено у письмовому провадженні, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 02.03.2015 позивачем (як одержувачем товару та декларантом) було подано на митний пост «Луцьк» Волинської митниці ДФС для митного оформлення партію товару яблука свіжі врожаю 2014 року, клас якості II, калібр 65 мм, сорт Ligol вагою нетто 20280 кг за ціною 1,20 польських злотих за 1 кг на загальну суму 24336,00 польських злотих, що надійшов згідно з контрактом купівлі - продажу від 23.02.2015 № 29/2015/PL, укладеного із фірмою «Elefant Owoce Agnieszka Strach» (Польща) та інвойсу від 26.02.2015 № 47/02/2015. Відповідно до товаросупровідних документів поставка товару здійснюється автотранспортом на територію України на умовах CTP згідно Правил «Інкотермс 2010».

Для митного оформлення на митний пост «Луцьк» Волинської митниці ДФС були подані наступні документи: контракт № 29/2015/ PL від 23.02.2015; рахунок фактура (інвойс) № 47/02/2015 від 26.02.2015; ВМД № 205070000/2015/8093 від 02.03.2015; декларація митної вартості ДМВ-1 № 205070000/2015/8093 від 02.03.2015; міжнародна товаротранспортна накладна CMR серії А № 088386 від 27.02.2015; сертифікат про походження товару № РL/MF/AK 0084263 від 26.02.2015; карантинний дозвіл № 15/00987 від 12.02.2015; сертифікат якості № КО.8231.1.467.20 від 26.02.2015; лист про не страхування товару № 44 від 27.02.2015; прайс-лист від 23.02.2015; копія декларації країни відправлення № 15PL 302020Е0008880 від 27.02.2015; інші документи, перелічені в графі 44 ВМД (а. с. 10-22).

В графах 12, 45 ВМД № 205070000/2015/8093 від 02.03.2015 позивачем було вказано митну вартість у розмірі 184091,86 грн., визначену за ціною контракту. Розрахована декларантом митна вартість за ціною контракту, як зазначено в ДМВ № 205070000/2015/8093 від 02.03.2015, склала 184091,86 грн. або 24336,00 польських злотих, тобто 1,20 польських злотих за 1 кг товару.

У графі «Для відміток митного органу» вищезазначеної ДМВ митний орган вказав, що декларанту для підтвердження заявленої митної вартості відповідно до статей 53, 54 МК України необхідно подати: висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; банківські платіжні документи про оплату товару; розрахунок ціни (а. с. 14 зворот). Представник декларанта ознайомився із даним записом та у ДМВ зазначив, що буде приймати рішення на підставі положень МК України, а також повідомив про відсутність на даний момент даних документів та зазначив прохання про випуск товару у вільний обіг.

Того ж дня, 02.03.2015 позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2015/00024. Як зазначено у Картці відмови, м/п «Луцьк» повідомляє про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: невідповідність заповнення граф 12, 45 ВМД вимогам статті 53 МК України, неподання додаткових відомостей, необхідних для підтвердження заявлено митної вартості. У цій же Картці відмови митний орган розяснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 ВМД у відповідності до рішення про визначення митної вартості № 205000011/2014/000016/1 від 02.03.2015 (а. с. 9).

Згідно з графою 30 Рішення про коригування митної вартості товару № 205000011/2015/000016/1 від 02.03.2015 митним органом було визначено митну вартість товару, що надійшов на адресу позивача згідно із вищезазначеним контрактом № 29/2015/ PL від 23.02.2015 та інвойсом № 47/02/2015 від 26.02.2015 за ціною 1,8352 злотих за 1 кг. У графі 33 Рішення було зазначено, що митна вартість товарів не може бути визнана, у звязку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, за методом обраним декларантом, а саме не подані документи для підтвердження митної вартості відповідно до статті 53 МК України, а подані документи містять розбіжності сума в експортній декларації не відповідає сумі в інвойсі, декларант від подачі всіх документів відмовився (а. с. 8).

02.03.2015 позивачем було подано через представника нову ВМД № 205070000/2015/8140 від 02.03.2015, митне оформлення у цьому випадку проводилось за другорядним резервним методом із застосуванням гарантійних зобовязань грошової застави (а. с. 23).

Судом також встановлено, що 19.05.2015 позивачем на адресу Волинської митниці було направлено заяву № 127 із додатковими документами: завіреною копією висновку Волинської ТПП № В-366/1 від 18.05.2015; завіреною копією платіжного доручення № 1634 від 12.03.2015; завіреною копією SWIFT повідомлення № 1427TJ.8965UBGB від 12.03.2015. Також митному органу було надано пояснення щодо неправомірності витребування розрахунку ціни (а. с. 28-31). У цьому листі позивач просила митний орган визнати заявлену нею митну вартість товару та скасувати рішення про коригування митної вартості товару № 205000011/2015/000016/1 від 02.03.2015.

У відповідь на заяву позивач отримала лист Волинської митниці ДФС № 3581/03-70-25-02 від 28.05.2015, у якому митний орган повідомив позивача про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом, зазначивши зокрема, що у висновку Волинської ТПП № В-366/1 від 18.05.2015 містяться відомості про якісні характеристики яблук, а також дані з наступних інтернет-сайтів: agrotorg.net, fermer.sn.ua, prom.ua. про комерційні пропозиції підприємств, які займаються реалізацією аналогічного товару на території України. Проте, переконатись у достовірності наданої інформації немає змоги, оскільки відсутні витяги, які б містили розрахунки, що однозначно підтверджують наведену експертом ціну товару, а також на вказаних інтернет-сайтах зазначена інформація внутрішнього ринку (а. с. 32-33).

Згідно із частиною другою статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваних в даній адміністративній справі рішень, з огляду на таке.

Статтею 49 Митного кодексу України (далі МК України) від 13.03.2012 № 4495-VI (з наступними змінами та доповненнями, тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, сьомої девятої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів. Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Частинами першою другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частинами першою третьою статті 256 МК України визначено, що відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення органу доходів і зборів про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості товару «яблука свіжі врожаю 2014 року, клас якості II, калібр 65 мм, сорт Ligol» за основним методом (за ціною договору) та надання відповідачу необхідних додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

У графах 12, 45 ВМД від 02.03.2015 №205070000/2015/8093 позивачем було вказано митну вартість товару яблук свіжих врожаю 2014 року у розмірі 184091,86 грн., що є еквівалентом 24336,00 польських злотих, тобто 1,20 польських злотих за 1 кг.

Разом з тим, у графі «Для відміток митного органу» вищезазначеної ДМВ митний орган вказав, що декларанту для підтвердження заявленої митної вартості відповідно до статтей 53, 54 МК України необхідно подати: висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; банківські платіжні документи про оплату товару; розрахунок ціни (а. с. 14 зворот).

Судом встановлено, що заявою від 19.05.2015 № 127 позивачем, в межах строків, визначених статтею 55 МК України, були надані органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, проте, відповідачем відмовлено у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.

На думку суду, подані позивачем до митного оформлення документи є достатніми для підтвердження заявленої митної вартості товарів за першим методом, а відповідачем безпідставно було відмовлено у визнанні заявленої митної вартості вказаного вище товару, виходячи з такого.

Так, зокрема, вимога митного органу про надання висновків про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями була виконана позивачем шляхом подання до заяви від 19.05.2015 № 127 експертного висновку Волинської торгово-промислової палати № В-366/1 від 18.05.2015 (а. с. 30), яким підтверджено, що вартість яблук свіжих 2-го сорту зазначена в контракті № 29/2015/PL від 23.02.2015, укладеного із фірмою «Elefant Owoce Agnieszka Strach» (Польща), фактурі № 47/02/201 від 26.02.2015 та комерційній пропозиції (прайс-листа) фірми «Elefant Owoce Agnieszka Strach» (Польща) від 23.02.2015 відповідає рівню цін, який панує на ринку по продажу яблук свіжих та може складати 1,20 польських злотих за 1 кг.

Крім того, до заяви від 19.05.2016 позивач долучила платіжне доручення № 1634 від 12.03.2015 та SWIFT повідомлення № 1427TJ.8965UBGB від 12.03.2015, чим виконала вимогу митного органу про надання банківських платіжних документів про оплату товару. Суд також звертає увагу, що на момент митного оформлення спірного товару інвойс № 47/02/201 від 26.02.2015 оплачений не був, проте, це не суперечить вимогам пункту 4.1 контракту № 29/2015/PL від 23.02.2015.

При цьому, відповідач безпідставно не взяв до уваги ціну товару 1,20 польських злотих за 1 кг товару, яка зазначена у п. 2.3 контракту № 29/2015/PL від 23.02.2015, укладеному із фірмою «Elefant Owoce Agnieszka Strach» (Польща) (а. с. 10-11), фактурі (інвойс) № 47/02/201 від 26.02.2015 (а. с. 12) та комерційній пропозиції (прайс-листі) фірми «Elefant Owoce Agnieszka Strach» (Польща) від 23.02.2015 (а. с. 22), які надавалися позивачем для здійснення митного оформлення та не містять розбіжностей щодо числового значення ціни товару.

Суд також вважає, що висловлені митним органом окремі зауваження щодо наявності розбіжностей в інших документах (загальна вартість відповідно до експортної декларації країни-відправника становить 24149,00 польських злотих, а згідно інвойсу 24336,00 польських злотих) на митну вартість товарів не впливають.

При вирішенні питання, чи є належним та допустимим як доказ у справі експертний висновок Волинської ТПП № В-366/1 від 18.05.2015, суд враховує, що згідно із частинами першою, другою статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати» від 02.12.1997 № 671/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість. Методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України. З цього слідує, що проведені на замовлення українських підприємців експертні висновки торгово-промислових палат є обов'язковими для застосування на всій території України та можуть підтверджувати заявлену митну вартість товару. При цьому, суд не бере до уваги заперечення відповідача щодо вказаного висновку експертний висновок Волинської ТПП № В-366/1 від 18.05.2015 з огляду на те, що експертом використовувалася інформація щодо реалізації ідентичного товару та зроблено висновок, що вартість товару відповідає рівню цін, який панує на ринку по продажу яблук свіжих та може складати 1,20 польських злотих за 1 кг.

Крім того, суд також не погоджується з висновком митного органу про відмову декларанта у наданні додаткових документів, оскільки як вбачається із напису на звороті ВМД 205070000/2015/8093 від 02.03.2016, представник декларанта повідомив про відсутність на даний момент даних документів (а. с. 14 зворот), що чітко свідчить не про відмову у їх наданні, а про їх відсутність, а в подальшому, в межах строків передбачених статтею 55 МК України, документи були надані відповідачу згідно із заявою від 19.05.2016 № 127.

Суд зазначає, що у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів стверджується про проведення процедури консультацій з декларантом та досягнення згоди щодо неможливості застосування методів визначення митної вартості, які передбачені статтями 59-63 МК України.

Проте, як вбачається з напису на звороті рішення, представник декларанта не погодився з відомостями наведеними в графах 30, 31, 33 рішення та вказав, що процедура консультацій не проводилася (а. с. 8 зворот).

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.09.2016 у даній справі зазначено, що ніякої іншої інформації, крім вимоги про надання додаткових документів та прийнятого рішення про коригування митної вартості до декларанта не надходило, що свідчить про відсутність зі сторони митного органу будь-якої спрямованості на діалог з декларантом з метою визначення основи митної вартості (а. с. 155).

Як вбачається з додаткових пояснень представника відповідача ОСОБА_4, процедура консультацій проводилася з декларантом усно, що підтверджується ВМД № 205070000/2015/008140 від 02.03.2015, оскільки жодних вимог щодо проведення процедури консультації в письмовому вигляді від декларанта не надходило (а. с. 173-175).

Разом з тим, всупереч вимогам частини другої статті 71 КАС України, під час нового судового розгляду справи відповідачем не було надано додаткових доказів на підтвердження тієї обставини, що митним органом належним чином дотримано процедури проведення консультацій з декларантом.

Таким чином, суд вважає, що митним органом процедура консультацій з декларантом належним чином проведена не була, відповідач належними та допустимими доказами не обґрунтував своє рішення про неможливість визнання заявленої декларантом митної вартості товару.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що позивачем доведено заявлену митну вартість товару за ВМД № 205070000/2015/8093 від 02.03.2015 у розмірі 184091,86 грн. (1,20 польських злотих за 1 кг товару), відтак, з наведених вище підстав оскаржувані рішення та картка відмови Волинської митниці ДФС підлягають визнанню протиправними та скасуванню, а позовні вимоги до задоволення.

Згідно із частиною першою статті 94 КАС України (в редакції, чинній на час звернення до суду з цим позовом) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015, частину першу статті 94 КАС України було викладено у такій редакції: якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що даний позов було подано до суду 22.07.2015, тому при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд застосовує частину першу статті 94 КАС України в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII.

Відтак, на користь позивача необхідно присудити з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 146,20 грн., сплачений платіжним дорученням № 1838 від 20.07.2015 (а. с. 2).

Керуючись статтями 41, 72, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 02 березня 2015 року № 205000011/2015/000016/1.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02 березня 2015 року № 205070000/2015/00024.

Присудити з Державного бюджету України на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 146 гривень 20 копійок (сто сорок шість гривень двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М. Валюх