Рішення № 62134183, 12.10.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого: Невідомої Т.О.

суддів: Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А.

секретар: Ільченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 липня 2016 року у цивільній справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-15» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги,

№ апеляційного провадження: №22-ц/796/12764/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Кривовяз А.П. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Невідома Т.О.

в с т а н о в и л а :

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 14 липня 2016 року задоволено позов Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-15» (далі по тексту - ЖБК «Авіатор-15») до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення боргу за житлово-комунальні послуги.

Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ЖБК «Авіатор-15» борг за житлово-комунальні послуги в розмірі 6 819,04 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ЖБК «Авіатор-15» судовий збір у розмірі 1 378,00 грн.

Не погодившись із таким рішенням суду ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 подали апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просили рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначають, що суд першої інстанції ухвалив рішення відносно осіб, які в даному випадку не мають бути відповідачами у справі, оскільки учасниками правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг є лише позивач та ОСОБА_1, яка є власником квартири АДРЕСА_1. Звертають увагу на те, що в позові ЖБК «Авіатор-15» не зазначено період, за який підлягає стягненню заборгованість за житлово-комунальні послуги. Крім того, розрахунок заборгованості, наданий позивачем є необґрунтованим та завищеним.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1, ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити з наведених в ній підстав.

СергієнкоЮ.Ф. інтересах ЖБК «Авіатор-15» проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважав, що судом вирішений спір правильно.

В судове засідання ОСОБА_3, ОСОБА_4 не з'явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні повідомлення про вручення поштового відправлення, а тому, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в суд апеляційної інстанції, з'ясувавши обставини справи та оговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ЖБК «Авіатор-15» є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1

ОСОБА_1 є власником кооперативної квартири АДРЕСА_2 після сплати нею пайового внеску (а.с.6).

Відповідно до довідки форми № 3, виданої ЖБК «Авіатор-15» № 43 від 29 лютого 2016 року, у квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані та проживають: ОСОБА_1, її чоловік ОСОБА_2, дочка ОСОБА_3 та син ОСОБА_4 (а.с.5).

У травні 2016 року ЖБК «Авіатор-15» порушило перед судом питання про солідарне стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка станом на 01 травня 2016 року становить 6 819,04 грн., з яких 5 039,00 грн. основного боргу, 1 626,82 грн. інфляційної складової, 153,22 грн. трьох процентів річних.

Суд першої інстанції дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ЖБК «Авіатор-15».

Проте, колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції в частині солідарного стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та помилкового застосування до спірних правовідносин положень ст. 68 ЖК Української РСР.

Як вбачається з матеріалів справи власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 (а.с.6).

Крім того, відповідач ОСОБА_1 є власником особового рахунку.

Статті 64, 68 ЖК Української РСР визначають обов'язок наймача та членів його сім'ї своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги, а також солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникають під час користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду.

Відтак, вказані норми не можуть застосовуватись при вирішенні питання про стягнення заборгованості за комунальні послуги, які надані власникам квартир приватного житлового фонду.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. п. 4, 17 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями, затверджених постановою КМУ від 08 жовтня 1992 року № 572, власник житла та наймач квартири зобов'язаний за рахунок власних коштів оплачувати всі витрати, пов'язані з утриманням житлового будинку і закріпленої прибудинкової території. Власники та наймачі квартир зобов'язані вносити на відповідний рахунок власника будинку плату за обслуговування і ремонт будинку.

Статтею 322 ЦК України визначено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи викладене, обов'язок по сплаті заборгованості за надані житлово-комунальні послуги має бути покладено на ОСОБА_1, як власника квартири АДРЕСА_2, а підстави для стягнення заборгованості з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у суду були відсутні.

Заперечуючи проти позову, відповідачами не було надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 сплачує за отримані житлово-комунальні послуги, або на підтвердження не надання або надання послуг неналежної якості.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь ЖБК «Авіатор-15» відповідно до наданих позивачем розрахунків 6 819,04 грн. заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми.

При цьому, доводи апеляційної скарги про те, що ЖБК «Авіатор-15» не зазначено період за який підлягає стягненню заборгованість за житлово-комунальні послуги, а розрахунок заборгованості, наданий позивачем є необґрунтованим та завищеним є безпідставними, оскільки відповідачами не було спростовано правильність розрахунку належними та допустимими доказами. Розрахунок заборгованості здійснено за період з 01 червня 2015 року по 01 травня 2016 року, станом на 01 червня 2015 року наявна заборгованість у розмірі 5 490,38 грн., натомість відповідачами не було надано доказів того, що заборгованість до 01 червня 2015 року була в меншому розмірі або взагалі відсутня.

Доводи апеляційної скарги щодо пропуску ЖБК «Авіатор-15» строку позовної давності також не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи, оскільки відповідачами на протязі 2015 року при сплаті щомісячних платежів за спожиті послуги частково погашалась і сума боргу, що свідчить про визнання ОСОБА_1 боргу і є підставою для переривання строку позовної давності (а.с.8-9,12-14). Дана обставина відповідачами в ході апеляційного розгляду не заперечувалась.

Враховуючи викладене, рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 липня 2016 року в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в цих позовних вимогах.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 липня 2016 року в частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в цих позовних вимогах.

В зв'язку з чим абзац третій рішення викласти в наступній редакції: Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-15» судовий збір у розмірі 1 378,00 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили, шляхом подання касаційної скарги до цього суду.

Головуючий: Т.О. Невідома

Судді: Д.Р. Гаращенко

А.А. Пікуль