Ухвала суду № 62133416, 19.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2016 року м. Київ К/800/4164/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого: Мороз Л.Л.,

суддів: Горбатюка С.А.,

Шведа Е.Ю.,

розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулась до Яготинського районного суду Київської області з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області та просила (з урахуванням уточнень позовних вимог) визнати неправомірними дії відповідача щодо утримання з її пенсії коштів у розмірі 740 грн. та зобов'язати повернути безпідставно утримані кошти, а також визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Київській області від 10.06.2015 року № 220.

Постановою Яготинського районного суду Київської області від 28.10.2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 10.06.2015 року № 220 про утримання надміру виплачених сум пенсії та зобов"язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області повернути ОСОБА_2 безпідставно утримані за вказаним рішенням кошти.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2016 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким у позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з 23.10.1974 року по 24.06.1998 року ОСОБА_2 працювала в органах внутрішніх справ, з 1998 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Київської області та отримує пенсію за вислугу років.

10 червня 2015 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області було прийнято рішення № 220 про щомісячне утримання з пенсії позивача 20% на підставі статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Вказане рішення мотивоване тим, що за період з 01.01.2010 року по 31.01.2010 року та з 01.01.2012 року по 31.05.2015 року у позивача виникла переплата пенсії у сумі 1009,05 грн. у зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не повідомила про працевлаштування.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 16 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа зобов'язана повідомляти територіальні органи Пенсійного фонду про зміну даних, що вносяться до її персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, виїзд за межі держави та про обставини, що спричиняють зміну статусу застрахованої особи, протягом десяти днів з моменту їх виникнення.

Відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсіонери зобов'язані повідомляти органам пенсійного забезпечення про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.

У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу пенсійного забезпечення заподіяну шкоду.

Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера (подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі його сім'ї тощо), можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень органу, який призначає пенсію, чи суду.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відрахування з пенсій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей провадиться в порядку, встановленому частиною другою статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто у розмірі не більш як 20 відсотків пенсії.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено, під час звірки матеріалів пенсійної справи ОСОБА_2 з даними персоніфікованого обліку було встановлено, що з січня 2010 року ОСОБА_2 займалась адвокатською діяльністю, про що не повідомила органи пенсійного фонду.

У той же час, ОСОБА_2 продовжувала отримувати надбавку як непрацююча особа на підставі пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2009 року № 198 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» у загальному розмірі 1009,05 грн. за період з 01.01.2010 року по 31.01.2010 року та з 01.01.2012 року по 31.05.2015 року.

Тобто, внаслідок невиконання позивачем обов'язку, передбаченого статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме неповідомлення ГУПФУ в Київській області про працевлаштування, за позивачем обліковується переплата пенсії у розмірі 1009,05 грн.

З огляду на наявність переплати пенсії ОСОБА_2, дії відповідача щодо утримання з її пенсії коштів вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Доводи касаційної скарги, що переплата пенсії позивачу виникла не через її зловживання, а у зв'язку з невиконанням пенсійним органом своїх обов'язків, є необґрунтованими, оскільки у спірних правовідносинах відповідач не допускав невиконання обов'язків, а переплата пенсії виникла саме внаслідок зловживань з боку пенсіонера (неподання відомостей, що впливають на розмір пенсії).

Твердження позивача про подання до органів Пенсійного фонду картки реєстрації фізичної особи-підприємця та свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю не підтверджується фактичними обставинами справи.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 220, 220-1, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: