Ухвала суду № 62133145, 11.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2016 року м. Київ К/800/10188/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2015 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2016 року

у справі №808/1928/15

за позовом Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради (надалі - КП «Бердянськводоканал»)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (надалі - ГУ ДФС у Запорізькій області)

про визнання протиправною та скасування податкової консультації, -

встановив:

КП «Бердянськводоканал» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправною та скасувати податкову консультацію ГУ ДФС у Запорізькій області від 18.03.2015 року №1413/10/08-01-17-01-17.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26.10.2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2016 року, позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішень судів попередніх інстанцій та прийняття нового, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, КП «Бердянськводоканал» просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 13.04.2011 року Бердянською міською радою Запорізької області прийнято рішення №1 «Про створення КП «Бердянськводоканал».

На виконання рішення Бердянської міської ради Запорізької області від 28.04.2011 року №34 позивачем отримано за актом приймання-передачі від 13.05.2011 року в господарське відання майно (об'єкти нерухомості), яке передано з балансу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чиста Вода-Бердянськ» на баланс КП «Бердянськводоканал», що також підтверджується реєстром споруд, що знаходяться на балансі позивача, від 27.03.2015 року №1186.

Листом від 19.02.2015 року №643 КП «Бердянськводоканал» звернулося до голови ДФС України з проханням роз'яснити, чи є він платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

17.03.2015 року на адресу КП «Бердянськводоканал» від податкового органу надійшло повідомлення про направлення вказаного звернення для розгляду та надання письмової відповіді до ГУ ДФС у Запорізькій області.

Листом від 18.03.2015 року №1413/10/08-01-17-01-17 відповідач надав позивачу податкову консультацію, згідно з якою він відповідно до приписів ст. 266 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Згідно з визначенням, що міститься у пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковою консультацією є допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Відповідно до п. 52.1 ст. 52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 ПК України).

Згідно з п. 53.3 ст. 53 ПК України платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

При цьому п. 53.1 ст. 53 ПК України передбачено, що не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Наведені норми податкового законодавства дають підстави для висновку про те, що податкова консультація являє собою здійснене податковим органом у відповідь на звернення платника (платників) податків тлумачення конкретної норми закону, яка регулює порядок адміністрування, нарахування, сплати або стягнення податків і зборів, а також породжує звільнення платника від юридичної відповідальності, тобто впливає на його суб'єктивні права та обов'язки, а відтак може бути оскаржена в порядку адміністративного судочинства.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо відсутності у позивача права на оскарження розглядуваної податкової консультації.

Надаючи правову оцінку викладеним у податковій консультації від 18.03.2015 року №1413/10/08-01-17-01-17 висновкам, суди встановили, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення окремих положень», який набрав чинності з 01.01.2015 року, внесено зміни до ПК України шляхом запровадження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно з пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками цього податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

В той же час, пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України передбачено пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для певних об'єктів нерухомості.

Так, згідно з абзацом «а» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України не є об'єктом оподаткування об'єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності).

Як з'ясовано судами попередніх інстанцій, відповідно до даних реєстру прав власності на нерухоме майно об'єкти нерухомого майна, передані КП «Бердянськводоканал» в господарське відання, належать на праві власності територіальній громаді м. Бердянськ в особі Бердянської міської ради Запорізької області.

Крім того, позивачем долучено до матеріалів справи свідоцтва про право власності на передане йому в господарське відання нерухоме майно та витяги про реєстрацію права власності на це нерухоме майно, з яких вбачається, що воно належить до комунальної форми власності.

Згідно зі ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

За правилами ст. 327 Цивільного кодексу України в комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

З огляду на викладене, судові інстанції дійшли правильного висновку, що оскільки нерухоме майно, закріплене за КП «Бердянськводоканал» на праві господарського відання, є комунальною власністю, тобто належить на праві власності територіальній громаді м. Бердянськ в особі Бердянської міської ради Запорізької області, воно відповідно до абзацу «а» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Отже, оцінюючі зібрані у справі докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо задоволення позовних вимог та визнання протиправною й скасування спірної податкової консультації.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків судових інстанцій.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ Ю.І. Цвіркун