Ухвала суду № 62133451, 20.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2016 року м. Київ К/800/2832/16

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Борисенко І.В., Нечитайла О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Клір» до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Клір» на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2016 року,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2015 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Клір» (далі - позивач) звернулось до суду першої інстанції із вищевказаним позовом.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2016 року, позовну заяву повернуто позивачу у зв'язку з неусуненням недоліків такої.

Не погоджуючись із рішенням судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про їх скасування, як таких, що ухвалені із порушенням норм процесуального права, справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції. У доводах касаційної скарги зазначає, що він перебуває у скрутному матеріальному становищі та заявляв клопотання про зменшення розміру сплати судового збору, однак суд першої інстанції протиправно відмовив йому у задоволенні вказаного клопотання чим позбавив позивача доступу до правосуддя.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

ТОВ «Клір» в судовому порядку оскаржено податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області від 14.05.2015 року № 0002342205, № 0017081705 та № 0002362205, відповідно до яких загальна сума грошового зобов'язання становить 18180365,35 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ «Клір» сплачено судовий збір у розмірі 1218 грн.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.11.2015 року адміністративний позов ТОВ «Клір», в зв'язку із його невідповідністю вимогам ст. 106 КАС України, залишено без руху та запропоновано в строк до 20.11.2015 року усунути недоліки позовної заяви, шляхом надання квитанції про сплату судового збору у розмірі, що відповідатиме вимогам Закону України «Про судовий збір».

Вимоги щодо усунення недоліків позовної заяви, а саме оплати такої судовим збором, позивачем не виконано, однак 19.11.2015 року подав на адресу суду першої інстанції клопотання про зменшення розміру судових витрат з 272705,35 грн. до 1218 грн., у зв'язку з тим, що на рахунках грошові кошти відсутні, існує заборгованість по платежах, всі наймані працівники звільнені, а товариство з квітня 2015 року припинило фінансово - господарську діяльність.

Розглянувши подане клопотання суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в його задоволенні і, оскільки недоліки позовної заявив у строк встановлений ухвалою суду усунуто не було, постановив ухвалу від 23.11.2015 року про повернення позовної заяви.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Положення ст.ст. 104-109 КАС України регулюють питання форми і змісту позовної заяви, права й обов'язки учасників цього етапу судового провадження, визначають повноваження суду, встановлюють види судових рішень, підстави та умови їх постановлення. Призначення цього етапу полягає в забезпеченні своєчасного й оперативного розгляду звернення особи до суду з метою захисту порушених її прав, свобод чи інтересів. На ньому вирішуються питання, пов'язані з можливістю відкриття судового провадження та організацією його здійснення.

Вимоги до позовної заяви передбачені у ст. 106 КАС України.

За змістом ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Як зазначалось вище, ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.11.2015 року адміністративний позов ТОВ «Клір», в зв'язку із його невідповідністю вимогам ст. 106 КАС України, залишено без руху та запропоновано в строк до 20.11.2015 року усунути недоліки позовної заяви, шляхом надання квитанції про сплату судового збору у розмірі, що відповідатиме вимогам Закону України «Про судовий збір». Зазначена ухвала позивачем не оскаржувалась та набрала в законної сили.

Станом на 23.11.2015 року вищевказані недоліки позивачем усунуті не були.

Матеріали справи не містять інших, крім зазначених вище, документів які поданні на виконання ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.11.2015 року.

Враховуючи вищевикладене, суд касаційної інстанції вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій, щодо невиконання вимог суду та не усунення недоліків позовної заяви у встановлений строк, а тому у суду першої інстанції були підстави для повернення такої відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України.

Суд касаційної інстанції відхиляє доводи позивача про те, що суд першої інстанції протиправно відмовив йому у задоволенні клопотання про зменшення розміру судового збори чим фактично позбавив його доступу до правосуддя, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Судом апеляційної інстанції правильно зазначено, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов'язком суду, можливість реалізації якого пов'язується з майновим станом особи. Тобто, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.

Позивач, заявляючи клопотання про зменшення розміру судового збору до 1218 грн. у суді першої інстанції, не обґрунтував чому розмір судових витрат, який належить до сплати в розмірі 272705,35 грн. слід зменшити саме до суми 1218,00 грн., а не до іншого значення. Надані позивачем документи, на які він посилається і в касаційній скарзі на підтвердження обставин неможливості сплати ТОВ «Клір» судового збору не можуть вважатися беззаперечними належними і допустимими доказами щодо підтвердження фінансового стану підприємства.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що у суду першої інстанції були правові підстави для постановлення оскаржуваної ухвали про повернення позовної заяви

Крім того, суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що з огляду на вимоги ч. 6 ст. 108 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє ТОВ «Клір» права повторного звернення до адміністративного суду із вказаним позовом в порядку, встановленому законом.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що з оскаржуваних судових рішень вбачається, що при їх ухваленні, суди попередніх інстанцій не допустили порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 224, 231, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Клір» залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2016 року у справі № 822/6061/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер

І.В. Борисенко

О.М. Нечитайло