Ухвала суду № 62133487, 19.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" жовтня 2016 р. м. Київ К/800/21873/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О. Маринчак Н.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мако Інвест»

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.07.2016 р.

у справі 805/800/16-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мако Інвест»

до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мако Інвест» (далі - позивач, ТОВ «Мако Інвест») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області (далі - відповідач, ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області), в якому просило суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.01.2016 р. № 0000171503/867/52/05-15-15-03-13-4, №0000181503/868/52/05-15-15-03-13-4.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.04.2016 р., з урахуванням ухвал Донецького окружного адміністративного суду про виправлення описки від 16.05.2016 р. та 31.05.2016 р., адміністративний позов задоволено, скасовано податкові-повідомлення рішення, вирішено питання про судові витрати.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.07.2016 р. постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.04.2016 р. скасовано та позов задоволено частково: скасовано частково податкове повідомлення-рішення від 20.01.2016 р. № 0000171503/867/52/05-15-15-03-13-4 на суму 231 929,77 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.07.2016 р. та залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.04.2016 р.

Відповідач процесуальним правом подати письмові заперечення не скористався.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.01.2016 р. посадовою особою ДПІ у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Мако Інвест» з питання своєчасності сплати податку на прибуток та авансових внесків з податку на прибуток, за результатами якої складено акт від 13.01.2016 р. № 3/05-15-15-03-37966828 та зроблено висновок про порушення позивачем термінів сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток та авансових внесків по податку на прибуток протягом строків, визначених пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

На підставі зазначеного акту камеральної перевірки, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.01.2016 р. № 000017/503/867/52/05-15-15-03-13-4, яким на підставі статті 126 Податкового кодексу України, позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10 % у сумі 734 550,31 грн. та № 0000181503/868/52/05-15-15-03-13-4, яким позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 553 230 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що заява про зарахування переплати з податку на прибуток в рахунок авансових внесків з податку на прибуток до контролюючого органу подана позивачем 26.02.2014 р., тобто до граничного строку сплати податкових зобов'язань (11.03.2014 р.), а сума переплати достатня для погашення суми податку у розмірі 7 847 127,70 грн., а відтак позивачем в строк сплачена сума грошових зобов'язань, у зв'язку з чим у контролюючого органу відсутні підстави для нарахування штрафу у розмірі 231 929,77 грн. Крім того, самостійно визначені позивачем зобов'язання за серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2014 року сплачені в повному обсязі, у визначені законодавцем строки, у зв'язку з цим у контролюючого органу відсутні підстави для нарахування штрафу. Також, уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» позивачу було відмовлено у перерахуванні грошових коштів для сплати грошових зобов'язань, а відтак позивач звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких грошових зобов'язань.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та частково задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з часткової протиправності податкового повідомлення-рішення, оскільки відсутність коштів не звільняє платника від обов'язку по сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання.

З такими висновками суду апеляційної інстанції не погоджується колегія суддів касаційної інстанції та вважає вірними висновки суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 57 Податкового кодексу України передбачено, що у складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань. Відповідно до підпункту 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 Кодексу грошове зобов'язання платника податків - сума грошових коштів, які платник податків зобов'язаний сплатити до відповідного бюджету в якості податкового зобов'язання.

Відповідно до абзаців 1, 4, 9 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації. У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

Джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів (пункт 87.1 статті 87 Податкового кодексу України).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26 лютого 2014 р. ТОВ «МАКО ІНВЕСТ» звернулось до контролюючого органу з листом № 26/02-14 про здійснення перекиду існуючої переплати з одного бюджетного рахунку (авансові внески з податку на прибуток, 11024000) на інший (податок на прибуток, 11021000) в сумі 2 766 757,30 грн.

Враховуючи те, що заява про зарахування переплати з податку на прибуток в рахунок авансових внесків з податку на прибуток до контролюючого органу подана 26.02.2014 р., тобто до граничного строку сплати податкових зобов'язань, а саме до 11.03.2014 р., а сума переплати достатня для погашення суми податку у розмірі 7 847 127,70 грн., суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що позивачем сума грошових зобов'язань сплачена в строк, у зв'язку з чим у контролюючого органу відсутні підстави для нарахування штрафу у розмірі 231 929,77 грн.

Крім того, своєчасність сплати грошових зобов'язань за період липень-грудень 2014 року підтверджується платіжними дорученнями, які були досліджені судами попередніх інстанцій та встановлено, що грошові зобов'язання сплачені позивачем у повному обсязі та в строки передбачені Податковим кодексом України.

Також, відповідно до пункту 129.6 статті 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Згідно пункту 129.7 статті 129 Податкового кодексу України не вважається порушенням строку перерахування податків, зборів, платежів з вини банку порушення, вчинене внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку, що призводить до нестачі вільного залишку коштів на такому кореспондентському рахунку.

Якщо у майбутньому банк або його правонаступники відновлюють платоспроможність, відлік строку зарахування податків, зборів та інших платежів розпочинається з моменту такого відновлення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що листами ТОВ «МАКО ІНВЕСТ» зверталось до ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» з питання дострокового розірвання депозитних договорів та повернення грошових коштів для сплати податкових зобов'язань зі сплати авансових внесків з податку на прибуток за січень, лютий 2015 року.

При цьому, Постановою Правління Національного банку України від 27.11.2014 р. № 743 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 27.11.2014 р. прийнято рішення № 132 про запровадження з 28.11.2014 р. тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Всеукраїнський банк розвитку».

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» відмовлено позивачу у перерахуванні коштів.

Таким чином, позивачу було відмовлено у перерахуванні коштів для сплати грошових зобов'язань, а відтак позивач звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків.

Відтак, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність скасування оскаржуваних податкових повідомлень рішень.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України на підставі положень статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України скасовує рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 226, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мако Інвест»- задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.07.2016 р. скасувати.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.04.2016 р., з урахуванням ухвал Донецького окружного адміністративного суду від 16.05.2016 р. та від 31.05.2016 р. про виправлення описки, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) Н.Є. Маринчак