Ухвала суду № 62134225, 18.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/24790/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

18 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Гуцул О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Титан України» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Титан України» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Титан України» (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - Відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29 жовтня 2015 року №6726552802 та №6626552802.

Постановою Окружного адміністративного суду місті Києва від 22 липня 2016 року в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням Позивач, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Позивача, заперечення представника Відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка Позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти відображення показників в декларації з податку на додану вартість за квітень 2015 року.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення Позивачем вимог пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», статті 194, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, унаслідок чого Позивачем завищено від'ємне значення з податку на додану вартість та суму податку на додану вартість, заявлену до бюджетного відшкодування у банку за квітень 2015 року у розмірі 2 370 636,00 грн.

За результатами вказаної перевірки контролюючим органом складено акт від 16.10.2015 року №43/26-55-28-02/32611323 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Титан України» (п.н. 32611323) з питань своєчасності, достовірності, повноти відображення показників в декларації з податку на додану вартість за квітень 2015 року».

20.10.2015 року Позивачем були подані до Відповідача заперечення на акт перевірки від 16.10.2015 року №43/26-55-28-02/32611323.

Відповідач листом від 27.10.2015 року №25660/10/26-55-28-02 повідомив Позивача, що висновки вказаного акта перевірки рішенням Відповідача залишено без змін.

На підставі вказаного акта перевірки Відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: від 29 жовтня 2015 року №6626552802 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, за порушення статті 194, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України Позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2015 року у розмірі 2 370 636,00 грн;

від 29 жовтня 2015 року №6726552802 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України, за порушення пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України Позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2015 року у розмірі 2 370 636,00 грн. та зобов'язано сплатити штрафні санкції у розмірі 1 185 318,00 грн.

Положеннями статті 185 Податкового кодексу України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Кодекс) визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 188.1 статті 188 Кодексу передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Згідно ст.194 Кодексу операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

Податок становить 20 відсотків, 7 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Згідно підпункту 195.1.1.«а» пункту 195.1 статті 195 Кодексу за нульовою ставкою оподатковуються операції вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.

Статтею 82 Митного кодексу України визначено, що експорт (остаточне вивезення) - це митний режим, відповідно до якого українські товари випускаються для вільного обігу за межами митної території України без зобов'язань щодо їх зворотного ввезення.

Відповідно ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» експорт (експорт товарів) як продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів. При цьому термін реекспорт (реекспорт товарів) означає продаж іноземним суб'єктам господарської діяльності та вивезення за межі України товарів, що були раніше імпортовані на територію України.

Виходячи із визначення підпункту 14.1.122 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, що нерезиденти - це, зокрема, іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, іноземних суб'єктів господарської діяльності можна вважати нерезидентами.

З врахуванням наведеного, колегія суддів звертає увагу, що за нульовою ставкою податку на додану вартість оподатковуються операції вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту іноземним суб'єктам господарської діяльності - нерезидентам.

Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України згідно із статтею 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», створює вільну економічну зону «Крим» (далі - ВЕЗ «Крим»), та врегульовує інші аспекти правових відносин між фізичними і юридичними особами, які знаходяться на тимчасово окупованій території або за її межами Закон України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України»

Згідно пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» фізична особа, яка має податкову адресу (місце проживання), юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ «Крим», прирівнюються з метою оподаткування до нерезидента.

Фізична особа, яка має податкову адресу (місце проживання), юридична особа (відокремлений підрозділ), яка має податкову адресу (місцезнаходження) на іншій території України, прирівнюються з метою оподаткування до резидента.

Пункт 6.5 статті 6 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" встановлює, що для цілей застосування податкового та митного законодавства договори, укладені між суб'єктами господарювання із місцезнаходженням (місце проживання) на території ВЕЗ "Крим" та іншими суб'єктами господарювання, є документами, що використовуються замість зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Відповідно до підпункту 5 пункту 12.4 статті 12 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» під час тимчасової окупації поставки товарів на територію (з території) ВЕЗ «Крим» здійснюються з урахуванням того, що: поставка товарів з території ВЕЗ «Крим» на іншу територію України з метою їх вільного обігу здійснюється у митному режимі імпорту із застосуванням норм законодавства України про державний санітарно-епідеміологічний, ветеринарно-санітарний, фіто-санітарний, екологічний, радіологічний контроль, інших заходів тарифного і нетарифного регулювання, з урахуванням положень статті 6 цього Закону.

Поставка товарів, що мають митний статус українських товарів, з іншої території України на територію ВЕЗ «Крим» прирівнюється до митного режиму експорту, в тому числі для цілей тарифного та нетарифного регулювання.

Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів вважає, що операції з поставки товарів на територію ВЕЗ «Крим» оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість лише у відносинах із юридичною особою, яка має податкову адресу (місцезнаходження) на території ВЕЗ «Крим».

З матеріалів справи вбачається, що у квітні 2015 року Позивач здійснював поставки товару для ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс» в режимі експорту як для нерезидента, застосовуючи при цьому нульову ставку податку на додану вартість: у митних деклараціях зазначено, що отримувачем товару є ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс» за адресою: АР Крим, м. Армянськ, Північна промзона.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань податковою адресою (місцезнаходження) ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс» з 02 квітня 2014 року є м. Київ, вул. Мечникова, буд. 2, літера А.

Таким чином, оскільки податкова адреса(місцезнаходження) ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс» не знаходиться на території ВЕЗ «Крим», вказане підприємство вважається резидентом України, а тому є підтави для оподаткування податком на додану вартість на загальних підставах за ставкою 20%.

Також зі змісту акта перевірки вбачається, що контролюючий орган вважає неправомірним формування Позивачем податкового кредиту на підставі митних декларацій щодо імпортування товарів із території ВЕЗ «Крим» від ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс» до ТОВ «ТИТАН УКРАЇНИ», оскільки такі митні декларації складені з порушенням чинного законодавства.

З цього приводу, слід зазначити таке.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно пункту 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Правила заповнення граф митних декларацій (далі - МД) на бланках єдиного адміністративного документа форми МД-2 (далі - ЄАД), додаткових аркушів до нього форми МД-3 (далі - додаткові аркуші), специфікації форми МД-8 (далі - специфікація), порядок унесення відомостей до доповнення форми МД-6 (далі - доповнення), випадки застосування специфікації, а також порядок оформлення, розподілу та використання аркушів МД форм МД-2, МД-3, МД-6, МД-8 визначає Порядок заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651 (далі - Порядок).

Згідно підрозділу 2 розділу ІІ Порядку при поміщенні товарів у митний режими імпорту, реімпорту, переробки на митній території України, тимчасового ввезення, знищення або руйнування, відмови на користь держави та поміщення іноземних товарів у митні режими митного складу, вільної митної зони, безмитної торгівлі в графі 2 «Відправник/Експортер» зазначаються:

якщо описом цієї графи не передбачено інше, у графі зазначаються відомості про відправника;

якщо переміщення товарів здійснювалось послідовно за декількома товарно-транспортними документами, в графі зазначаються відомості про особу, яка є відправником згідно з першим із зазначених документів;

якщо відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), нерезидент - сторона зовнішньоекономічного договору (контракту) не є відправником, у графі зазначаються відомості про відправника і вчиняється запис: «Див. доп.», а в доповненні наводяться відомості про нерезидента - сторону зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту).

У періодичній, попередній МД для ввезення, а також якщо з урахуванням особливостей умов поставки товарів відповідно до правил Інкотермс відправником у транспортному документі вказаний резидент, відомості про відправника зазначаються відповідно до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту). За відсутності в зазначених випадках у зовнішньоекономічному договорі (контракті) або іншому документі, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), відомостей про відправника у графі зазначаються відомості тільки про нерезидента, що уклав такий договір або інший документ.

При декларуванні гуманітарної допомоги зазначаються відомості про донора гуманітарної допомоги. Якщо донор гуманітарної допомоги доручає підприємству-виробнику або іншій юридичній чи фізичній особі відправити за його дорученням вантаж на митну територію України, то в графі зазначаються відомості про відправника і вчиняється запис: «Див. доп.», а в доповненні наводяться відомості про донора гуманітарної допомоги.

При декларуванні консолідованого вантажу, якщо в товарно-транспортному документі на перевезення відправником указаний іноземний експедитор, у графу вносяться відомості про такого експедитора.

При декларуванні продукції морського промислу, видобутої (виловленої, виробленої) українськими або орендованими (зафрахтованими) українськими підприємствами і організаціями суднами, які ведуть морський промисел, поверненні товарів, які тимчасово вивозилися для забезпечення діяльності суден, що ведуть морський промисел, експлуатантом яких є резидент, у графі зазначаються відомості про такого експлуатанта, а також назви суден, на яких проводилося видобування (виловлення, вироблення) продукції морського промислу.

При декларуванні товарів та/або транспортних засобів для завершення неодноразового переміщення через митний кордон України за однією МД у графі зазначаються відомості про особу, якій надано дозвіл на таке переміщення.

Відомості про осіб наводяться в графі згідно з додатком до цього Порядку. Для нерезидентів найменування юридичної особи та її місцезнаходження чи прізвище, ім'я фізичної особи та її місце проживання зазначаються відповідно до зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі відсутності таких даних у зазначених документах - відповідно до товарно-транспортного документа на перевезення.

Таким чином, при імпортуванні товарів в графі 2 митної декларації зазначаються відомості про відправника - нерезидента.

Статтею 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

З наявних в матеріалах справи деклараціях за квітень 2015 року вбачається, що Позивач імпортував товар, одержувачем якого значиться ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс», 96012, АР Крим, м.Армянськ, Північна промзона.

Проте, як встановлено вище, одержувач товарів - ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс» є резидентом України, а тому митні декларації в режимі імпорту оформленні з порушенням вимог чинного законодавства України та не підтверджують правомірність включення Позивачем сум податку до податкового кредиту і, як наслідок, суми від'ємного значення податку на додану вартість.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності податкових повідомлень-рішень суб'єкта владних повноважень від 29 жовтня 2015 року №6726552802 та №6626552802.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Титан України» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 22 липня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 21 жовтня 2016 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.