Ухвала суду № 62133454, 19.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" жовтня 2016 р. м. Київ К/800/6638/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Мороз Л.Л.,

Горбатюка С.А.,

Шведа Е.Ю,

розглянула у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Печерського районного суду м. Києва від 02.10.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 16.04.2015 року № А-1604/4 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 96 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 4250 грн. та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 02.10.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2015 року, адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення від 16.04.2015 року № А-1604/4 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 96 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 4250 грн. та закрито справу.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення судів та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено, головним державним інспектором на підставі направлення на проведення позапланової перевірки від 01.04.15 року № 249.15/03 проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства за адресою: Київська область, Броварський район, Богданівська с/р, в районі Північного кладовища.

Перевіркою встановлено, що станом на 09.04.2015 року на земельній ділянці, площею 0,05 га за вищезазначеною адресою, що належить гр. ОСОБА_3 на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно № 34591393 від 06.03.2015 року, яка була відведена не для цієї мети (цільове призначення згідно свідоцтва на право власності - для ведення особистого селянського господарства) виконано підготовчі роботи, а саме: земельна ділянка огороджена парканом з металевих сітчастих секцій, які змонтовано на металевих стовпчиках, виконано планування території, влаштовано основу з тротуарної бруківки розмірами орієнтовно 6*4 м., на якій встановлено споруду для здійснення підприємницької діяльності з торгівлі пам'ятниками, що встановлюються на цвинтарі, чим порушено вимоги Порядку виконання підготовчих робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466, ст.ст. 28, 34, 35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Споруда для здійснення підприємницької діяльності з торгівлі пам'ятниками, що встановлюються на цвинтарі, встановлена самовільно, чим порушено вимоги Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженого наказом Мінрегіонбуду від 21.10.2011 року № 244, ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Позивачу було надано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 09.04.2015 року № С-0904/3 з вимогою привести земельну ділянку у попередній стан до 23.04.2015 року та використовувати відповідно до цільового призначення згідно вимог чинного законодавства.

Також відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення від 09.04.2015 року № З-Л-А-0904/3.

16 квітня 2015 року Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області прийнято постанову № А-1604/4 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.ч. 1, 4 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 4250 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції, висновки якого підтримав суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не доведено порушення позивачем вимог містобудівної діяльності.

Колегія суддів вважає вказаний висновок судів передчасним з огляду на таке.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Пунктом 2 частини 4 статті 41 Закону України від 17.02.2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Пунктом 16 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМ України від 23.05.2011 року № 553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

З оскарженої постанови вбачається, що вона прийнята за наслідками позапланової перевірки та підставою для її прийняття був, зокрема, акт перевірки від 09.04.2015 року.

Проте, суди попередніх інстанцій не дослідили зміст акта перевірки від 09.04.2015 року, на підставі якого була винесена оскаржена у цій справі постанова, у зв'язку з чим судові рішення не можуть вважатись такими, що ухвалені судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.

Частинами 4 та 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України на суд покладається обов'язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Судами попередніх інстанцій не було враховано всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити, постанову Печерського районного суду м. Києва від 02.10.2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2015 року у цій справі скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: